№ 22104379, 03.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/59/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року           м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції до ЗАТ „Троїцький молзавод” про стягнення коштів з банківських рахунків, -

ВСТАНОВИВ:

Любашівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила суд стягнути кошти з банківських рахунків ЗАТ „Троїцький молзавод” у рахунок погашення податкової заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ЗАТ „Троїцький молзавод” за даними облікової картки платника податків є боржником перед бюджетом, де податковий борг підприємства становить –33287 грн. 56 коп.

Представник позивача посилаючись на ст. 95 ПК України, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вважає, що їх позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Представник позивача у судове засідання з’явився, надав уточненні позовні вимоги, відповідно до яких відповідачем станом на 27.02.2012 року частково була погашена сума боргу, у зв’язку з чим остаточна сума заборгованості склала –9460 грн. 44 коп.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні встановлено слідуючи обставини та відповідні ним правовідносини –

10.11.2000 року ЗАТ „Троїцький молзавод” був зареєстрований Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області за № 04057184Ю0020116.

Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією було взято на облік ЗАТ „Троїцький молзавод”.

07 листопада 2011 року Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією було складено акт про результати проведення перевірки сплати відповідачем податку на додану вартість за висновками якого було встановлено несвоєчасність сплати підприємством податкових зобов’язань з ПДВ за липень та серпень 2011 року.

17 листопада 2011 року позивачем було винесено та направлено дві податкові вимоги про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, проте сума податкового боргу добровільно сплачена не була.

08.02.2012 року Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією було складено акт про результати проведення перевірки сплати відповідачем податку на додану вартість за висновками якого було встановлено несвоєчасність сплати підприємством податкових зобов’язань з ПДВ за липень та серпень 2011 року

08.02.2012 року позивачем було винесено та направлено податкову вимогу про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, у зв’язку з чим відповідачем було частково сплачено заборгованість, залишок остаточної суми боргу склав –9460 грн. 44 коп.

Встановлені обставини підтверджують наступні докази:

-          довідка-розрахунок податкового боргу до бюджету;

-          довідка про відкритті (закриті) рахунки у фінансових установах;

-          свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

-          довідка про взяття на облік платника податків;

-          довідки з єдиного реєстру підприємств та організацій України;

-           устав ЗАТ „Троїцький молзавод”.

-          податкові повідомлення-рішення;

-          реєстраційна заява платника ПДВ;

-          облікова картка платника податків;

-          свідоцтво платника податку на додану вартість;

-          податкові декларації;

-          акти;

-          листи Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції;

-          податкові повідомлення-рішення;

-          повідомлення про вручення;

За даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково, оскільки відповідно до п.1 ст. 180 Податкового кодексу України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. При цьому платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У відповідності до п.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було добровільно сплачено заборгованості з ПДВ за липень та серпень 2011 року.

Згідно ст. 20.1.28 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом;

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з тим відповідач не скористався своїм правом у наданні до суду доказів та доведенні їх переконливості.

При цьому, суд прийшов до висновку, що позивачем було доведено перед судом правомірність заявлених позовних вимог лише в частині стягнення заборгованості, однак позивачем не було доведено необхідності у визначенні способу та порядку виконання даного рішення шляхом стягнення заборгованості з банківських рахунків відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст. 20, 38, 88, ст.89, 95, 180, 203 ПК України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 128, 159 - 164, 167, 186, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції до ЗАТ „Троїцький молзавод” про стягнення коштів з банківських рахунків – задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ „Троїцький молзавод” на користь Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції (р\р 31219293700329, одержувач УДКСУ в Любашівському районі, код 37914235, МФО 828011, код платежу 14010700) заборгованість у розмірі - 9460 грн. 44 коп.

Стягнути з ЗАТ „Троїцький молзавод” на користь Державного бюджету України в особі Головного Управління державного Казначейства України в Одеській області судовий збір у розмірі – 28 грн. 23 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

03 березня 2012 року

Суддя:                                                                       Гусев О.Г.

Дії