№ 22104138, 13.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/761/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ТОВ “АНКОР” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

ТОВ “АНКОР” звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 18.10.2011 року № 0022391501, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси (надалі - ДПІ) було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ „АНКОР" з податку на прибуток підприємств, в ході якої було встановлено, невірне, на думку відповідача, заповнення податкової звітності ТОВ „АНКОР", а саме: ряд. 04, 06, 06.6, 07, 11, 14, 16 декларації з податку на прибуток підприємства. За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 05.10.2011р. № 7017/15-1/31502185, на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення № 0022391501 від 18.10.2011р. та нараховане грошове зобов'язання в сумі 88127 грн. Не погоджуючись з повідомленням - рішенням, ТОВ „АНКОР" було подано скарги до ДПА в Одеській області та ДПС України. За результатами розгляду вказаних скарг було отримано відмову в їх задоволенні. ТОВ „АНКОР" вважає, що висновки ДПІ необгрунтовані, суперечать чинному законодавству України, а повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача, позов не визнав, вважаючи його необгрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ “АНКОР” код ЄДРПОУ 31502185, взято на податковий облік ДПІ у Приморському районі м. Одеси 04.05.2001 р. № 6211.

06.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ „АНКОР" з податку на прибуток підприємств.

Камеральною перевіркою податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р. (вх. №9006149972 від 08.08.2011р.), наданої до ДПІ у Приморському районі м. Одеси засобами електронного зв'язку, встановлено, що показник по рядку 06.6 в сумі становить 383163 грн. та складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.11 з урахуванням поданих уточнень, що призвело, на думку відповідача, до заниження об'єкта оподаткування по рядку 07 декларації за 2 квартал 2011р. на 383163 грн., у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на 88127 грн.

В акті перевікри зазначено, що в порушення вимог п. 54.1 ст. 54, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 28.02.11 №114 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.11 за №397/19135, ТОВ „Анкор" включено до складу інших витрат (р.6, р.р. 06.6) податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року суму від'ємного значення у розмірі 383163 грн., яка сформована не за рахунок 1 кварталу 2011 року, а попередніх податкових періодів, що призвело, на думку відповідача, до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті платником до бюджету у розмірі 88127 грн.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення № 0022391501 від 18.10.2011р., за яким нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 88127 грн.

Не погоджуючись з повідомленням рішенням, ТОВ „АНКОР" було подано скарги до ДПА в Одеській області та ДПС України. За результатами розгляду вказаних скарг було отримано відмову в їх задоволенні.

Згідно підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, норми розділу III застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, до вказаного строку для цілей визначення податкового „зобов'язання з податку на прибуток, у випадку якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зміст п.3 підрозділу 4 розділу 20 “Перехідні положення”Податкового кодексу України прямо вказує на необхідність визначення об'єкта оподаткування з врахуванням результатів минулого року і віднесенням їх до складу витрат поточного року: “Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від" ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення”.

В свою чергу, у п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України вказується: “Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення”.

Отже, норми Перехідних положень Податкового кодексу не вводять нових правил визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року, а лише виконують притаманну їм функцію - створюють умови для нормального функціонування податкової системи в перехідний період і забезпечують наступність при введенні в дію нових її елементів.

Крім того, згідно п. 4.1.4 Податкового кодексу України, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, діє презумпція правомірності рішень платника Податку, а п. 56.21 Податкового кодексу України вказує, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначений особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток. Так, тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Отже, позиція податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р., є необгрунтованою.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд вважає, позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 881,27 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 159-164, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ТОВ «АНКОР» - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 18.10.2011 року № 0022391501 - скасувати.

Зобовязати Управління Державного казначейства в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 881,27 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 27 копійок) на користь ТОВ “АНКОР”(код 31502185) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 13 березня 2012 року.

Суддя: В.В.Андрухів