№ 22103883, 20.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2431/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника позивача - Ковров Д.А. (за наказом)

представника відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім»з адміністративним позовом до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011 року №0000422300/0.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки висновки про нікчемність угод з ПП «Анте»нічим не підтверджуються та не обгрунтовані.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, з підстав, викладених в письмових запереченнях, оскільки угоди з ПП «Анте»мають ознаки нікчемності, бетон не можливо перевезти з м. Дніпропетровська, що дає підстави вважати, що операції по його придбанню та перевезенню не здійснювались.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 31.12.2010 року по 31.01.2011 року Арцизькою міжрайонною інспекцією проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.09.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки 14.02.2011 року податковими органами складено акт №120/23-36611217 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім», зокрема, п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на загальну суму 423883 грн. та зроблено висновок про нікчемність угод з контрагентами ПП «Анте»та ТОВ «Благо-Інвест-Плюс»згідно із ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (Том І, аркуші справи 19-63).

Позивач скористався правом на оскарження акту перевірки №120/23-36611217 від 14.02.2011 року, подавши свої заперечення до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, проте вони не були прийняті до уваги, а висновки акту залишено без змін (Том І, аркуші справи 11-17).

На підставі зазначеного акту Арцизькою міжрайонною державною податковою інпекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0000422300/0 від 24 лютого 2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем на суму 423883 грн., штрафними санкціями на суму 105971 грн. за порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке є предметом оскарження по цій справі (Том І,аркуш справи 8).

Як вбачається з акту перевірки, наданих заперечень на позов та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, підставою для збільшення суми грошового зобовязання та нарахування штрафних санкцій позивачу стало заниження ним на думку податкових органів податку на прибуток, що стало наслідком завищення валових витрат на суму 1695530 грн. без ПДВ (25% від 1695530 грн. = 423883 грн.) сплачених позивачем за отриманий від ПП «Анта»бетон для будівництва, проте угоди по цим операціям мають ознаки нікчемності та позивачем не надано документів, які б підтверджували фактичне отримання цього товару від продавця.

При цьому, податкові органи посилаються на порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) обєкт оподаткування це прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

При цьому, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно із п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В акті перевірки зазначено та сторонами не заперечується, що між ТОВ «Фамільний Дім» та ПП «Анта»укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2009 року на придбання бетону марки М-250.

З наданих до суду доказів, а саме: податкових накладних виписаних в серпні 2010 року (Том 1, аркуші справи 114-116,127-131), накладних про отримання товару (Том 1, аркуші справи 123-126), товарно-транспортних накладних (Том 1, аркуші справи 132-250, Том 2, аркуші справи 1-165) позивач отримав від ПП «Анта»бетон марки М-250 на загальну суму 1695530 грн. (без ПДВ).

При цьому, згідно акту перевірки податкові органи не заперечують наявність виписок з банку про сплату коштів за отримання бетону згідно із договором з ПП «Анта».

Таким чином, позивачем в обгрунтування фактичного виконання договору контрагентом, отримання товару та сплату коштів за цей товар надано всі первинні документи.

Податкові органи, в обгрунтування висновку про фіктивність угод з ПП «Анта»посилається на Акт №46/233/30941063 від 31.01.2011 року про неможливість проведення перевірки ПП «Анта»з питань підтвердження відомостей отриманих від платника податків ТОВ «Фамільний Дім»за період з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року (Том 2, аркуші справи 166-181).

З зазначеного акту вбачається, що ПП «Анта»є платником податку на додану вартість, свідоцтво на час проведення перевірки не анульовано, підприємство звітує до податкових органів, здійснює діяльність, зокрема, торгівлю будівельними матеріалами, в акті відсутні будь-які посилання на ознаки фіктичності угод з контрагентами.

Разом з цим, не встановлення місця знаходження підприємства не є підставою для висновків про фіктивність угод з контрагентами, враховуючи що ПП «Анта»є діючим підприємством, яке звітує до податкових органів.

Податкові органи в акті перевірки ТОВ «Фамільний Дім»посилаються на неможливість здійснення поставки бетону ПП «Анта»враховуючи, що підприємство зареєстровано в м. Дніпропетровську та бетон до м. Одеси враховуючи значну відстань неможливо перевести, однак суд не погоджується з таким висновокм виходячи з наступного.

Інспектори податкової інспекції не є фахівцями в галузі будівництва та не можуть робити подібні висновки про відсутність технічної можливості на перевезення бетону із посиланням на марку бетону та відстань, на яку він перевозиться без залучення фахівців в цій області.

Крім того, з наданих до суду товарно-транспортних накладних вбачається, що пунктом навантаження бетону є м. Одеса, Тираспольске шосе, 2, а м. Дніпропетровськ є юридичною адресою ПП «Анте», яке могло працювати із заводами по виробництву бетону в м. Одесі, тобто з м. Дніпропетровська бетон не перевозився.

До суду надано податкові накладні, акти виконаних робіт, договір на будівництво котеджів (Том 1, аркуші справи 103-113, 117-122, Том 2, аркуші справи 191-204), які свідчать про використання бетону та будівельних матеріалів в господарській діяльності, тобто для будівництва (щодо будівельних матеріалів, їх придбання зазначено в акті перевірки із зазначенням податкових накладних виписаних контрагентами).

Крім того, сторонами не заперечується та в акті перевірки зазначено, що основним видом діяльності позивача є будівництво будівель, тобто придбання будівельних матеріалів, бетону, їх використання в господарській діяльності та будівництво котеджів безпосередньо повязано з господарською діяльністю позивача та є цілком логічним для такого виду діяльності.

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає доведеним здійснення операцій ТОВ «Фамільний Дім»з контрагентом та необгрунтованими доводи відповідача про фіктивність угод з ПП «Анта», відповідачем не надано доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували безтоварність операції позивача зі своїм контрагентом.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, оскільки, позивачем надано первинні документи, які свідчать про виконання господарських операцій, які повязані з діяльністю позивача, ПП «Анта»має свідоцтво платника ПДВ є діючим підприємством, подає звітність, висновки податковими органами щодо можливості транспортування бетону зроблені без злучення спеціалістів в цій галузі, транспортування бетону на велику відстань спростовується наявними товарно-транспортними накладними, позовні вимоги ТОВ «Фамільний Дім»обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамільний Дім»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011 року №0000422300/0 - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції №0000422300/0 від 24.02.2011 року - скасувати.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20 лютого 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.