№ 22103841, 12.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6809/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі:головуючого судді -Глуханчука О.В.

суддів Іванова Е.А., Потоцької Н.В.

при секретарі Гур'євій К.І.

за участю: представника позивача Васильченко Г.С.

представника відповідача Азарніної А.С.

прокурора Микулінської В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур»звернулося до суду з позовом в якому, після уточнення, просить стягнути з державного бюджету України на його користь заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди березень 2010р., травень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., грудень 2010р. в розмірі 20476378 грн., а також судові витрати у розмірі 1700 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно декларацій позивача з податку на додану вартість різниці між сумами податкових зобовязань та податкових кредитів склали відємне значення.

Тому, керуючись п. п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач скористався своїм правом та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку, шляхом подання до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010р., травень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., грудень 2010р. Згідно розрахунків, бюджетному відшкодуванню підлягає 20476378 грн.

Документальними перевірками з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, проведеними відповідачем, підтверджено правильність визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає поверненню з державного бюджету.

Відповідно до п. 4.2. «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого ДПА України та Головним управлінням Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997р., якій діяв до 21.01.2011р. і пп. 200.12 ПК України, податковий орган зобовязаний у 5-ти денний строк після закінчення перевірки подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В свою чергу, орган державного казначейства, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом 5 операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Зазначений висновок податковим органом не наданий, а тому, в результаті протиправних дій відповідачів, позивач не отримав суму бюджетного відшкодування відповідно до приписів законодавства.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача (Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі) позов не визнав, надавши письмове заперечення, в якому зазначено, що відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно з Указом Президента України «Про Положення про Державну казначейську службу України»від 13.04.2011р. №460/2011, основними завданнями Казначейства України є здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Така вимога позивача як «стягнення з державного бюджету»не може бути задоволена, оскільки Державний бюджет України не є учасником бюджетного процесу, як то відповідний орган, установа та посадова особа, наділена бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами), тому заявлений адміністративний позов є необґрунтованим.

Представник відповідача (Головне управління Державного казначейства України в Одеській області) позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення з проханням відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що процедура бюджетного відшкодування визначена у ст. 200 ПК України, якою зазначено, що орган державної податкової служби зобовязаний у пятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перераховування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Головне управління Державного казначейства України в Одеській області висновок на повернення з державного бюджету України сплаченого податку на додану вартість у сумі 20476378 грн. на користь позивача не отримувало.

Державний бюджет України не є відповідачем у розумінні КАС України, доходи державного бюджету України по своїй економічно-правової природі не належать на будь-яких правах органам Державного казначейства, і вони не є їх розпорядниками.

Тому позов про стягнення бюджетного відшкодування з Державного бюджету не узгоджується з діючим законодавством України.

Представник відповідача (Головного управління Державного казначейства України в Одеській області) в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача СДПІ по РВПП у м. Одесі, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Приватне акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано в якості юридичної особи 31.10.2003р., реєстраційний номер 10005522818, ідентифікаційний код юридичної особи 26209430 (т. 1 а/с. 7, 8). Взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 63, зареєстровано платником ПДВ з 24.06.2010р., індивідуальний податковий номер 262094315013.

Згідно підпункту 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пяти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

На виконання вказаних приписів закону, 20.04.2010р., 18.06.2010р., 20.10.2010р., 22.11.2010р., 20.01.2011р. ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур»подало до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі податкові декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року 3691 382 грн., за травень 2010 року 3895 3851 грн., за вересень 2010 року 2032 899 грн., за жовтень 2010 року 7009 812 грн., за грудень 2010 року 3948 133 грн., які зареєстровані відповідачем (т.1 а/с. 10-29, 61-80, 98-114, 132-146, 172-189).

В судому засіданні судом встановлено, а сторонами не заперечувався той факт, що позивачем були подані разом з деклараціями заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон), бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 Закону.

Так, згідно з пп. 7.7.1. та 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що відповідачем 15.09.2010р., 11.03.2011р., 26.04.2011р. проведені позапланові виїзні перевірки ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку. За результатами перевірок складені відповідні акти (т.1 а/с. 30-60, 167-171, 190-220).

В ході проведення перевірок встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2010р. 9246 грн. (заявлено - 3691 382 грн.), травень 2010р. 14 522 грн. (заявлено - 3895 3851 грн.), вересень 2010р. 7531 грн. (заявлено - 2032 899грн.), жовтень 2010р. 10066 грн. (заявлено - 7009 812 грн.), підтверджено відображене у декларації за грудень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 3948 133грн.

Таким чином, податковий орган, з урахуванням зазначених в актах перевірок сум завищення бюджетного відшкодування, зменшив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди на загальну суму 41365 грн. та підтвердив право позивача на відшкодування сум відємного значення податку на додану вартість на суму 20536246 грн.

Крім того, позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, за жовтень 2010р. 11855 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач фактично сплатив до бюджету суму ПДВ, яку в установленому порядку хоче відшкодувати. Вказане підтверджено і представником відповідача, який у судовому засіданні зазначив, що дане питання перевірялось і факт сплати позивачем сум ПДВ до бюджету підтверджено.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач для підтвердження достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку проводив не документальні невиїзні перевірки (камеральні), а позапланові виїзні перевірки (документальні), що дало змогу перевірити фактичність господарських операцій, зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Проте судом встановлено, що органами податкової служби порушені строки, визначені п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надання висновків та спрямування їх до ДКС. У судовому засіданні представником відповідача вказане порушення визнано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. По даній справі встановлено, що органами податкової служби не дотримано цієї вимоги Конституції України.

Податковий кодекс України набув чинності з 01.01.2011 року. Відповідно до п.п. 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України і проводились перевірки СДПІ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, вересень, жовтень та грудень 2010 року. Вказана стаття містить аналогічні приписи щодо проведення перевірок та надання висновку, які визначені і Законом України «Про податок на додану вартість».

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року N 209/72 затверджено Порядок відшкодування податку на додану вартість, пунктом 4 якого (далі - Порядок, у редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за № 489/5680 та чинному до 21 січня 2011 року) визначено, що відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду (підпункт 4.1). Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ, установленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкодування ПДВ органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету, а також передбачає обовязок податкового органу надати такий висновок, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідач (СДПІ по РВПП у м. Одесі), як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних і допустимих, у розумінні статті 70 КАС України, доказів, які б вказували на відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2010р., травень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., грудень 2010р. в розмірі 20476378 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим, відповідно до ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі щодо ненадання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу Державного казначейства України.

Згідно з пунктом 6 Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Суд критично ставиться до заперечень відповідачів щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, у звязку з чим способом захисту має бути вимога про її стягнення (відшкодування заборгованості). Саме така позиція підтримана і Верховним Судом України, який вказав, що вимога щодо надання висновку не є належним способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді.

У даній адміністративній справі відповідачем не надано достатніх доказів щодо правомірності не надання висновків та не проведення відшкодування позивачу з бюджету ПДВ. А тому, вимога позивача щодо стягнення на його користь з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 20476378 грн. ПДВ за деклараціями за березень 2010р., травень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., грудень 2010р. є правомірною, а позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то на користь позивача слід присудити понесені витрати у звязку із сплатою судового збору у розмірі 1 700 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26 серпня 2011 року № 564 та № 6484 (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 7-9, 14, 71, 86, 94, 158163 КАС України, п.п. 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 ПК України, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1., 7.7.2, 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядком відшкодування податку на додану вартість суд, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі щодо ненадання висновку до органу Державного казначейства України із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур»за деклараціями за березень 2010р., травень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., грудень 2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур»(код ЄДРПОУ 26209430 р/р 26005312024501 в АБ «Південний»м. Одеси МФО 328209) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди березень 2010р., травень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., грудень 2010р. в розмірі 20476378 (двадцять мільйонів чотириста сімдесят шість тисяч триста сімдесят вісім) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Стальканат-Сілур»(код ЄДРПОУ 26209430 р/р 26005312024501 в АБ «Південний»м. Одеси МФО 328209) судові витрати у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти дні з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддями 12 березня 2012 року.

Головуючий суддя О.В. Глуханчук

Судді:Е.А. Іванов

Н.В. Потоцька

12 березня 2012 року.