№ 2210328, 14.07.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 р. Справа № 2-а-6839/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

При секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні

За участю представників сторін:

позивача : Кісь С.М.

відповідача : не з'явився

розглянувши матеріали справи

за позовом: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

до: ОСОБА_1

про: примусове стягнення активів у рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція (далі -Крижопільська МДПІ) з заявою до ОСОБА_1 про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6229,74 грн. на користь місцевого бюджету.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про систему оподаткування”контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідачем 30.03.07 р. за № 190 подано декларацію про доходи, одержані за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. За інформацією, викладеною у декларації, одержано дохід, внаслідок прийняття спадщини (майновий пай, грошовий вклад, майновий пай, земельна ділянка) на загальну суму -51359,3 грн.

Відповідно до п.п.13.2.1 п.13.2. ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№ 889 від 22.05.2003 р. при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього ж закону (13% в 2006 р.) до вартості об'єкту комерційної вартості, що успадковується членами сім'ї першого ступеня споріднення.

Згідно до п.п.13.2.2 п.13.2. ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№ 889 від 22.05.2003 р. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкоємця першого ступеня споріднення, спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього ж Закону в розмірі 13% до будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується членами сім'ї другого ступеня споріднення.

 Статтями 18, 20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”та п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

На підставі поданої декларації № 190 від 30.03.2007 р. Крижопільською (Ямпільською) МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009241700/0 від 18.04.2007 р. на загальну суму -6229,74 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.3.1. п.5.3. ст.5 зазначеного Закону України визначено, що контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності -протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Пункт 5.4. визначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач податок з доходів фізичних осіб не сплатив, станом на 22.05.2008 р. борг становить 6229,74 грн.

Позивачем вжито ряд заходів з метою стягнення податкового боргу з гр. ОСОБА_1, а саме, згідно повідомлення № 2104 від 22.04.2007 р. вручено податкове повідомлення -рішення №0009241700/0 від 18.04.2007 року на загальну суму -6229,74 грн., першу податкову вимогу №1/5 від 22.06.2007 р. та другу податкову вимогу № 1/35 від 26.08.2007 р.

Вищевказані заходи не призвели до задовільного результату, сума боргу відповідачем не погашена.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 6229,74 грн. за рахунок активів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, обставинами, що викладені в позовній заяві та доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги по суті визнав, проте заперечував проти розміру податкового боргу, який становить 6229, 74 грн.

Відповідач свої заперечення мотивував наступним.

11.04.2006 р. нею отримано свідоцтво про право на спадщину за законом та заповітом, до складу спадщини входить земельна ділянка, площею 2,3261 га, майновий пай члена КСП ім. Котовського, грошовий вклад, земельна ділянка, площею 2,5831 га, майновий пай члена КСП ім. Котовського.

В декларації про доходи одержані з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. вказано отриманий дохід у вигляді спадщини за законом та заповітом.

В той же час, відповідач зазначив, що дана спадщина складає 51359,30 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Податок з доходів фізичних осіб є загальнодержавним податком та сплачується до Державного бюджету України.

Згідно з п.13.4. ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

За період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. відповідно до п.п. 13.2.2. п. 13.2 ст. 13 діючої на той час редакції Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”ставка податку з доходів фізичних осіб для членів сім'ї першого ступеня споріднення, крім подружжя встановлювалась у розмірі 13 відсотків від вартості отриманого спадкового майна.

Відповідно до п.п.13.2.1 п.13.2. ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№ 889 від 22.05.2003 р. при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього ж закону (13% в 2006 р.) до вартості об'єкту комерційної вартості, що успадковується членами сім'ї першого ступеня споріднення.

Згідно до п.п.13.2.2 п.13.2. ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№ 889 від 22.05.2003 р. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкоємця першого ступеня споріднення, спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього ж Закону в розмірі 13% до будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується членами сім'ї другого ступеня споріднення.

Згідно положень п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

В той же час, п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 вказаного Закону України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 для подання податкової декларації.

Нормами ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені нормативно-правовими актами, а податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідач 30.03.2006 р. подав до податкового органу декларацію про доходи одержані з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., в п.1.2. якої власноручно вказав отриманий дохід у вигляді спадщини у розмірі -51359,30 грн. та зазначив суму остаточного податкового зобов'язання в сумі 6229,74 грн.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги по суті визнав, однак не погоджувався з розміром податкового боргу. При цьому відповідач ніяких заходів щодо оскарження розміру податкового боргу не вжив.

Пункт 5.4. вищезазначеного Закону України визначає, що узгоджена суму податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач податок з доходів фізичних осіб не сплатив, податковий борг станом на 12.05.2007 р. становив 6229,74 грн., а саме:

- отриманий дохід (земельна ділянка, майнові паї) в сумі 45772,24 грн. помножений на 13% ставки податку з доходів фізичних осіб, який дорівнює податковому зобов'язанню на загальну суму 5950,39 грн. (45772,24 грн. *13% = 5950,39 грн.);

- отриманий дохід (грошовий вклад) в сумі 5587,06 грн. (до 100 мінімальних заробітних плат) помножений на 5% ставки податку з доходів фізичних осіб, який дорівнює податковому зобов'язанню на загальну суму 279,35 грн. (5587,06 * 5% = 279,35 грн.)

Таким чином, загальна сума податкового зобов'язання становить - 5950,39 грн. + 279,35 грн. = 6229,74 грн.

Позивачем вжиті заходи з метою стягнення податкового боргу з гр. ОСОБА_1, а саме: згідно повідомлення № 95784 від 18.04.2007 р. вручено податкове повідомлення - рішення №0009241700/0 від 18.04.2007 р. на загальну суму -6229,74 грн., першу податкову вимогу №1/5 від 22.06.2007 р. та другу податкову вимогу №1/35 від 26.08.2007 р.

Вищевказані заходи не призвели до задовільного результату, сума боргу відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, а також норм Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платники податків зобов'язані в повній мірі та в установлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України а також місцевих бюджетів. Активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не вжито жодних заходів щодо погашення податкового боргу перед позивачем, не надано суду доказів, які могли б спростувати викладені в заяві факти, а тому, виходячи з аналізу вищенаведених норм законів та обставин справи позов Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів у рахунок погашення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) активи в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 6229, 74 грн. на користь місцевого бюджету на рахунок 33214800700537, код платежу 11010100, одержувач: УДК У Томашпільському районі, банк, ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701303.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено 18.07.2008 р.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

З оригіналом згідно

Суддя Секретар