№ 22102887, 15.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9636/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350. Свої вимоги позивач обґрунтовує протиправністю висновків відповідача про безпідставне формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним позивачу ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»на суму 333333,33 грн., які не мають статусу юридично значимих, у звязку з тим, що угоди на виконання яких були виписані дані накладні є нікчемними. Дані висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Реальність господарських операцій підтверджується всіма необхідними первинними бухгалтерскими документами. За наявності всіх первинних документів, передбачених законодавством та оформлених належним чином, доводи податкового органу про неможливість контрагентів реально надати послуги позивачу згідно укладених договорів, укладення договорів з метою несплати податків є лише припущенням.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що при проведенні перевірки встановлено завищення ТОВ бізнес центр «Приморя»суми податкового кредиту з податку на додану вартість у за червень 2011 року на суму 246509,33 грн. на підставі нікчемних правочинів з ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент», які відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, що призвело до заниження ТОВ бізнес центр «Приморя»податку на додану вартість на 246509,00 грн. у червні 2011 року та завищення розміру відємного значення суми ПДВ у розмірі 86824,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Так, 15.09.2011 року на підставі наказу від 12.09.2011 року №2871, старшим державним податковим ревізор інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Ревчук І.А. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя»з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Девелоп Інвестменеджмент» та ТОВ «Марітайм Сервіс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року, за результатами якої складено акт №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року (а. с. 12-21).

Не погоджуючись з висновками акту №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя» було надіслано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення №23 від 26.09.2011 року (а.с. 22-24), на які ДПІ у Приморському районі м. Одеси була надана відповідь №55172/23-5 від 03.10.2011 року згідно якої висновки акту залишені без змін.

На підставі висновків акту перевірки №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято: податкове повідомлення рішення від 03.10.2011 року №0002292350, яким ТОВ бізнес центр «Приморя» визначено суму податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем у сумі 246509,33 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. (а.с. 10) та податкове повідомлення рішення від 03.10.2011 року №0002302350, яким ТОВ бізнес центр «Приморя»зменшено розмір відємного значення ПДВ у сумі 86 824,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. (а.с. 11).

ТОВ бізнес центр «Приморя»не погоджуючись з винесеними ДПІ у Приморському районі м. Одеси вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями від 03.10.2011 року №0002292350 та від 03.10.2011 року №0002302350 оскаржило їх у адміністративному порядку до ДПА в Одеській області (а.с. 27-31). Рішенням ДПА в Одеській області №37501/10/25-0007 від 31.10.2011 року про результати розгляду первинної скарги залишено без змін повідомлення рішення від 03.10.2011 року №0002292350, яким ТОВ бізнес центр «Приморя» визначено суму податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем у сумі 246509,33 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. та частково скасоване податкове повідомлення рішення від 03.10.2011 року №0002302350 у частині застосування штрафних(фінансових) санкцій на суму 1,00 грн., в частині зменшення розміру відємного значення ПДВ у сумі 86 824,00 грн. залишено без змін.

У подальшому, на виконання рішення ДПА в Одеській області №37501/10/25-0007 від 31.10.2011 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення рішення від 21.11.2011 року №0002792350, яким ТОВ бізнес центр «Приморя» зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 86824,00 грн. (а.с. 162).

Підставою для прийняття оскаржуємих податкових повідомлень рішень від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350 став висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року про порушення ТОВ бізнес центр «Приморя» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ бізнес центр «Приморя»завищено податковий кредит за червень 2011 року в сумі ПДВ 333333,33 грн. по господарським відносинам з ТОВ «Марітайм Сервіс»(код ЄДРПОУ 31502625) та ПП «Девелоп Інвестменеджмент» (код ЄДРОПУ 36794845), правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Даний висновок податкового органу, відповідно до акту перевірки №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року ґрунтується на наступному:

У відповідності до укладених договорів постачальниками послуг ТОВ бізнес центр «Приморя»є ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент». Суми ПДВ за податковими накладними даних підприємств включено ТОВ бізнес центр «Приморя»до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року.

ДПІ у Приморському районі складено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Девелоп Інвестменеджмент»від 02.09.2011 року №2154/23-513/36794845. Зустрічну звірку неможливо провести у звязку з тим, що згідно акту перевірки платника податку за юридичною та фактичною адресами №2151 від 31.08.2011 року за податковою адресою: 65000, АДРЕСА_1 не знаходиться. ПП «Девелоп Інвестменеджмент»віднесено до категорії транзитер за даними ДПАУ від 24.02.2011 року №48-р та ДПА в Одеській області від 25.02.2011 року №12-р (червень 2011 року). Основний вид діяльності оптова торгівля будівельними матеріалами. Фактичний вид діяльності: оптова торгівля будівельними матеріалами. Численність працюючих (форма 1-ДФ) 1 особа; середня заробітна плата (форма 1-ДФ) - 0,6 тис. грн. Балансова вартість основних фондів 0. З метою запобігання та руйнування схеми можливого ухилення від сплати податків здійснено виїзд на юридичну адресу та встановлено, що підприємство за вказаною адресою: 65000, АДРЕСА_1 не знаходиться, встановлено сусідів із квартири №54 та №24, які пояснили, що ПП «Девелоп Інвестменеджмент»за даною адресою не знаходиться. За вказаною адресою мешкає родина Мішакових, а саме: мати та дві доньки які зазначили що вказане підприємство за даною адресою не знаходиться. В результаті чого складено акт та направлено довідку про відсутність ПП «Девелоп Інвестменеджмент»за місцезнаходженням до управління реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Приморському районі м. Одеси для зміни стану платника податків. Проведені заходи щодо встановлення місцезнаходження керівника ПП «Девелоп Інвестменеджмент»гр. ОСОБА_2, але у місті Одесі його не встановлено. За адресою реєстрації направлено запит до ВПМ Котовської ОДПІ №48287/7/26-103 від 24.08.2011 року щодо сприяння у встановленні директора ПП «Девелоп Інвестменеджмент»гр. ОСОБА_2 за адресою його реєстрації: Одеська область, смт. Любашівка, вул. 1-го Травня, буд. 15 та опитування щодо фінансово господарської діяльності підприємства. За результатами проведених заходів, основних засобів для ведення фінансово господарської діяльності, а саме: складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за ПП «Девелоп Інвестменеджмент»не встановлено. Крім цього, проведеним аналізом встановлено, що підприємство здійснює діяльність, відмінну від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.

ДПІ в Приморському районі м. Одеси складено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Марітайм Сервіс»(код 31502625), від 05.09.2011 року №2160/23-5/31502625. В акті зазначено, що зустрічну перевірку неможливо провести у звязку з тим, що згідно акту перевірки платника податку за юридичною та фактичною адресою №288 від 19.08.2011 року за адресою: АДРЕСА_2 підприємство не знаходиться. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження також встановлено, що згідно с/з №5430/26-53 від 30.08.2011 року ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси підприємство за адресою: АДРЕСА_3 не знаходиться. Сусідка із квартири №54 пояснила, що дане підприємство за даною адресою не знаходиться, про що складено акт та направлено довідку про відсутність ТОВ «Марітайм Сервіс» за місцезнаходженням до управління реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Приморському районі м. Одеси для зміни стану платника податків.

За результатами проведених заходів, основних засобів для ведення фінансово господарської діяльності, а саме: складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за ТОВ «Марітайм Сервіс»не встановлено.

Отже, на думку податкового органу, фінансово господарські взаємовідносини ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»з контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень рішень та відображених в акті перевірки №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року висновків субєкта владних повноважень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд наголошує на наступному.

Судом встановлено, що 30.09.2003 року між ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець»та ТОВ бізнес центр «Приморя»укладено договір фінансового лізингу з додатками, згідно якого ЗАТ Футбольний клуб «Чорноморець»передало ТОВ бізнес центр «Приморя»в фінансовий лізинг торговий комплекс (1 черга), загальною площею 2869,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 23 (вул. Пантелеймонівська ріг Олександрівського проспекту) для ведення господарської діяльності (а.с. 109 -115). Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2006 року даний договір визнано дійсним (а.с. 105-106). Відповідно до Свідоцтва про право власності на першу чергу торгівельного комплексу від 19.02.2009 року (а.с.108), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.02.2009 року (а.с.107), технічного паспорту, виданого КП ОМБТІ та РОН (а.с.133-140), журналу підрахунку житлового будинку з нежитловими приміщеннями (вбудованими) приміщеннями (а.с.137-138), ТОВ бізнес центр «Приморя»є власником 1- ї черги торгівельного комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська ріг Олександрівського проспекту, загальною площею 2869,1 кв.м., основною площею 2821,1 кв.м.

Крім цього, відповідно до Свідоцтва про право власності на нежилі приміщення торгівельного комплексу від 30.01.2007 року (а.с. 104), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.02.2007 року (а.с.103), технічного паспорту, виданого КП ОМБТІ та РОН (а.с.141-148), журналу підрахунку житлового будинку з нежитловими приміщеннями (вбудованими) приміщеннями (а.с.149-153), ТОВ бізнес центр «Приморя»є власником нежилих приміщень торгівельного комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25, загальною площею 23361,7 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору підряду на капітальне будівництво від 03.11.2003 року з додатковими угодами (а.с. 179-183), украденими між ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець»та підприємством «Будівельна фірма», підприємством «Будівельна фірма»здійснено підрядні роботи за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, а саме: укладення поверхні мармуровою плиткою, та монтажу панелей алюбонду, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2006 року (а.с.171), за жовтень 2005 року (а.с.175), та актами приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 року (а.с.172-174), за жовтень 2005 року (а.с.176-178).

Як вбачається з наявних у справі документів, у подальшому між позивачем, ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»були укладені договори клінінгових послуг на підставі яких суми сплаченого позивачем податку на додану вартість були включені до податкового кредиту за червень 2011 року на суму 333333,33 грн., а саме:

11.05.2011 року між позивачем - ТОВ бізнес центр «Приморя»(в якості замовника) та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»(в якості виконавця) було укладено договір клінінгових послуг з додатком (а.с. 35-37). На виконання даного договору ПП «Девелоп Інвестменеджмент»здійснювало послуги по прибиранню приміщень: парової чистки мармурової плитки на 1 - му поверсі торгівельного центру по вул. Пантелеймонівська, 25, загальною площею 5612,7 кв. м., дезінфекції та прибиранню мясного корпусу по вул. Пантелеймонівська, 23, загальною площею 2869,1 кв.м., а ТОВ бізнес центр «Приморя»оплатило дані послуги.

30.05.2011 року між позивачем - ТОВ бізнес центр «Приморя»(в якості замовника) та ТОВ «Марітайм Сервіс»(в якості виконавця) було укладено договір клінінгових послуг з додатком (а.с. 42-44). На виконання даного договору ТОВ «Марітайм Сервіс» здійснювало послуги по прибиранню приміщень загальною площею 23361,7 кв. м., чистки та миттю фасаду з 1 го по 5 й поверх, загальною площею 5220,0 кв.м., чистки припотолочних світильників 235 штук, на обєкті замовника за адресою вул. Пантелеймонівська, 25. а ТОВ бізнес центр «Приморя» оплатило дані послуги.

Суд критично ставиться до висновку податкового органу про відсутність у ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент» при укладанні вищезазначених договорів з позивачем цивільної дієздатності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обовязки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належити лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Договори клінінгових послуг між позивачем та контрагентами - ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»укладені через уповноважених осіб ТОВ даних підприємств, а саме директорів даних підприємств, які діяли на підставі статутів, а тому ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»при укладанні вищезазначених правочинів мали цивільну правоздатність і дієздатностість.

Оскільки спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, предметом даних правочинів не є речі, обмежені в цивільному обороті, сторони правочинів мають правовий статус платників ПДВ, суд не знаходить підстав для висновку про суперечність спірних правочинів вимогам закону.

Факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобовязань за спірними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних первинних документів: податкових накладних (а.с. 40-42, 46), реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с.60-65), актів виконаних робіт (а.с. 38-39).

Копії долучених до матеріалів справи первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наявні в матеріалах справи копії платіжних документів (а.с. 154-156) та довідки ПАТ «ІМЕКСБАНК» №427 від 31.01.2012 року (а.с. 170), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг за зазначеними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності.

З приводу викладеного в акті перевірки №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року висновку субєкта владних повноважень щодо нікчемності вищезазначених правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент», суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Дослідивши акт перевірки №6578/23-5/32145683 від 15.09.2011 року, суд дійшов висновку, що ДПІ не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів. При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч. 1 ст. 228 зазначеного кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім цього, перевіряючи обґрунтованість тверджень податкового органу про нікчемність спірних правочинів, суд вважає за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(далі за текстом - Постанова Пленуму ВСУ №9).

В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

З огляду на викладені в акті перевірки твердження суб'єкта владних повноважень, висновок відповідача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим, так як показники документів обов'язкової податкової звітності платника податків не містять фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

У ході розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя»та його контрагентів: ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент», або за викладеними в акті фактами діяльності даних платників податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України або ст. 212 КК України, хоча саме діяння платників податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів, а несплата податків контрагентами, не тягне за собою негативні наслідки для позивача.

Окрім цього, суд вважає зазначити, що при винесенні спірних податкових повідомлень рішень від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350, субєктом владних повноважень не враховані приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими субєктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом податкового законодавства України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням характеристик наданих послуг, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Дослідивши зібрані по справі докази в сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань сторонами спірних правочинів, доказів того, що у спірних правовідносинах позивач - товариство з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя»та його контрагенти - ТОВ «Марітайм Сервіс», ПП «Девелоп Інвестменеджмент»є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності даних платників податків, відповідач до суду не подав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що висновок відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»у перевіряємий податковим органом період, є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, висновок суб'єкта владних повноважень про наявність порушень мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

За мотивами відповідача, що викладені в акті перевірки, єдиною підставою для висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищення ТОВ бізнес центр «Приморя»податкового кредиту за червень 2011 року в сумі ПДВ 333333,33 грн. по господарським відносинам з ТОВ «Марітайм Сервіс»(код ЄДРПОУ 31502625) та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»(код ЄДРОПУ 36794845), правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є твердження податкового органу відповідно до ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України стосовно нікчемності спірних правочинів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Враховуючи те, що обґрунтованість та правомірність твердження субєкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів не знайшла свого підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами, а інших фактичних мотивів субєктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень рішень від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350 не покладено, то суд дійшов висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог Закону.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Разом з тим, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України суд звертає увагу на існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця - належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

На підставі вищезазначеного, виникнення у позивача права на податковий кредит по податку на додану вартість є дата видачі йому податкової накладної ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент».

Як вже судом встановлено, на підтвердження реальності укладених позивачем з ТОВ «Марітайм Сервіс»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»правочинів, позивачем надано суду копії відповідних податкових накладних та реєстру виданих та отриманих податкових накладних, які є підставою для формування позивачем валового доходу, валових витрат, податкового кредиту з ПДВ та податкових зобовязань з ПДВ за вищевказаними договорами з даними контрагентами. В звязку з чим, у червні 2011 року позивач правомірно відніс до податкового кредиту з ПДВ суму 333333,33 грн., а тому податкові повідомлення рішення від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю бізнес центр «Приморя»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 03.10.2011 року №0002292350 та від 21.11.2011 року №0002792350.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 15 лютого 2012 року.

Суддя /підпис/ П.П. Марин