№ 22102840, 16.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1977/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Теком» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ТОВ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 16.07.2010 року по 27.08.2010 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси (далі ДПІ) було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.05.2009 року по 01.04.2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт №300/23-213/36501893 від 01.09.2010 року, в якому встановлено порушення ТОВ вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 139386 грн., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 24140 грн., а також п.1.9 ст.1, ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 255 грн.. На підставі цього акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0008872301/0 від 13.09.2010 року, яким ТОВ було донараховано податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 181983 грн., (в тому числі 139386 грн. за основним платежем, та 42597 грн. за штрафними санкціями); та №0008862301/0 від 13.09.2010 року, якими ТОВ було донараховано податкові зобов’язання з ПДВ в сумі 36210 грн. (в тому числі 24140 грн. за основним платежем та 12070 грн. за штрафними санкціями) відповідно. За наслідками оскарження висновків акту перевірки та прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0008872301/1 від 30.11.2010 року, №0008872301/2 від 04.02.2011 року, №0008862301/1 від 30.11.2010 року, та №0008862301/2 від 04.02.2011 року, якими скарги ТОВ були залишені без задоволення. Позивач вважає частково неправомірними викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо наявності порушень, та прийняті на підставі цього акту зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення №0008872301/0 від 13.09.2010 року, №0008872301/1 від 30.11.2010 року, №0008872301/2 від 04.02.2011 року в частині нарахування ТОВ податкових зобов’язань з податку на прибуток за основним платежем в сумі 139386 грн., та за штрафними санкціями в сумі 41815,70 грн., а також №0008862301/0 від 13.09.2010 року, №0008862301/1 від 30.11.2010 року, та №0008862301/2 від 04.02.2011 року в повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві та уточненнях (т.1 а.с. 4-11, 158-159).

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті ДПІ правомірно.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ зареєстровано виконкомом Одеської міськради 20.05.2009 року та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ (т.1 а.с.12-14).

В період з 16.07.2010 року по 27.08.2010 року ДПІ було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.05.2009 року по 01.04.2010 року.

За результатами цієї перевірки був складений акт №300/23-213/36501893 від 01.09.2010 року, в якому встановлено, крім іншого, порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 139386 грн., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 24140 грн. (т.1 а.с. 15-43).

Такі висновки в частині заниження податку на прибуток на суму 139386 грн. обґрунтовані, крім іншого, тим, що позивачем до складу валових витрат у перевіряємому періоді включені витрати на придбання у ТОВ «Лиман»винограду на загальну суму 568955 грн., які не пов’язані з господарською діяльністю ТОВ, що призвело до заниження податку на прибуток. Також позивачем було включено до свого податкового кредиту ПДВ по зазначеним операціям, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 113790 грн., та відповідно до заниження податкового зобов’язання по сплаті до бюджету ПДВ в сумі 24140 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0008872301/0 від 13.09.2010 року, яким ТОВ було донараховано податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 181983 грн., (в тому числі 139386 грн. за основним платежем, та 42597 грн. за штрафними санкціями); та №0008862301/0 від 13.09.2010 року, якими ТОВ було донараховано податкові зобов’язання з ПДВ в сумі 36210 грн. (в тому числі 24140 грн. за основним платежем та 12070 грн. за штрафними санкціями) відповідно (т.1 а.с. 65-66).

При цьому податкове повідомлення-рішення №0008872301/0 від 13.09.2010 року в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 781,30 грн. (штрафні санкції за інші порушення) позивачем не оскаржувалося.

За наслідками розгляду скарг позивача на ці рішення, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0008872301/1 від 30.11.2010 року, №0008872301/2 від 04.02.2011 року, №0008862301/1 від 30.11.2010 року, та №0008862301/2 від 04.02.2011 року, якими скарги ТОВ були залишені без задоволення (т.1 а.с. 44-64, 67-70).

Суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ про протиправність включення ТОВ витрат по придбанню винограду у ТОВ «Лиман»на загальну суму 568955 грн. до складу валових, а також про протиправність включення до податкового кредиту ПДВ по зазначеним операціям в сумі 113790 грн., з наступних підстав.

Судом встановлено, що одним з основних видів діяльності ТОВ є виробництво виноградних вин (т.1 а.с. 13).

З метою здійснення вказаної діяльності 01.07.2009 року позивачем було укладено з ТОВ «Лиман»договір оренди цілісного майнового комплексу «Винзавод», розташованого за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт.Лиманське, вул..Кірова, 195 (т.1 133-138).

Крім цього, 20.10.2009 року ТОВ було отримано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (виноробної продукції) (т.1 а.с.71-72).

19.09.2009 року між ТОВ та ТОВ «Лиман»був укладений договір поставки №19/10-09, відповідно до якого останнє прийняло на себе обов’язок поставити у строк до 20.11.2009 року виноград різних сортів на загальну суму 680400 грн., а позивач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його у строк до 18.10.2010 року (т.3 а.с.104).

На виконання цього договору ТОВ «Лиман»було здійснено поставку вказаного товару, а позивач здійснив його оплату (т.3 а.с. 67-84, 103, 105-111).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 цього Закону.

На підставі зазначених норм позивач відніс у перевіряємому періоді витрати на оплату придбаного у ТОВ «Лиман»товару в сумі 568955 грн. (без ПДВ) до складу валових.

Крім цього, за наслідками цих господарських операцій ТОВ «Лиман»було видано на адресу ТОВ податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність з ПДВ (т.3 а.с.85-102).

При цьому, в ході розгляду справи відповідач не оспорював того, що зазначені податкові накладні були заповнені ТОВ «Лиман»у встановленому законом порядку, підписані повноважними особами та скріплені відповідними печатками цих підприємств. Не містить інших висновків і спірний акт перевірки ТОВ №300/23-213/36501893 від 01.09.2010 року.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями (далі Закон про ПДВ) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими на момент здійснення зазначених господарських операцій були позивач та його контрагент ТОВ «Лиман», що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону про ПДВ, податковим періодом є один календарний місяць.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання ТОВ зазначених податкових накладних від ТОВ «Лиман»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту, що і було зроблено ним у перевіряємому періоді.

З урахуванням зазначеного, суд вважає необґрунтованими викладені в акті №300/23-213/36501893 від 01.09.2010 року висновки ДПІ про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, що виразилося у віднесенні до складу валових витрат по придбанню у ТОВ «Лиман»винограду в сумі 568955 грн., а також ПДВ по цим операціям в сумі 113790 грн. до свого податкового кредиту, оскільки в судовому засіданні було безперечно встановлено, що позивач правомірно відніс до складу валових вказані витрати та до податкового кредиту ПДВ по цим операціям.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств в сумі 181201,70 грн., (в тому числі 139386 грн. за основним платежем, та 41815,7 грн. за штрафними санкціями), та податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 36210 грн. (в тому числі 24140 грн. за основним платежем та 12070 грн. за штрафними санкціями), відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позов ТОВ підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому доводи відповідача про те, що витрати позивача на оплату придбаного у ТОВ «Лиман»винограду не пов’язані безпосередньо з веденням господарської діяльності та не можуть бути віднесені до складу валових витрат у зв’язку з тим, що відсутні прямі витрати на переробку винограду у готову продукцію, суд вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Так, відповідно до пп.5.3.9. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом вказана норма Закону передбачає єдину підставу для не включення витрат підприємства до складу валових відповідних звітних періодів - повна відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.

В ході розгляду справи позивачем були надані суду первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій за договором з ТОВ «Лиман», в тому числі видаткові накладні, товаротранспортні накладні на перевезення вказаного товару, книгу обліку отриманого товару, а також докази переробки придбаного винограду у виноматеріали та їх реалізації (т.1 а.с.71-132, 160-224, т.2, т.3 а.с. 1-84, 127-152, 178-250, т.4 а.с. 1-3, 11-14).

В судовому засіданні представником відповідача не було надано суду заслуговуючого на увагу обґрунтування його доводів стосовно того, чому витрати на придбання винограду не відносяться до господарської діяльності ТОВ, яка полягає саме у переробці винограду у виноматеріали на орендованому винзаводі з метою подальшої реалізації цих виноматеріалів.

Більш того, вказані доводи ДПІ спростовуються і самим актом перевірки, з якого вбачається, що у перевіряємому періоді позивачем задекларовано приріст балансової вартості запасів в сумі 613463 грн., який сформовано у тому числі за рахунок переробки у виноматеріали придбаного у ТОВ «Лиман»винограду, і в ході проведення спірної перевірки ДПІ не було встановлено порушень декларування вказаних показників (т.1 а.с.18).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України „Про податок на додану вартість", Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Теком»задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 13.09.2010 року №0008872301/0, від 30.11.2010 року №0008872301/1, від 04.02.2011 року №0008872301/2, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Теком» суми податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 139386 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 41815,70 грн..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 13.09.2010 року №0008862301/0, від 30.11.2010 року №0008862301/1, від 04.02.2011 року №0008862301/2, якими збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Теком»суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 24140 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 12070 грн..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик                                                                                                    

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 13.09.2010 року №0008872301/0, від 30.11.2010 року №0008872301/1, від 04.02.2011 року №0008872301/2, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Теком» суми податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 139386 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 41815,70 грн..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 13.09.2010 року №0008862301/0, від 30.11.2010 року №0008862301/1, від 04.02.2011 року №0008862301/2, якими збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Теком» суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 24140 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 12070 грн..

16 лютого 2012 року.