№ 2210247, 25.06.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2008 р. Справа № 2-а-4388/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

При секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні

За участю представників сторін:

Представник прокуратури Вінницької області - Олексюк В.І.

позивача : Пудовкіна Д.П.

відповідача : не з'явився

розглянувши матеріали справи

за позовом: прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується -Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу -територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, м. Вінниця

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область

про: стягнення 1360 грн.

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Шаргородського району звернувся з позовною заявою в інтересах територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи -підприємця про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1360 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.08.2007 р. при проведенні державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області перевірки автотранспортного засобу, що належить ОСОБА_1, встановлено порушення перевізником вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: згідно накладної № 15 від 04.08.2007 р. надавались послуги з перевезення вантажу для ТОВ “Сандора” м. Миколаїв без ліцензійної картки та дорожнього листа.

Представник позивача та представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

В судове засідання відповідач не з'явився вдруге, хоча двічі належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток. Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Неявка відповідача без поважних причин може призвести до порушення вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач навмисно затягує розгляд справи, а тому можливо провести розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази, суд встановив наступне.

Державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області 04.08.2007 р. проведено перевірку транспортного засобу, що належить ОСОБА_1.

На момент перевірки, фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1 мав право надавати транспортні послуги вантажним автомобілем.

За наслідками перевірки складено акт щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу № 039483 від 04.08.2007 р. у якому зазначено, що водій надавав послуги з вантажних перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме -ліцензійної картки, дорожнього листа.

13.08.2007 р. відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2006 р., виконуючим обов'язки начальника територіального управління Головної автотранспортної інспекції у Вінницькій області винесено постанову № 031905 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн., в зв'язку з порушенням останнім законодавства про автомобільний транспорт, а саме, ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема, ліцензійну картку.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі та у межах наданих йому повноважень, а також у спосіб, передбачений діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.

Через канцелярію суду за вх. № 5439 від 25.06.2008 р., представником позивача надано заяву про залучення до матеріалів справи копії заяви відповідача про зобов'язання сплатити штраф в сумі 1700 грн. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 13.08.2007 р. частково сплатив застосовану до нього фінансову санкцію(квитанція № 53 про сплату 340 грн. штрафних санкцій), що підтверджує визнання ним вини у скоєному порушенні.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав визнання позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується -Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу -територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, м. Вінниця до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область про стягнення 1360 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015) фінансову санкцію в сумі 1360 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено 28.06.2008 р.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович