№ 22089344, 29.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/1632/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі          Дікусяк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Виробниче управління теплофікації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 5751, 19 грн., -

за участю представників сторін:

від прокуратури                              ОСОБА_1 згідно посвідчення № 3851

від позивача                              не з’явився

від відповідача                              не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Виробниче управління теплофікації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 5751, 19 грн., в якому зазначає, що за період з 01 липня 2011 року по 30 листопада 2011 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 5751, 19 грн. Також, позивач відмічає, що відповідач повинен був відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.

Разом з цим, позивач та відповідач надали суду письмові заяви, в яких просять суд розглянути справу без участі їх повноважних представників.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до статті36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Селидівський міжрайонний прокурор представляє інтереси держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом пред’явлення вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за період з 01 липня 2011 року по 30 листопада 2011 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам Відокремленого підрозділу «Виробниче управління теплофікації» Державного підприємства «Селидіввугілля» пенсії, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 2 на суму 5751, 19 грн.

Відповідач – Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33426253) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, і є відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відокремлений підрозділ «Виробниче управління теплофікації» Державного підприємства «Селидіввугілля» зареєстровано у ЄДРПОУ за номером 33644412 без права юридичної особи, та відповідно до повідомлення про взяття на облік органами Пенсійного фонду України є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за № 05-47-01-0993 від 24.06.2005 р..

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем направлялися на адресу Відокремленого підрозділу «Виробниче управління теплофікації» Державного підприємства «Селидіввугілля» повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за 01 липня 2011 року по 30 листопада 2011 року.

При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється адміністративним судом з юридичної особи або на її користь, оскільки в розумінні вимог статті 55 ГК України філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності не є суб’єктами господарювання, за винятком повноважень зазначених в їх статутах та положеннях тощо. Тому по даній справі стягнення здійснюється з юридичної особи – Державного підприємства «Селидіввугілля».

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 5751, 19 грн. з урахуванням наданих позивачем уточнень позовних вимог.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону).

Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

При цьому згідно з частиною 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п.п.6.1. п. 6 Інструкції ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого, відповідно до поданого суду розрахунку, має заборгованість за період з 01 липня 2011 року по 30 листопада 2011 року у розмірі 5751, 19 грн.

Обов’язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

З огляду на вимоги законодавства, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Виробниче управління теплофікації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 5751, 19 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253, р/р 26002302490817 в філії відділення Промінвестбанку в м. Селидове, МФО 334312) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. П. Морозова, 6, р/р 256073012044 у відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», МФО 3351006, код ЄДРПОУ 23336854) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 5751 (п’ять тисяч сімсот п’ятдесят одна) грн. 19 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 29 лютого 2012 року.

Повний текст постанови складено та підписано 05 березня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Кочанова П.В.