Решение № 220225, 02.11.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2006 р. Справа № 13/376-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., у відкритому судовому засіданні розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

за участі представників сторін:

від позивача –Сорока О.В. (представник за дорученням),

від відповідача – Слюсаренко В.В. (представник за дорученням),

про стягнення з урахуванням зменшеної суми стягнення заборгованості в розмірі 44412,03 грн. та нарахованого штрафу в сумі 13323,61 грн.,

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви позовні вимоги ґрунтуються на факті несвоєчасності виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором поставки насіння № 67 від 24 березня 2005 року щодо сплати вартості поставленого насіння.

Відповідачем зазначені вимоги визнаються частково, а саме в частині основної заборгованості. Щодо нарахування штрафу відповідач посилається на пропуск строку позовної давності по його стягненню, а також скрутне матеріальне становище, яке не дозволило йому своєчасно розрахуватися з позивачем.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 24 березня 2005 року між сторонами укладено договір поставки насіння, відповідно до якого позивач зобов’язався поставити відповідачу елітне насіння гороху та насіння ячменю, а останній, в свою чергу, - зобов’язався сплатити його вартість, зокрема, 32748,01 грн. на умовах передоплати та 76412,03 грн. –до 1 вересня 2005 року.

На виконання умов договору позивач за видатковою накладною № РН-0139 від 24.03.2005 р. поставив відповідачу 20 тон елітного насіння гороху сорту „Світязь”, вартістю 36400,08 грн., за накладною № РН-0140 від 24.03.2005 р. –насіння гороху першої репродукції сорту „Дамир 2” в кількості 23 тон, вартістю 37260 грн., за накладною № 0141 від 24.03.2005 р. –насіння ячменю першої репродукції сорту „Сталкер” в кількості 10 тон та сорту „Целіна” в кількості 10 тон, вартістю 22599,96 грн., а також за накладною № РН-0142 –елітне насіння ячменю сорту „Прерія” в кількості 10 тон на суму 12900 грн. вартістю 12900 грн., а всього на загальну суму 109160,04 грн.

Не дивлячись на взяті на себе зобов’язання відповідач умови договору в повному обсязі не виконав, сплативши лише 64748,01 грн., у зв’язку з чим заборгував 44 412,03 грн.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості суперечить вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим порушені права позивача на підставі статті 20 ГК України підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог в цій частині.

За змістом пункту 4.2. договору сторонами обумовлено нарахування штрафу в розмірі 30% від несплаченої своєчасно вартості товару, а тому позивачем нарахований штраф в розмірі 13323,61 грн.

Нарахування штрафу узгоджується з положеннями статті 230 Господарського кодексу України, відповідно до якої штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В той же час, за змістом частини 6 статті 232 того ж Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України про стягнення штрафу застосовується позовна давність в один рік, а за частиною 4 статті 267 того ж Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У даному випадку перебіг річного строку позовної давності щодо нарахованих штрафних санкцій розпочався з 2 вересня 2005 року, а тому закінчився 2 вересня 2006 року. Безпосередньо позивач звернувся до суду 2 жовтня 2006 року, у зв’язку з чим слідує висновок про пропуск позивачем річного строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволенні частково витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” (розташованого за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Нововолодимирівка, вул. Леніна, 42; розрахунковий рахунок 2600200000027, МФО 352781 в Херсонській філії АБ „Факторіал Банк”, код 32629648) на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України” (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 32; розрахунковий рахунок 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ „Форум”, МФО 319092, код 30518866) –44412,03 грн. основної заборгованості, 444,12 грн. компенсації по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення –6 листопада 2006 року

Суддя М.К. Закурін