Постановление суда № 22015708, 01.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р.Справа № 2а-2045/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. по справі№2а-2045/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеко - Харків" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеко - Харків" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027451502/0 від 08.12.2010 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027451502/1 від 10.01.2011 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова.

В обґрунтування позову зазначив, що вимоги податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0027451502/0 від 08.12.2010 р. та податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0027451502/1 від 10.01.2011 p., які були винесені на підставі хибного висновку за результатами актів перевірки декларацій за травень 2009 р. та липень 2009 p., є такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, з огляду на що, підлягають скасуванню.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що підприємством, в порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), безпідставно віднесена по рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 - рядок 25)» сума залишку від'ємного значення у розмірі 42 169 грн. в наслідок того, що у Колонці 2 Додатку № 2 до декларації не зазначений період виникнення даної суми від'ємного значення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеко - Харків" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 159, 163 КАС України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" (надалі за текстом Порядок № 166), з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Фрунзенському районі за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації ТОВ «Індеко-Харків» з ПДВ за травень 2009 року (вх. ДПІ № 42585 від 22.06.2009), складено акт від 23.06.2009 № 4628/16-024/30881607, яким встановлено що, підприємством, в порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), безпідставно віднесена по рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 - рядок 25)»сума залишку від'ємного значення у розмірі 42 169 грн. в наслідок того, що у Колонці 2 Додатку № 2 до декларації не зазначений період виникнення даної суми від'ємного значення.

За результатами акту перевірки від 23.06.2009р. № 4628/16-024/30881607 ТОВ «Індеко-Харків»по декларації з ПДВ за травень 2009 року зменшена сума залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 42 169 грн. та зазначено, що зменшення даної суми залишку від'ємного значення товариство повинно відобразити у декларації за червень 2009 року по Рядку 23.4 «Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу».

29.11.2010 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларація ТОВ «Індеко-Харків» з ПДВ за липень 2009 року, вх. ДПІ № 9000862006 від 19.08.2009 (акт № 5509/15-223/30881607), за результатами якої встановлено, що позивачем:

по рядку 18.1 (рядку 20) відображене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду у розмірі 3 610 грн.;

по рядку 23 залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 37 040 грн.;

по рядку 23.2 відображене значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду у розмірі 37 040 грн.;

по рядку 23.4 - сума зменшеного залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу дорівнює - 0 грн.;

по рядку 24 відображена сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками наступного звітного періоду у розмірі 33 430 грн.;

по рядку 26 відображена сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 33 430 грн.;

по рядку 27 - сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - 0 грн.

ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» було направлено до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова заперечення на акт перевірки декларації за липень 2009 р. (вих. №14 від 01.12.2010 р.) та отримано від ДПІ відповідь на заперечення до акту перевірки декларації за липень 2009 р. (вих. № 19742/10/15-215 від 06.12.2010 p.), згідно якої висновки акту перевірки були залишені без змін.

За результатами камеральної перевірки ТОВ "Індеко - Харків" відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2010 № 0027451502/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9 175,95 грн. (основний платіж - 8 739,00 грн., фінансові санкції - 436,95 грн. згідно п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами га державними цільовими фондами").

20 грудня 2010 року ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0027451502/0 від 08.12.2010 р. (вих. №15 від 20.12.2010 p.).

ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ»було отримано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами розгляду первинної скарги на податкове повідомлення - рішення № 0027451502/0 від 08.12.2010 р., яким залишено висновки акту перевірки без змін та нове податкове повідомлення-рішення № 0027451502/1 від 10.01.2011 р. про сплату податку на додану вартість у сумі 8 739,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 436,95 грн.

ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ»було направлено до податкового органу повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0027451502/1 від 10.01.2011 р. (вих. № 3 від 21.01.2011р.).

08 лютого 2011 року ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» було отримано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами розгляду повторної скарги на податкове повідомлення-рішення №0027451502/1 від 10.01.2011 p., яким скарга товариства була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0027451502/0 від 08.12.2010 p., рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення № 0027451502/0 від 08.12.2010 р. та податкове повідомлення-рішення № 0027451502/1 від 10.01.2011 р. залишені без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в ході проведення вищезазначених камеральних перевірок не виявлено арифметичних та методологічних помилок, а отже порушень п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ та п.п. 5.12.2 п.5.12 Порядку № 166 з боку ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» не відбулося, тому донарахування ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» за результатами актів перевірки декларацій за травень 2009 р. та липень 2009 р. ПДВ на загальну суму 9 175,95 грн. та висновок податкового органу про безпідставність включення до податкового кредиту суми 42 169,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже і податкові повідомлення-рішення №0027451502/0 від 08.12.2010 р. , №0027451502/1 від 10.01.2011 p., винесено ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, в декларації з ПДВ за квітень 2009 р. ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» задекларувало від'ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 47 028,00 грн. (р.18.2, р.21 декларації), що зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.22.2 декларації). Показники в рядках 23-28.3 декларації з ПДВ за квітень 2009 р. відсутні. Разом з декларацією з ПДВ за квітень 2009 р. на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємством було надано до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2009 року.

В декларації з ПДВ за травень 2009 р. ТОВ «ІНДЕКО ХАРКІВ» задекларувало позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 4 859,00 грн. (р.18.1, р.20 декларації) та від'ємне значення суми ПДВ попереднього періоду - квітня 2009 року, що включається до складу податкового кредиту травня 2009 року в розмірі 47 028,00 грн. (р.23.1, р.23 декларації). Відповідно залишок від'ємного значення ПДВ квітня 2009 року за вирахуванням позитивного значення ПДВ травня 2009 року склав 42 169,00 грн. (р.24 декларації), як і залишок від'ємного значення (р.26 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду - червня 2009 року.

Разом з декларацією з ПДВ за травень 2009 р. було подано додаток 2 до декларації з ПДВ «Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на підставі п.5.12 наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (надалі - Порядок № 166). Але в додатку 2 до декларації з ПДВ за травень 2009 р. помилково не була заповнена колонка 2 - звітний період, у якому виник залишок від'ємного значення попереднього періоду - квітня 2009 року за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками травня 2009 року (рядок 24 декларації з ПДВ за травень 2009 p.).

В декларації з ПДВ за червень 2009 р. ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» відповідно до вимог Закону про ПДВ задекларувало позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 5 129,00 грн. (р.18.1, р.20 декларації) та від'ємне значення суми ПДВ попереднього періоду - травня 2009 року, що включається до складу податкового кредиту червня 2009 року в розмірі 42 169,00 грн. (р.23.2, р.23 декларації). Відповідно залишок від'ємного значення ПДВ травня 2009 року за вирахуванням позитивного значення ПДВ червня 2009 року склав 37 040,00 грн. (р.24 декларації), як і залишок від'ємного значення (р.26 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду - липня 2009 року.

В декларації з ПДВ за липень 2009 р. ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» задекларувало позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 3 610,00 грн. (р.18.1, р.20 декларації) та від'ємне значення суми ПДВ попереднього періоду - червня 2009 року, що включається до складу податкового кредиту липня 2009 року в розмірі 37 040,00 грн. (р.23.2, р.23 декларації). Відповідно залишок від'ємного значення ПДВ червня 2009 року за вирахуванням позитивного значення ПДВ липня 2009 року склав 33 430,00 грн. (р.24 декларації), як і залишок від'ємного значення p.26 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду - липня 2009 року.

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону, якщо у наступному Додатковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.4.2 Порядку № 166 у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства).

Згідно п.4.3 Порядку №166, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що не заповнення ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» такого реквізиту додатку 2 до податкової декларації за травень 2009 року як звітний період, у якому виник залишок від'ємного значення квітня 2009 року за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками травня 2009 року (рядок 24 декларації з ПДВ за травень 2009 p.), могло спричинити лише невизнання ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова поданої декларації з ПДВ за травень 2009 року податковою декларацією з відповідним зверненням до платника податків.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував твердження відповідача, щодо порушення позивачем наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 за актом перевірки декларації за травень 2009р. - зменшену суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду в розмірі 42 169,00 грн., ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» повинно було відобразити у декларації за червень 2009 р. по р.23.5, оскільки на момент спірних правовідносин у формі декларації з ПДВ у 2009 році не було передбачено рядок 23.5, а за актом перевірки декларації за липень 2009р. перевіряючим інспектором встановлено заниження податку на додану вартість по декларації за липень 2009 року на загальну суму 8 739,00 грн. внаслідок не відображення по рядку 23.4 зменшення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 42 169,00 грн.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, "але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (п.п. 7.2.7 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 наведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.5.12.5 п.5.12 Порядку № 166, рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за актами перевірок не встановлено завищення задекларованої позивачем суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання, а отже ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» правомірно включило до складу податкового кредиту у квітні 2009р., травні 2009р., червні 2009р. та липні 2009р., що підтверджується відповідними реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Таким чином зазначене свідчить про відсутність факту порушення підприємством п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 5.12.2, п.п. 5.12.5 п.5.12 Порядку № 166.

Крім цього відповідно до частини «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 (далі - Закон № 2181), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З метою забезпечення однозначного тлумачення термінів «арифметична та методологічна помилки» та практичного застосування норм підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 Державна податкова адміністрація України листом від 06.07.2001 р. № 9018/7/23-3317 надала наступні роз'яснення:

«Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, і самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.01 р. № 06-10/167 стосовно визначення терміна «арифметична помилка або описка» під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків); а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або в додатки до неї.

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні ..або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні Податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Також ДПА України звертає увагу, що при прийнятті рішень за допущені арифметичні та методологічні помилки, які призвели до заниження об'єкта оподаткування, у кожному конкретному випадку слід об'єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного її ухилення від сплати податкових зобов'язань із врахуванням розмірів заниження об'єкта оподаткування».

Враховуючи викладене, а також те, що в ході проведення вищезазначених камеральних перевірок не виявлено арифметичних та методологічних помилок, а отже порушень п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.12.2 п.5.12 Порядку № 166 з боку ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» не відбулося, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що донарахування ТОВ «ІНДЕКО-ХАРКІВ» за результатами актів перевірки декларацій за травень 2009 р. та липень 2009 р. ПДВ на загальну суму 9 175,95 грн. та висновок податкового органу про безпідставність включення до податкового кредиту суми 42 169,00 грн., є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення №0027451502/0 від 08.12.2010 р. , №0027451502/1 від 10.01.2011 p., винесено ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України, тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року по справі№2а-2045/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. по справі№2а-2045/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. <повний текст >