№ 22008051, 17.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р. Справа № 2а-2078/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011 р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд»

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд», звернувся до суду з позовом до Ізюмської ОДПІ про скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій № 000512320 від 19.10.2010 року на суму 43966,00 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекспотрейд" до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд», не погоджуючись з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 13.09.2010 року по 29.09.2010 року відповідачем по справі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2008 року по 30.06.2010 року, валютного законодавства за період з 01.08.2009 року по 30.08.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.10.2010 року № 1321/2320/34978500, яким зафіксовані порушення в т.ч. п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, в частині завищення каси ліміту на загальну суму 31983,0 грн.

Порушення зафіксовані актом перевірки стали підставою прийняття рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 19.10.2010 року № 0000512320, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 43966,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів п.1.20 ст.1, ст.5 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результати якого податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вищевказане рішення складено відповідно до вимог законодавства, є обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача неправомірні, не обґрунтовані і не підлягають задоволенню, відхилив їх як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що нарахування відповідачем штрафних санкцій здійснювалося без дотримання встановленого у ст. 250 Господарського кодексу України річного строку для застосування адміністративно-господарських санкцій.

У відповідності до ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

При цьому, з огляду на ч.2 ст. 239 Господарського кодексу України одним з видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф.

Згідно ч.1 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Отже, штрафні санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436 належать саме до адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції застосовані до позивача зі спливом, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, річного строку для їх застосування. Порушення встановлено актом скоєно в жовтні 2008 р., а санкції застосовані в жовтні 2010 р..

Колегія суддів зазначає, що приписи ст.250 Господарського кодексу України діяли на момент скоєння порушення та притягнення до відповідальності оскарженим рішенням. Тобто, до внесення до цієї статті змін, щодо її не розповсюдження на спірні відносини, а тому її норми в редакції до 01.01.2011р. підлягають застосуванню.

Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати рішення Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про застосування до ТОВ «Укрекспотрейд» штрафних (фінансових) санкцій № 000512320 від 19.10.2010року на суму 43966,00 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >