№ 21958843, 05.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/359/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Льон» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

25.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімекс Льон» (далі ТОВ«Бімекс Льон») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000212320, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48600,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 24300,00 грн., а також від 11.01.2012 року № 0000202320, яким встановлено завищення відємного значення податку на додану вартість в розмірі 48600,00 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Бімекс Льон» укладало договори з ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та ПП «Баварія-Ф». Під час проведення перевірки позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують здійснення ТОВ «Бімекс Льон» всіх передбачених законодавством дій відповідно до укладених договорів з контрагентами, а саме: договори, видаткові накладні, акти приймання-передачі, податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, документи, що підтверджують факт проплати по зобовязаннях. Правочини створювались для настання правових наслідків, а тому є законними. Позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки, про фіктивність правочинів є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сторони договорів вчинили всі необхідні дії на його виконання та виконали всі його умови. Таким чином, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Даний факт підтверджується також тим, що зазначене в договорах майно після купівлі було в подальшому продано ВАТ «Дятлівська експортно-сортирувальна льонобаза» (Республіка Білорусь), оплата за товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями. За таких обставин позивач вважає, свої дії правомірними, суми заявлені до бюджетного відшкодування достовірними, а тому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2012року №0000212320 та № 0000202320.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бімекс Льон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.12.2011 року № 3697/23/37022132. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за червень 2011року на 13500,00 грн. та за липень 2011 року на 35100,00 грн.; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на 13500,00 грн. та за серпень 2011 року на 35100,00 грн. У звязку з цим податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 11.01.2012 року №0000212320, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48600,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 24300,00 грн., а також від 11.01.2012 року № 0000202320, яким встановлено завищення відємного значення податку на додану вартість в розмірі 48600,00 грн. Представники відповідача вважають, що договори ТОВ «Бімекс Льон» з ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» укладено без мети настання реальних правових наслідків та не можуть впливати на формування як податкового кредиту, так і податкового зобовязання звітного податкового періоду. Також перевіряючими зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність контрагентів здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Бімекс Льон» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Крім того, представниками відповідача вказано на те, що у ТОВ «Бімекс Льон» були відсутні товарно-транспортні накладні. Відсутність товарно-транспортної накладної документу, що є підтвердженням факту поставки товару до покупця, свідчить про нереальність здійснення господарської операції придбання товару. Враховуючи викладене, правочини не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними. Тому представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ТОВ «Бімекс Льон» (ідентифікаційний код-37022132) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 31.03.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 №582748 (а.с. 9).

На підставі наказу від 19.12.2011 року № 6149 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Бімекс Льон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.12.2011 року № 3697/23/37022132 (а.с. 11-15,61).

В акті перевірки від 22.12.2011 року № 3697/23/37022132 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

-п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на 13500,00 грн. та за липень 2011 року на 35100,00 грн.;

-п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на 13500,00 грн. та за серпень 2011 року на 35100,00 грн.

ТОВ «Бімекс Льон» подано до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на додану вартість № 9005000204 від 19.07.2011 року, № 9007069164 від 19.08.2011 року, №9007905303 від 19.09.2011 року (а.с. 124-125,127-128,130-131).

Перевіркою встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників в рядку 17 Декларації за червень 2011 року в сумі 13500,0 грн., за даними підприємства рядок 17 Декларації 57004 грн., за результатами перевірки 43504 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Бімекс Льон» було заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за липень 2011 року залишок від'ємного значення червня 2011 року в сумі 25947,00 грн. За результатами перевірки зменшено залишок відємного значення червня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ Фірма «Сат Імпекс» на 13500,00 грн., яке було заявлено до відшкодування у липні 2011 року. Встановлено, що фактично залишок відємного значення червня 2011 року оплачений у червні 2011 року в сумі 12447,00 грн., що менше заявленої суми на 13500,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем подано до ДПІ у м. Чернігові заперечення від 29.12.2011 року № 188 (а.с. 16-17).

Листом від 05.01.2012 року № 129/10/23-400/01-016 ДПІ у м. Чернігові надано відповідь на заперечення, в яких висновки акту перевірки 22.12.2011 року № 3697/23/37022132 залишено без змін (а.с. 18-19).

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:

-від 11.01.2012 року № 0000212320, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48600,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 24300,00 грн. (а.с. 20);

-від 11.01.2012 року № 0000202320, яким встановлено завищення відємного значення податку на додану вартість в розмірі 48600,00 грн. (а.с. 21).

Судом встановлено, що ТОВ «Бімекс Льон» здійснювало фінансово-господарську діяльність з контрагентами ТОВ Фірма «Сат Імпекс» (код ЄДРПОУ- 32564148) та ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, ТОВ «Бімекс Льон» укладено з ТОВ Фірма «Сат Імпекс» договір купівлі-продажу від 08.06.2011 року № 10 на суму 81000,00 грн. (а.с. 23).

Згідно предмету вказаного договору ТОВ Фірма «Сат Імпекс» продає та передає у власність ТОВ «Бімекс Льон» пресс ГПП в кількості 1 шт. по ціні 63000,00 грн. та трясильну машину ТЛ-135 в кількості 1 шт. по ціні 18000,00 грн.

ТОВ «Бімекс Льон» зобовязується прийняти товар по акту прийому-передачі та оплатити вартість товару. Транспортування товару здійснюється за рахунок ТОВ Фірма «Сат Імпекс».

Підтвердженням реальності виконання сторонами вказаного договору є:

-видаткова накладна від 08.06.2011 року № РН-0806-06 (а.с. 24);

-акт прийому-передачі від 08.06.2011 року (а.с. 25);

-податкова накладна від 08.06.2011 року № 120 (а.с. 26).

Товар був отриманий за дорученням № 129 від 08.06.2011 року через ОСОБА_1, про що свідчить запис в книзі реєстрації доручень (а.с. 168).

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ Фірма «Сат Імпекс» згідно умов договору купівлі-продажу.

Оплата за товар здійснена в безготівковій формі згідно платіжного доручення № 266 від 15.06.2011 року на суму 81000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13500,00 грн. (а.с. 90).

Також ТОВ «Бімекс Льон» укладено з ПП «Баварія-Ф» договір купівлі-продажу від 12.07.2011 року № 11 на суму 210600,00 грн. (а.с. 27).

Згідно предмету вказаного договору ПП «Баварія-Ф» продає та передає у власність ТОВ«Бімекс Льон» комплект вальців для агрегата КПАЛ в кількості 30 шт. на загальну суму 118800,00 грн., трясильну машину ТЛ-135 в кількості 1 шт. по ціні 16800,00 грн. та мяльно-трепальний агрегат в кількості 1 шт. на суму 75000,00 грн.

ТОВ «Бімекс Льон» зобовязується прийняти товар та оплатити вартість товару. Транспортування товару здійснюється за рахунок ПП «Баварія-Ф».

Підтвердженням реальності виконання сторонами вказаного договору є:

-видаткова накладна від 12.07.2011 року № РН-1207-02 (а.с. 28);

- рахунок-фактура від 12.07.2011 року (а.с. 29);

- податкова накладна від 12.07.2011 року № 148 (а.с. 30).

Товар був отриманий за дорученням № 139 від 12.07.2011 року через ОСОБА_1, про що свідчить запис в книзі реєстрації доручень (а.с. 168).

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ПП «Баварія-Ф» згідно умов договору купівлі-продажу.

Оплата за товар здійснена в безготівковій формі згідно платіжного доручення № 329 від 12.07.2011 року на суму 210600,00 грн., в т.ч. ПДВ 35100,00 грн. (а.с. 91).

Товар в обох випадках був доставлений до ангарів та сховищ, що належать позивачу та знаходяться за адресою: вул.Перемоги,14, м. Семенівка Менського району Чернігівської області, що підтверджується інвентаризаційною справою Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації (а.с.174-208).

В бухгалтерському обліку позивача господарські операції по придбанню товарів у контрагентів ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» відображені в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 281 за червень 2011 року та липень 2011 року (а.с. 164-165,166-167).

На обгрунтування нікчемності вищевказаних правочинів представники відповідача вказують на те, що в ході проведення перевірок ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» встановлено відсутність підприємств за юридичною адресою, відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а, отже, фінансово-господарська діяльність контрагентів здійснюється позв межами правового поля (а.с. 63-70, 76-77).

Проте, посилання представників відповідача на акти перевірок від 10.08.2011 року №1067/23-9/32564148, від 02.12.2011 року № 2374/07-004/31635757 судом не приймаються до уваги, оскільки факт виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі, рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт (а.с.185-189 т. 1).

Також необхідно вказати на те, що зазначене в договорах майно після купівлі було в подальшому продано ВАТ «Дятлівська експортно-сортирувальна льонобаза» (Республіка Білорусь).

Так, 23.05.2011 року ТОВ «Бімекс Льон» уклало контракт №20/211 з ВАТ «Дятлівська експортно-сортирувальна льонобаза», Республіка Білорусь. Відповідно до п.п.1. п. 1 Договору ТОВ «Бімекс Льон» взяло на себе зобовязання поставити ВАТ «Дятлівська експортно-сортирувальна льонобаза» прес ГПВ -1, бувший в користуванні, трясильну машину ТЛ-135, бувшу в користуванні та мяльно трепальний агрегат МТА- 2А, а ВАТ «Дятлівська експортно-сортирувальна льонобаза» прийняти та оплатити товар.

Факт купівлі у контрагентів товару (комплекту вальців для агрегата КПАЛ, трясильних машин ТЛ-135, мяльно-трепального агрегату, прессу ГПП) та подальша його реалізація ВАТ«Дятлівська експортно-сортирувальна льонобаза» підтверджується наявними в матеріалах справи листом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 23.02.2012 року №123 та документами, на підставі яких видавались сертифікати, для можливості його продажу в Республіку Біларусь (а.с. 154-173).

Умови вказаного контракту виконано в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 32-50).

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Крім того, судом зясовано, що отримання товару від контрагентів не підтверджені товарно-транспортними накладними, оскільки правочини не містили умов про доставку товару силами ТОВ «Бімекс Льон» власним чи найманим транспортом, а тому товарно-транспортні накладні взагалі не були передбачені.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207, у випадку здійснення перевезень для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а застосовується накладна чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж. Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, який може супроводжувати вантаж, а не є обовязковий документ, а, отже, відсутність товарно-транспортної накладної в даному випадку не є порушенням з боку ТОВ «Бімекс Льон».

Також посилання представників відповідача на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997року № 363, судом не приймаються до уваги, оскільки Правила, на які посилався відповідач, визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Тому вказані Правила не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача - ТОВ Фірма «Сат Імпекс» (код ЄДРПОУ- 32564148) та ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.02.2012 року (а.с.138-143,144-149).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що договори з контрагентами ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» були укладені позивачем з метою отримання продукції для її подальшого використання (продажу).

Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи наявність у позивача видаткових накладних, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, платіжних документів щодо оплати товарів на користь контрагентів та інших первинних документів, висновок про завищення суми податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на 13500,00грн. та за липень 2011 року на 35100,00 грн., а також про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на 13500,00 грн. та за серпень 2011 року на 35100,00грн. є безпідставним, а винесення податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 року № 0000212320 та № 0000202320 неправомірним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м.Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Льон» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 11.01.2012 року №0000212320 та № 0000202320.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.