№ 21958053, 12.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 березня 2012 р. №2а-17802/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ізовітової - Вакім О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом у розмірі 2200 грн. 00 коп.

Представник позивача у судове засідання не прибув, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалу про відкриття скороченого провадження судом направлено на адресу відповідача, однак поштове відправлення не було вручено адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням пошти (довідка ф.20) від 03.03.2012 року, яке надійшло на адресу суду 05.03.2012р.

Згідно вимог ч.4 статті 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1.) взятий на облік як платник податків органами державної податкової служби України 28.08.2000 року за №370, на час розгляду справи перебуває на обліку в Красноградській міжрайонній державній податковій інспекції.

Протягом 2009 року ФО-П ОСОБА_1 знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до заяви, поданої ФО-П ОСОБА_1 на 2009 рік, вид діяльності 52.72.2 - ремонт інших побутових товарів.

Ставка єдиного податку на 2009 рік відповідно до рішення Красноградської міської ради від 10.12.2008 року становила - 200,00 грн.

Протягом 2009 року ФО-П ОСОБА_1 нараховано зобовязання з єдиного податку, а саме: 20.01.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.02.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.03.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 21.04.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.05.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 22.06.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.07.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.08.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 21.09.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.10.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн., 20.11.2009р. нараховано по строку сплати - 200,00 грн. Всього за 2009 рік ОСОБА_1 нараховано єдиний податок в сумі 2200,00 грн., фактично у 2009 році відповідач єдиний податок не сплачував.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що положеннями статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р. (норми якого діяли на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (ч.6 ст.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва").

Частиною 2 статті 5 Указу №727/98 визначено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

З огляду на вищезазначене, перейшовши на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом подання до податкового органу відповідної письмової заяви, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 погодився на сплату єдиного податку за відповідні види діяльності, у сумі, встановленій місцевою радою на 2009 рік.

Суд враховує, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п.16.1.4 статті 16 якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно положень п.п.20.1.28 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990р. (зі змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Положеннями п.95.1 статті 95 Кодексу передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно відомостей облікової картки платника податків (зворотній бік), у ФО-П ОСОБА_1 лічиться заборгованість за платежем - єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 2200,00 грн.

Враховуючи вимоги статей 69, 70 КАС України та положення "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом ДПА України №276 від 18.07.2005р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), суд приходить до висновку, що відомості облікових карток щодо стану розрахунків з бюджетом є належним та допустимим доказом наявності у платника податків податкової заборгованості. На час розгляду справи вказана сума боргу відповідачем у добровільному порядку не сплачена, доказів самостійної сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Беручи до уваги наведене, суд вважає позовні вимоги Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості у розмірі 2200,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь бюджету в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції (код 22706077, юридична адреса: 63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Короленко 85) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2200.00 грн. (дві тисячі двісті гривень 00 копійок).

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги, в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.