Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2012 р. Справа № 5016/179/2012(4/20)
позивач Приватне акціонерне товариство «Трансфорвардінг Лімітед АГ»
вул. Стадіонна, 5, м. Київ, 03035
відповідач Приватна виробничо-комерційна фірма «Кальтаір»
вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, 54001
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 288/3 від 29.12.2011р.
Від відповідача - не зявився
СУТЬ СПОРУ: про стягнення неустойки по договору купівлі-продажу № 8/3-2010 від 25.11.2010 р. в сумі 100000,00 грн.
Відповідач про час судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (арк. спр. 48), але відзив та витребувані судом документи не надав.
Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 100000,00 грн., посилаючись на неналежне виконання ним своїх обовязків за договором купівлі-продажу № 8/3-2010 від 25.11.2010 р. щодо своєчасного розрахунку за отриману продукцію.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
25.11.2010р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 8/3-2010, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у власність тепловоз марки ТЭМ-15, заводський № 038, 1988 року випуску.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 даного договору, сума договору дорівнює вартості тепловоза і складає 700000,00 грн., оплата здійснюється протягом шестидесяти календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі тепловоза шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача одним платежем або частинами.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу тепловоз марки ТЭМ-15, заводський № 038, 1988 року випуску, що підтверджується актом приймання-передачі тепловозу від 29.11.2010р., який підписаний представниками обох сторін без зауважень.
Таким чином, у відповідності до умов п. 3.2 договору відповідач мав здійснити оплату до 27 січня 2011 року.
Відповідач сплачував борг частинами, а саме: 25.03.2011р. - 400000,00 грн. (прострочення платежу 56 діб), 24.05.2011р. - 70000,00 грн. (прострочення платежу 60 діб), 08.06.2011р. - 85000,00 грн. (прострочення платежу 15 діб), 10.06.2011р. - 145000,00 грн. (прострочення платежу 2 доби) (а.с. 16-20)
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем строків оплати він сплачує позивачу штраф у розмірі 0,2381% від вартості тепловоза або від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
За прострочення строків сплати боргу позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 145098,14 грн. з 27.01.2011р. до 09.06.2011р., враховуючи поетапне погашення боргу, визначене вище.
10.06.2011 року позивач направив відповідачу лист №130/3, в якому просив сплатити суму штрафу у розмірі 145098,14 грн. (а.с. 21)
Відповідач листом №29 від 24.06.2011 року погодився з розміром штрафу та повідомив позивача, що штраф буде погашений на протязі липня - серпня 2011 року (а.с. 23)
02.09.2011 року та 12.09.2011 року відповідач погасив частину штрафу у розмірі 14000,00 грн. (а.с. 41, 42)
28 вересня 2011 року відповідач листом № 41 повідомив позивача, що заборгованість у розмірі 131098,14 грн. буде погашена на протязі жовтня 2011 року (а.с. 24).
02грудня 2011 року було погашено ще частину нарахованого штрафу у розмірі 5000,00 грн., 14 грудня 2011 року - у розмірі 10000,00 грн., 21 грудня 2011 року - у розмірі 2098,14 грн., 23 грудня 2011 року - у розмірі 5000,00 грн., 20 січня 2012 року у розмірі 9000,00 грн. (а.с.37-40, 43, 56).
Станом на 25 січня 2012 року відповідач не погасив штраф у розмірі 100000,00 грн.
Згідно вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 546, 549, 611 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Отже, положення п. 5.1 договору не суперечить діючому законодавству та ч. 2 ст. 551 ЦК України, згідно якої якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, але претензійні вимоги позивача визнав в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір»(вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, код 19299770) на користь Приватного акціонерного товариства «Трансфорвардінг Лімітед АГ»(вул. Стадіонна, 5, м. Київ, код 30405199) неустойку в сумі 100000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) та судовий збір в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.)
Наказ видати позивачу.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 14.03.2012р.
Судебное решение № 21917795, Господарський суд Миколаївської області было принято 14.03.2012. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 5016/179/2012(4/20). Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: