Решение № 21908192, 13.02.2012, Розівський районний суд Запорізької області

823/23/2012

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

13.02.2012 смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача Антоненка Ю.С. та Лавріка Д.В., представника третьої особи Денисенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(далі ТОВ «Прогрес») про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа без самостійних вимог Розівська районна державна адміністрація Запорізької області (далі Розівська РДА), -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в судовому засіданні 13 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

11 січня 2012 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Прогрес», в якому вказав, що він на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 25 травня 2007 року, є власником земельної ділянки площею 11,5783га, розташованої на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області. Зазначена земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «Прогрес»відповідно до договору оренди, укладеного між відповідачем та третьою особою. Позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що після отримання ним державного акту на вказану земельну ділянку, відповідач продовжує користуватися нею без його згоди та без достатніх правових підстав, а також на його вимогу відмовляється у добровільному порядку повернути земельну ділянку, прохав суд зобовязати ТОВ «Прогрес»повернути йому земельну ділянку. Одночасно позивач прохав вирішити питання про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, надавши судові відповідні пояснення.

Позицію позивача в судовому засіданні підтримав його представник ОСОБА_2.

Відповідач ТОВ «Прогрес»в особі своїх представників Антоненка Ю.С. та Лавріка Д.В. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнало. Представники відповідача надали судові пояснення, в яких послалися на те, що 07 грудня 2009 року між відповідачем - ТОВ «Прогрес»та третьою особою - Розівською РДА було укладено договір оренди земельної ділянки, яка була надана із земель резерву Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області. Не оспорюючи права власності позивача на земельну ділянку, яка була йому виділена із наданих ТОВ «Прогрес»в оренду земель резерву, відповідач не вбачає підстав для повернення спірної земельної ділянки. Одночасно представники відповідача зазначили, що ТОВ «Прогрес»користується земельною ділянкою відповідно до умов укладеного договору оренди, який пройшов державну реєстрацію, товариством належним чином виконуються умови договору, в тому числі, своєчасно сплачується орендна плата, а тому вимога позивача про повернення земельної ділянки не має правових підстав.

В судовому засіданні Денисенко С.В., як представник третьої особи Розівська РДА зазначив, що у грудні 2009 року ТОВ «Прогрес»за договором оренди, який пройшов державну реєстрацію, отримало в оренду земельну ділянку, яка була надана із земель резерву Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області. За таких обставин представник третьої особи вважав правомірним використання відповідачем земельної ділянки. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку, яка була йому виділена із наданих ТОВ «Прогрес»в оренду земель резерву, а тому на даний час відповідач має повернути йому цю земельну ділянку.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали учать у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

07 грудня 2009 року між Розівською РДА і ТОВ «Прогрес»було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 156,9326га, яка була надана із земель резерву Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, терміном до 30 листопада 2017 року. Даний договір зареєстровано у Розівському відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 грудня 2009 року за №040927900060.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 11,5783га, розташованої на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі держаного акту НОМЕР_1, виданого 25 травня 2007 року на підставі розпорядження Розівської РДА від 17 квітня 2007 року за №159.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку, яка була йому виділена із наданих ТОВ «Прогрес»в оренду земель резерву.

Статтею 19 ЗК України землі України розподілені на категорії. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Одними з ознак правового режиму земель резервного фонду є те, що землі резервного фонду це землі сільськогосподарського використання, які перебувають виключно у державній чи комунальній власності.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними посилання позивача та його представника на положення статті 13 Закону України від 05 червня 2003 року №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки вони регулюють порядок використання нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок.

Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.

Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд виходив з наступного.

Як було зазначено вище, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі»обєктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 4 цього ж Закону визначено коло осіб, які можуть бути орендодавцями землі.

З матеріалів справи та з пояснень осіб, які брали участь у справі, вбачається, що у грудні 2009 року Розівською РДА всупереч положенням статті 4 Закону України «Про оренду землі»було укладено договір оренди земельної ділянки із ТОВ «Прогрес», за яким господарство отримало в оренду земельну ділянку, власником якої був позивач ОСОБА_1.

Правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1, як власник земельної ділянки, не мав наміру на вчинення зазначеного правочину між Розівською РДА і ТОВ «Прогрес», на такі дії від свого імені Розівську РДА не уповноважував.

Вищевикладені обставини залишились поза увагою відповідача і третьої особи у справі, у звязку з чим майнові права позивача ОСОБА_1, як власника земельної ділянки, є порушеними та підлягають захисту в судовому порядку.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Даний спосіб захисту права власності застосовується у тому ви падку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користува тися належним йому майном, тобто, коли це майно незаконно вибуває з його володіння, шляхом предявлення віндикаційного позову.

Перебування земельної ділянки, належної ОСОБА_1, у користуванні ТОВ «Прогрес»на підставі договору оренди, укладеного з Розівською РДА, не можна вважати як користування на відповідній правовій підставі, оскільки порушуються права власника земельної ділянки.

Таким чином, суд, виходячи із встановлених обставин у справі, прийшов до висновку про безпідставність перебування у відповідача ТОВ «Прогрес»земельної ділянки, належної позивачу ОСОБА_1, а тому його вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат в сумі 938 грн. 67 коп., а саме, в межах суми сплаченого судового збору при предявленні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.387 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, -задовольнити.

Зобовязатитовариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(юридична адреса: 70300, Запорізька область, Розівський район, смт Розівка, вул.Визволителів, буд.13, код ЄДРПОУ 03748986) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 11,5783га, яка розташована на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області і належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1.

Стягнутиз товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 938 (девятисот тридцяти восьми) гривень 67 (шістдесяти семи) копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т.М.Кущ

13.02.2012