Постановление суда № 21889607, 27.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"27" лютого 2012 р.№ 5017/2012/364

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 21.02.2012 р. за № 781/2012, за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „РАНГІРОА” (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5. Код ЄДРПОУ 37009847) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон (№2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 21.02.2012 р. голова ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” діючий на підставі рішення засновника від 24.11.2011р., згідно якого прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії (голова ліквідаційної комісії Обухова О.В.), звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „РАНГІРОА” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредитором на загальну суму у розмірі 90 000 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у звязку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.

Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „РАНГІРОА” у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4 -1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів сплати судового збору та не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Крім того, додані до заяви документи подані в ксерокопіях без належного засвідчення.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з підпунктом 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі пяти мінімальних заробітних плат.

Статтею 51 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише при виявлені кредиторів, розгляду грошових вимог кредиторів, розрахунку з кредиторами, складання проміжного ліквідаційного балансу з урахуванням грошових вимог кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави стверджувати про необхідні передумови для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Тільки після виявлення кредиторів, розгляду їх претензій, проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника.

У заяві голови ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” про визнання банкрутом та доданих матеріалів зазначено, що підприємство має кредиторську заборгованість перед фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в сумі 90 000 грн. 00 коп., яка виникла згідно договору про надання юридичних послуг від 01.07.2011р., акту прийому-передачі юридичних послуг від 30.09.2011р.

На адресу ТОВ „РАНГІРОА” надійшла претензія від 08.11.2011 р. за № 2-08/11П ФОП ОСОБА_1 про сплату боргу на суму 90000 грн. 00 коп., яка визнана боржником в повному обсязі.

Вказана заборгованість являється сумнівною, так як, не підтверджуються документами фінансової, бухгалтерської та податкової звітності заявника та боржника, відомостями податкової інспекції, документами про проведення аудиторських послуг, доказами сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Дослідивши матеріали заяви про порушення провадження у справі, суд встановив, що вони містять незавірені копії документів, на які посилається голова ліквідаційної комісії при ініціюванні справи про банкрутство ТОВ „РАНГІРОА”, а отже надані до суду документи не є належними доказами.

Головою ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), а саме: доказів належної публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також головою ліквідаційної комісії боржника не проведено обєктивного аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Головою ліквідаційної комісії боржника не повідомлено органи державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Головою ліквідаційної комісії боржника не надано доказів належного повідомлення державного реєстратора та державну податкову інспекцію про припинення юридичної особи.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 13.10.2010р. у справі № 21/771-10.

Відповідно до підпункту 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі пяти мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” з 1 січня 2012 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1073 грн. 00 коп., а отже при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявником необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5365 грн. 00 коп.

Таким чином, головою ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), не надано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, а тому заява голови ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Крім того господарський суд вдруге звертає увагу на те, що відповідно до системи діловодства господарського суду з 06.02.2012р. по 21.02.2012 р. до господарського суду було подано три аналогічних заяви про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „РАНГІРОА” без усунення допущених недоліків після їх повернення, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) в порушення судової практики Верховного суду України та Вищого господарського суду України в аналогічних справах, у звязку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Таким чином, господарський суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” гр. Обухова О.В. в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду в порушення вимог діючого законодавства безпідставні заяви, а тому в подальшому господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Керуючись п. п. 3,4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ „РАНГІРОА” (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5. Код ЄДРПОУ 37009847) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 31 аркуші.

Суддя Зеленов Г.М.