Решение № 21878199, 05.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5016/4078/2011(8/204)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертаст”,

65058, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 15/2, кв. 24,

до відповідача Дочірнього підприємства “Агро-Коблево”,

57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул.

Одеська, 6,

про стягнення коштів у сумі 33446 грн. 22 коп.

Суддя Т.В. Гриньова Новицька

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.12.11,

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 28 від 13.01.12

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертаст” (далі позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства “Агро Коблево” (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 33446 грн. 22 коп., з яких: 23994 грн. 40 коп. основний борг за договором надання послуг від 07.11.2008р.; 7294 грн. 30 коп. втрати від інфляції; 2157 грн. 52 коп. три проценти річних, а також про стягнення сплаченого за квитанцією № 3 від 02.12.2011р. судового збору у сумі 1411 грн. 50 коп.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що фактично послуги позивачем не надавалися, а акт виконаних робіт від 03.12.2008р. з боку відповідача підписаний невідомою особою. З метою зясування вказаних обставин ухвалами від 17.01.2012р. та від 24.01.2012р. суд викликав у судове засідання директора ДП “Агро Коблево” ОСОБА_3 та головного агронома ДП “Агро Коблево” Чебана В.В. У звязку з тим, що ОСОБА_3 не зявилася у судове засідання через хворобу, ухвалою від 24.01.2012р. суд продовжив строк вирішення спору і призначив судове засідання на іншу дату. Однак викликані особи знов не зявилися, пояснень щодо обставин справи суду не надали, про поважність причин незявлення суд не сповістили.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

07.11.2008р. між сторонами укладено договір надання послуг (далі Договір), за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти у тимчасове платне користування строком на один місяць машину для посадки садженців.

Згідно з п.п. 2.1, 3.5 Договору позивач зобовязаний за актом передати посадочну машину відповідачу протягом 2-х календарних днів з моменту підписання цього договору та отримання попередньої оплати, а відповідач сплатити авансовий платіж в розмірі 20000 грн. в день укладення договору. Згідно з п. 3.6 Договору остаточний розрахунок має бути здійснений до 28.02.2009р. на підставі акту приймання передачі посадочної машини та акту виконаних робіт.

Як стверджують обидві сторони акти приймання передачі посадочної машини не складалися, однак матеріали справи свідчать про те, що Договір виконувався сторонами:

-10.11.2008р. за платіжним дорученням № 1216 відповідач перерахував позивачу авансовий платіж у сумі 20000 грн.;

-03.12.2008р. сторонами складений, підписаний і скріплений печатками акт № ОУ 0000008 здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 43994 грн. 40 коп.

Відтак, згідно з п. 3.6 Договору відповідач був зобовязаний здійснити остаточний розрахунок з позивачем в термін до 28.02.2009р., перерахувавши останньому 23994 грн. 40 коп., однак дотепер вказану суму не сплатив, чим порушив право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (далі ЦК) України. Згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наведених норм ЦК України з 01.03.2009р. відповідача слід вважати таким, що прострочив виконання грошового зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача втрати від інфляції складають 7294 грн. 30 коп., а три проценти річних 2157 грн. 52 коп. (а.с. 9, 10).

Суд не погоджується з цим розрахунком і вважає, що втрати від інфляції дорівнюють 5375 грн. 60 коп., а три проценти річних 1982 грн.

Розрахунок втрат від інфляції

Сума боргуПеріод простроченняСередній індекс інфляції за період простроченняСума боргу з урахуванням індексу інфляціїСума втрат від інфляції

23994грн.40коп.з 01.03.2009 по 01.12.2011122,405%29370 грн.5375грн.60 коп. 23994 грн. 40 коп. х 122,405% = 29370 грн. 23994 грн. 40 коп. = 5375 грн. 60 коп.

Розрахунок 3% річних

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів прострочення Розмір процентів річнихСума

23994грн.40коп.01.03.2009 01.12.20111005 дн.3%1982 грн.

23994 грн. 40 коп. х 3% х 1005 днів : 365 днів = 1982 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Заперечення відповідача суд не бере до уваги виходячи з такого: згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами той факт, що акт виконаних робіт від 03.12.2008р. підписано не ОСОБА_3, а іншою особою. З матеріалів справи (а.с. 12, 13, 59) вбачається, що різні документи від імені ОСОБА_3 підписані не однаково, однак усі ці підписи скріплені печатками ДП “Агро Коблево”, справжність якої відповідач не заперечує.

До того ж суд зобовязав відповідача забезпечити явку ОСОБА_3 та Чебана В.В. у судове засідання для дачі пояснень та вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи, однак відповідач вимог суду не виконав.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, - вони підлягають задоволенню в частині, що не суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Агро-Коблево” (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Одеська, 6; ідентифікаційний код 32056819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертаст” (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 15/2, кв. 24; ідентифікаційний код 30542721) грошові кошти у сумі 23994 грн. 40 коп. основний борг; 5375 грн. 60 коп. втрати від інфляції; 1982 грн. три проценти річних; 1324 грн. судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1918 грн. 70 коп. втрат від інфляції та 175 грн. 52 коп. трьох процентів річних в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 12 березня 2012 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька