Приговор № 21875470, 12.03.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1024/779/12

Провадження № 1/1024/23/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2012 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.,

за участю секретаря: Карабань З. І.,

за участю прокурора: Чугаєва В. Ю.,

потерпілої: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бирюки Рокитянянського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта базова вища, не одруженого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, за ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 здійснив умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за слідуючих обставин.

14 серпня 2011 року, близько 20 години 20 хвилин, між ОСОБА_2 та його співмешканкою - ОСОБА_1 за місцем проживання останнього у спальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_1 на ґрунті побутових неприязних відносин виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс декілька ударів руками ОСОБА_1 по плечах, спині та в голову, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді перелому восьмого ребра зліва та синців на обличчі та шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 20 Д від 14.02.2012 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, визнав повністю, суду показав, що ввечері 14.08.2011 року ОСОБА_1, з якою він після розірвання шлюбу проживав у цивільному шлюбі, повернулася з роботи додому. Близько 20 год. 20 хв. у будинку він влаштував сварку з ОСОБА_1 з приводу того, що вона ще не вигнала ОСОБА_3 з її будинку. При цьому вирвав з рук останньої мобільний телефон та почав шукати номер мобільного телефону матері ОСОБА_3, яку хотів попросити, щоб вона забрала свого сина додому з будинку його дружини. Не знайшовши потрібного номеру телефону, він розбив мобільний телефон та наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками по голові. Після цього кинув її на ліжко, на яке вона впала обличчям донизу, і почав бити її кулаками по плечах, спині та в голову. Тоді перевернув ОСОБА_1 В та наніс їй ще декілька ударів кулаком в обличчя, в область шиї та нижньої щелепи. При цьому він знаходився над ОСОБА_1, стоячи на колінах. Всього останній він наніс близько 10 ударів.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Суд, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, оскільки вони ніким з учасників судового розгляду не оспорюються і скоєння даного злочину визнається підсудним. Тому суд вважає їх достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до статті 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Судом враховується те, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, визнає вину в його скоєнні.

Аналіз даних про особу підсудного вказує на те, що він до кримінальної відповідальності притягуються вперше, є інвалідом дитинства ІІ групи, потерпілим 3 категорії від аварії на Чорнобильській АЕС, по місцю проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, даних про особу підсудного та обставини, що пом”якшує його покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, думки потерпілої ОСОБА_1, яка просить підсудного суворо не карати, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись у вказані органи для реєстрації, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської районної центральної лікарні Головного управління охорони здоровя Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення витрат за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 2480 грн. 31 коп., суд враховує, що прокурор позов в судовому засіданні підтримав, а підсудний ОСОБА_2 позов визнав. Суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити, оскільки внаслідок злочинних дій підсудного по нанесенню потерпілій тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, остання з 17.08.2011 року по 26.08.2011 року перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Ставищенської районної лікарні, і вартість її лікування за вказаний період становить 2480 грн. 31 коп., які слід стягнути з підсудного відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України на користь Ставищенської ЦРЛ.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації у вказані органи.

Міру запобіжного заходу засудженому - підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської районної центральної лікарні Головного управління охорони здоровя Київської обласної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Ставищенської районної центральної лікарні Головного управління охорони здоровя Київської обласної державної адміністрації (код 01994209, рахунок № 35427002000511 в УДК в Київській області, МФО 821018) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в розмірі 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 31 копійка.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СуддяН. М. Марущак