Решение № 21861327, 14.03.2012, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2/0515/123/2012

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2012 року місто ДОКУЧАЄВСЬК

ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі ПАНІХІНОЇ Г.С.,

за участю: позивача ОСОБА_3.,

представника відповідача ТАМКО Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу № 2/0515/123/2012 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс»про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012р. позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.01.2012р. вона звільнилась за власним бажанням (по догляду за дитиною до досягнення нею 14 років) з ТОВ «Донбас Плюс». В день звільнення з нею відповідачем не був проведений повний розрахунок. На неоднократні звернення з приводу погашення заборгованості із заробітної плати та інших належних до виплати коштів отримувала відмову. У звязку з чим, просить стягнути в судовому порядку заборгованість по заробітній платі та компенсацію за затримку її виплати у розмірі 3053,27грн. та по день винесення судового рішення; компенсацію за невикористану відпустку та виплату по лікарняному листку за грудень 2011 року, моральну шкоду у розмірі 1000грн. та витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 300грн.

Позивачка ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті шляхом подання письмової заяви уточнила свої позовні вимоги, де просила стягнути с відповідача на її користь компенсацію за затримку виплати заробітної плати за 5 робочих днів у розмірі 372,35грн., моральну шкоду у розмірі 1000грн. та витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 350грн. В іншій частині позовних вимог у судовому засіданні остання відмовилась, оскільки відповідач їх задовольнив у добровільному (позасудовому) порядку.

Представник відповідача ТАМКО Т.В. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги позивача визнала частково, погодилась з вимогою останньої щодо виплати компенсації за затримку виплати заробітної плати за 5 робочих днів, в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу заперечувала.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.

Згідно трудової книжки, ОСОБА_3 на підставі наказу за № 314п від 11 серпня 2007 року була прийнята на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс»на посаду слюсаря-ремонтника (доводчика) в складальний цех , а згодом відповідно до наказу за № 71 від 04 травня 2011 року була переведена на посаду слюсаря механоскладальних робіт складального цеху. Наказом за № 329п від 23 січня 2012 року звільнена з цього підприємства за власним бажанням (по догляду за дитиною до досягнення нею 14 років).

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомляти працівника перед виплатою зазначених сум.

Ці вимоги закону відповідачем дотримані не були і на час звільнення перед позивачем була заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 772грн., яка в день звільнення працівника 23.01.2012р. виплачена не була.

Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Розмір середнього заробітку з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями), який підлягає виплаті позивачу за час затримки розрахунку складає 372,35грн. (5дн. х 74,47грн.).

Відповідно до частини першої ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», регламентовано, що розмір відшкодування такої шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, духовних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи встановлено, що внаслідок дій відповідача були порушені законні права позивача на оплату праці, у звязку з чим, вона зазнавала душевних страждань.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивачка, час і зусилля, необхідні для відновлення її попереднього стану та виходить при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на викладені обставини суд стягує на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 100 грн.

Відповідно до змісту положень статей 79, 80-81, 84 та 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинні бути стягненні судові витрати. Крім цього, сторона, проти якої, постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому, згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно наданої квитанції від 10 лютого 2012 року за підписом адвоката ОСОБА_4 завіреної відповідною печаткою, за надання правової допомоги (складання позовної заяви) позивачем було сплачено 300 грн., які і підлягають стягненню.

На підставі ст.ст. 47, 115-117 та 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс»про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» (код ЄДРПОУ 31471849), яке знаходиться за адресою: 85710, Донецька область, Волноваський район, селище Молодіжне, на користь ОСОБА_3 компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 372,35грн., моральну шкоду у розмірі 100грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 300грн., а всього на загальну суму 772,35грн.

В іншій частині позову заявнику відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 грн. на імя отримувача УДКСУ у м. Докучаєвську: код ОКПО 38006339, розрахунковий рахунок 31212206700039, МФО 834016 в ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя