№ 21790761, 13.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/276/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Шаргало Валентини Анатоліївни

представників сторін:

позивача: Швидкого І.В.

відповідача: Лесика В.В., Бондарчука Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Техногаз” (ТОВ “ВКП “Техногаз”, Товариство) з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниціпро скасування податкового повідомлення-рішення №0010611520 від 20 вересня 2011 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ТОВ “ВКП “Техногаз”. За результатами перевірки складено акт №887/167/15-1/24901185 від 30 серпня 2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0010611520 від 20 вересня 2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5703083 грн. На думку позивача, вказане рішення є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд задовільнити позовні вимоги.

Представники відповідача адміністративний позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях (а.с.109-111).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державним податковим інспектором державної податкової інспекції у м. ВінниціГавришом К.В. 30 серпня 2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року Товариства, результати проведення якої знайшли відображення у акті №887/167/15-1/24901185 від 30 серпня 2011 (а.с.14).

Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Податковий орган свій висновок обґрунтовує тим, що такі порушення виникли внаслідок того, що пунктом 3 підрозділом 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1 кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 3, 4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Позивач в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від 11 серпня 2011 року в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) відобразив суму в розмірі 5703083 грн.

Представниками відповідача пояснено, що з урахуванням вищезазначеного підрозділу Податкового кодексу України, сума від'ємного значення має дорівнювати 0 грн., внаслідок чого сума рядку 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності) декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від 11 серпня 2011 року має дорівнювати 1254487 грн., натомість Товариством зазначено суму 6957570 грн., внаслідок чого останнім зменшено об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності.

На підставі вказаного акту перевірки, 20 вересня 2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0010611520, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5703083 грн. (а.с. 10).

Даючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01 квітня 2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відтак, Товариство, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування, повинно було керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відтак, відємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Так, Товариством в рядку 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (а.с. 63-64) зазначене від'ємне значення в сумі 5703083 грн.

Суд встановив, що при його розрахунку позивачем, згідно статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з пункту 6.1 статті 6 і пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний в рядку 08 показник не “розщеплюється” в декларації на “від'ємне значення (збитки) минулих років” і “від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року”, а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого, третього календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, Товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за 2 квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесено показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі 5703083 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ “ВКП “Техногаз” обґрунтовано склало декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно підлягає скасуванню.

Більше того, відповідач вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення, створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вищепроаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що при проведенні перевірки Товариства, ДПІ у м. Вінниці не врахувала норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також суд відмічає, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи випливає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у звязку із задоволення позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94,158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0010611520, прийняте державною податковою інспекцією у м. Вінниці 20 вересня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз»32,19 гривень судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович