№ 21790751, 22.12.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/5386/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : Чайковської Н.М.,

відповідача : Кочетової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: Вінницького вищого професійного училища Департаменту державної служби охорони при МВС України

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - позивач) до Вінницького вищого професійного училища Департаменту державної служби охорони при МВС України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати єдиного внеску за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці, який в добровільному порядку відповідачем не погашений.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, станом на 22.12.2011р. загальна сума заборгованості становить 116 358,17 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити посилаючись на те, обставини, викладені у позовній заяві.

Від відповідача до канцелярії Вінницького окружного адміністративного суду письмових заперечень не надійшло.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов визнала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Вінницьке вище професійне училище Департаменту державної служби охорони при МВС України зареєстроване як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно поданих відповідачем звітів з січня 2011 року по жовтень 2011 року (а.с.15- 44) ним самостійно було нараховано суми єдиного внеску, що підлягає сплаті в загальному розмірі 656 836,13 грн., сплата за даний період становила 504 008,50 грн., у зв'язку із чим недоїмка становить 152 827,63 грн.

У зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу, загальна сума заборгованості складає 116 358,17 грн.

Судом встановлено, що позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога про сплату боргу № Ю-82 від 06.06.2011р. Вимога отримана останнім 06.06.2011 року, про що свідчить корінець вимоги (а.с. 45), однак протягом 10-ти робочих днів після отримання, відповідачем не була сплачена та в свою чергу не оскаржувалась.

Крім того, сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.46-58)

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача суду не подано.

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці в загальній сумі 116 358,17 що підтверджується звітами за відповідні періоди, вимогою № Ю-82 від 06.06.2011р., а також карткою особового рахунку платника єдиного внеску.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.

Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст. 124 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Вінницького вищого професійного училища Департаменту державної служби охорони при МВС України (код ЄДРПОУ 08571794, р/р № 26004420336620; № 26048420336620 МФО 315858 Хмельницький ФАБ "Брокбізнесбанк" м. Хмельницький; р/р 26007420003810 МФО 302719 Брокбізнесбанк) заборгованість в сумі 116 358 (сто шістнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 17 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 28.12.2011р.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович