№ 21790737, 16.12.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/3198/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : Томенка Р.В., Дремлюка О.М.,

відповідача : Боценка Д.І., Волощука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» (далі - позивач, ТОВ "Барлінек Інвест") із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (далі - ГУ ДКУ у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок проведеної перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року на 67 694 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, оскільки сума податкового кредиту з податку на додану вартість була сформована на підставі належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт оплати позивачем товарів, а відтак від'ємне значення, яке утворилось у зазначеному податковому періоді та заявлено ТОВ "Барлінек Інвест" до бюджетного відшкодування підлягає поверненню з бюджету.

Крім того, позивач вважає безпідставними посилання податкового органу на порушення ним п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки Податковий кодекс України не містить заборони на включення податкової накладної в тому місяці, коли її фактично отримано, а також не містить обов'язку платника податку включати податкову накладну до складу податкового кредиту того місяця, в якому вона була виписана.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, мотивуючи це обставинами, викладеними у позовній заяві.

Від Державної податкової інспекції у м. Вінниці до канцелярії Вінницького окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення (вх. № 19678), відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок виявлених в ході перевірки порушень податкового законодавства, зокрема, встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду та зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року на суму 67 694 грн.

Представник ДПІ У м. Вінниці позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на обґрунтування, викладені у письмових запереченнях.

Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області також надало суду письмові заперечення, у яких зазначив, що ГУ ДКУ у Вінницькій області не наділено повноваженнями щодо здійснення контролю за нарахуванням та справлянням податків (податок на додану вартість) і зборів, які справляються до бюджетів та державних фондів. Органи Державного казначейства України здійснюють відшкодування ПДВ в будь-якому випадку лише за умови надходження до них відповідного висновку податкового органу. Оскільки, станом на 12.07.2011 року до органів Державного казначейства від ДПІ у м. Вінниці висновки щодо відшкодування позивачеві заявлених в позовній заяві сум ПДВ не надходили, даний відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Барлінек Інвест" повністю.

Представник Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи обставинами, викладеними у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ "Барлінек Інвест" здійснює свою діяльність на підставі про державну реєстрацію серії А00 №145092, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13.01.2006 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 34004579.

Зі свідоцтва №01863272 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ №370746 від 30.05.2006 року вбачається, що дане товариство зареєстроване платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Вінниці 30.05.2006 року.

На підставі відповідних направлень посадовими особами ДПІ у м. Вінниці проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року, про що складено акт № 2551/2330/34004579 від 14.06.2011р.

В розділі 3 акту перевірки зазначено, що правильність нарахування від'ємного значення за лютий 2011 року перевірена відповідно до акту від 20.05.2011р. № 2109/2330/34004579 за результатами, якого встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року, на порушення п.200.1, п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу, ТОВ "Барлінек Інвест" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 67 694 грн. Таким чином, з урахуванням результатів попередньої перевірки, перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.200.4. ст.200 Податкового кодексу ТОВ "Барлінек Інвест" заявило до відшкодування за березень 2011 року частину залишку від'ємного значення за лютий 2011 року, що призвело до завищення суми ПДВ у березні 2011 року на 67 694 грн.

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятому податковому повідомленні-рішенні форми "В1" № 0002422330 від 20.06.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 67 694 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. (а.с.10)

Судом встановлено, що з 05.05.2011р. по 19.05.2011р. посадовими особами ДПІ у м. Вінниці проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.05.2011 року №2109/2330/34004579.

В ході проведення даної перевірки перевіряючими виявлено порушення позивачем п.198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого останнім завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року на 67 694.

За результатами даної перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.06.2011 року №0002312330, яким ТОВ "Барлінек Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 72 267 грн. та №0002322330, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 67 694 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 2а/0270/2804/11 за позовом ТОВ "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 01.06.2011 року №0002312330 та від 01.06.2011 року №0002322330.

Постановою суду від 30.06.2011р. позовні вимоги задоволено повністю, вказані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. залишено без змін.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У п. 201.10 ст.201 ПК України вказано, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Крім того, згідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статтей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що заявлена сума бюджетного відшкодування є частиною залишку від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом з ПДВ за лютий 2011 року, а також враховуючи те, що судове рішення, яким скасоване податкове повідомлення-рішення №0002322330 від 01.06.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 67 694 грн. суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію, викладену в Листі ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-241, відповідно до якої записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому включення їх до декларації з податку на додану вартість повинно здійснюватися в такому порядку. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

У зв'язку з тим, що представником позивача у судовому засіданні було визнано повторне включення до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року податкову накладну № 81/33964942 від 31.01.2011р. на загальну суму 2783,62 грн., у тому числі ПДВ - 463,94 грн., останнім було уточнено позовні вимоги, що було прийнято судом.

З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень ДПІ у м. Вінниці щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року на 67 230 грн. у зв'язку із зайвим включенням до складу декларації з ПДВ сум податку на додану вартість по податкових накладних, які були виписані постачальниками товарів у попередніх періодах, а отримані ТОВ "Барлінек Інвест" у звітному періоді.

Водночас, суд враховує те, що податковим органом не надано будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товару позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість застосування ДПІ у м. Вінниці до позивача податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 року №0002422330 та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 67 694 гривень.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.10 - 200.13 ст. 200 ПК України, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Представниками ДПІ у м. Вінниці не доведено у судовому засіданні правомірність своїх дій щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість за березень 2011 року та не направлення ГУ ДКУ у Вінницькій області висновку про відшкодування даної суми з Державного бюджету.

У судовому засіданні встановлено та представниками відповідачів підтверджено, що єдиною підставою відмови у відшкодуванні податку на додану вартість позивачу були порушення, зазначені в актах перевірки.

У зв'язку з тим, що наведені порушення спростовані в судовому порядку, то є всі підстави для стягнення з бюджету на користь позивача податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року №609, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі відшкодування за рішенням суду з державного бюджету податку на додану вартість та/або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції № 0002422330 від 20.06.2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" державне мито в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 34 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 21.12.2011р.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович