Решение № 21777477, 28.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2012 р.

Справа № 6/5007/10/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" (смт.Нові Білокоровичі Олевський район Житомирська область)

про стягнення 102695,36 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 102695,36грн. заборгованості за неналежне виконання договору купівлі-продажу №155 від 10.01.2011р., з яких: 99577,54грн. - основний борг, 3117,82грн. - пеня.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за наявними матеріалами без участі його представника, позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.02.2012р. (а.с.32).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався. Тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2011 року між Закритим акціонерним товариством "Банг і Бонсомер", що в подальшому було перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Банг і Бонсомер" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №155 (а.с.-11), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю домішки хімічної сировини для лакофарбової промисловості (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.2.2 договору товар постачається продавцем покупцю у кількості та асортименті, вказаних у рахунках-фактурах, виставлених продавцем.

Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами видатковими накладними (п.3.5 договору).

Відповідно до п.4.2 договору загальна вартість цього договору становить сумарну вартість переданого продавцем товару, за виставленими покупцю, під час строку дії цього договору, рахунками-фактурами.

Товар оплачується покупцем протягом 30 календарних днів з дати отримання товару покупцем. Датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної (п.4.3 договору).

На підтвердження поставки продукції на виконання договору №155 від 10.01.2011р. позивачем долучені до позовної заяви видаткові накладні №АО-0001609 від 23.09.2011р. на суму 33072,00грн., №АО-0001662 від 30.09.2011р. на суму 43577,54грн. та №АО-0001747 від 12.10.2011р. на суму 22908,00грн. та відповідні довіреності на отримання продукції (а.с.12-17).

Разом з тим, у вищезазначених видаткових накладних підставою поставки зазначено договір №80 від 01.06.2009р., а до матеріалів справи позивачем долучено договір купівлі-продажу №155 від 10.01.2011р.

Тому суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась на підставі усної домовленості, а не на підставі договору.

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 99557,54грн.

На підставі ст. 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.11.2011р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплати заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді і без задоволення (а.с.18).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 99557,54грн. правомірні та підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені суд відмовляє, оскільки товар поставлений відповідачеві не на підставі договору №155 від 10.01.2011р., яким позивач обгрунтовує позовні вимоги. А договір №80 від 01.06.2009р., на який йде посилання у видаткових накладних, позивачем не надано.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба" (11054, Житомирська область, Олевський район, смт.Нові Білокоровичі, вул.Олімпік,1, код 32088243)

- на користь Приватного акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" (03186, м.Київ, вул.Антонова, буд.5 літ. Б, код 30109727) - 99557,54грн. боргу, а також 1991,24грн. сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01 березня 2012 року.

Суддя

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з повід.)