Постановление суда № 21764607, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16648/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Гром Л.М.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2011 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпос» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007872308/0 від 21.10.2010, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ «Юніпос»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00078723080/0 від 21.10.2010, згідно якого донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 1104471,00 грн. основного платежу та 552 236,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено виїзну перевірку ТОВ «Юніпос»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено акт за № 3661/23-08/34819913 від 05.10.2010.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за 2009 рік, що перевірявся на загальну суму 1104471,00 грн., зокрема, в квітні 2009 року 228 006 грн., в травні 2009 року 188 236,00 грн., в червні 2009 року 293728,00 грн., в липні 2009 року 237 966 грн., в серпні 2009 року 156 535 грн.; завищення сум залишку відємного значення за березень 2009 року 167 869 грн.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення №0007872308/0 від 21.10.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 1656707,00 грн. з них 1104471,00 грн. податок на додану вартість та нараховані штрафні санкції у розмірі 552 236,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Юніпос», у порядку апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань, було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, за результатами якої прийняте рішення № 9492/10/25-026 від 21.12.2010 про залишення податкового повідомлення-рішення № 0007872308/0 від 21.10.2010 без змін, скаргу - без задоволення.

В ході перевірки встановлено, що між ТОВ «Металтехзбут»(Постачальник) та ТОВ «Юніпос»(Покупець) укладено договір поставки № 09/03/23-01 про поставку товару, обладнання, напівфабрикатів та комплектуючих.

Згідно з договором вартість поставлених товарів обладнання, напівфабрикатів та комплектуючих становить на загальну суму 7583541,70 грн. в тому числі податку на додану вартість 1263923,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції зобовязання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, а товарно-матеріальні цінності поставлялись в повному обємі, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.

Крім того, Позивачем надано суду звіти про переміщення товарів на складі та Калькуляції вартість виробництва продукції.

В акті перевірки зазначено, що згідно інформації бази ПДС України встановлено, що ТОВ «Металтехзбуд»має стан платника 11 «Припинено, але не знято з обліку».

Постановою Господарського суду міста Києва від 23.12.2009 по справі №15/525-б ТОВ «Металтехзбуд»визнано банкрутом.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 по справі № 15/525-б юридичну особу ТОВ «Металтехзбуд»- припинено.

В ході судового розгляду відповідач робив посилання на кримінальну справу, яка знаходиться в провадженні СВ Оболонського РУГУ МВС порушено відносно ТОВ «Металтехзбуд»справа за №05-166/3-2690.

Для зясування всіх обставин справи, Судом було надіслано запит до СВ Оболонського РУГУ МВС, проте на час прийняття рішення відповіді від СВ Оболонського РУГУ МВС не надходило.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що укладений та начебто виконаний договір між ТОВ «Юніпос»та ТОВ «Металтехзбуд»є нікчемним, оскільки оформлений лише документально, без будь-якого товарного характеру операцій, з метою заниження податку на додану вартість.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що постановою Господарського суду м. Києва від 23.12.2009 по справі № 15/525-б ТОВ «Металтехзбуд»визнано банкрутом, однак постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 скасовано постанову Господарського суду м. Києва від 23.12.2009 та припинено провадження у справі № 15/525-б

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання сторонами умов договору в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, видаткові накладні, договір поставки, докази видання доручення на отримання товару, звіти про переміщення товарів на складі, складених позивачем та його контрагентом, а також відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ТОВ «Металтехзбуд» податку на додану вартість до бюджету, колегія суддів вважає, що відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні визнала, що ТОВ «Юніпос»дотримано процедуру сплати податку на додану вартість при купівлі товарів (послуг), визначену Законом України «Про ПДВ». Жодних доказів наявності узгоджених дій посадових осіб позивача з іншими субєктами господарювання щодо намагання ухилитися від сплати ПДВ та умислу суду не надано. Інший, окрім перерахування сум ПДВ при придбанні товарів (послуг) продавцеві, порядок діючим законодавством не передбачений. Так само законодавством не передбачено обовязку покупця повторно вносити суми ПДВ до бюджету у разі неналежного виконання своїх податкових зобовязань продавцем.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 14.02.2012

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В. Гром Л.М.