Постановление суда № 21731341, 06.07.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Доценко Л.І.,

суддів Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,

за участю секретаря Білорусової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2011 року ,

ВСТАНОВИЛА:

27 листопада 2009 року ПАТ «УкрСиббанк» зв ернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим , що 20.11.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк» та ОСОБА_1. було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11253891000, згідно якого АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 135000 доларів США. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. В забезпечення виконання зобов`язань за даним договором 20.11.2007 року між позивачем і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку земельну ділянку і житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 Згідно з п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов;язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором строки. Строки сплати кредиту та процентів встановлені п. 1.3. кредитного договору та графіком погашення кредиту, згідно з якими ОСОБА_1 зобов`язався до 10 числа кожного місяця сплачувати встановлені вказаним графіком суми по погашенню кредиту. Однак зазначені зобов`язання ОСОБА_1 систематично порушуються, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідно до п. 4.9, 5.5, 5.10 кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за даним договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків. Крім того наданий ОСОБА_1 кредит забезпечений також порукою ОСОБА_2 і ОСОБА_3, про що 20.11.2007 року укладено договори поруки № 159018 та №

159019 відповідно. Згідно п. 1.3. даних договорів поруки кожний із поручителів відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, зокрема за повернення основної суми боргу, відсотків, комісії за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених у кредитному договорі. Причини не виконання позичальником своїх зобов`язань по договору не можуть впливати на виконання поручителями їх зобов`язань по даним договорам. Відповідно до п. 2.2. договорів поруки № 159018 від 20.11.2007 року та № 159019 від 20.11.2007 року у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору, кредитор має право пред`явити вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов`язковими до виконання. Враховуючи викладене 14.10.2009 року на адресу позичальника і обох поручителів, направлені письмові вимоги щодо виконання ними своїх зобов`язань за кредитним договором і договорами поруки у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 термінів повернення кредиту та процентів за використання кредитних коштів. Однак взяті на себе зобов`язання за договорами поруки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не виконали, так само, як і боржник за договором про надання споживчого кредиту. Через невиконання відповідачами своїх зобов`язань загальний розмір заборгованості перед позивачем станом на 22.11.2010 року складає 173405,10 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складало 1376437 грн. 66 коп. Відповідно до п. 1.4. договорів поруки № 159018 від 20.11.2007 року та № 159019 від 20.11.2007 року, відповідальність кожного із поручителів і позичальника є солідарною.

Представник позивача - ПАТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення у відповідності із доводами, що викладені у позовній заяві ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з`являлися.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050;м. Харків, пр. Московський 60) з перерахуванням коштів за реквізитами ( м. Одеса, вул. Романа Кармена 21 А, р/р 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11253891000 від 20.11.2007 року у розмірі 173405,10 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату здійснення розрахунку заборгованості за станом на 22.11.2010 року становить 1376437 грн. 66 коп. із розрахунку 793 грн. 77 коп. за 100 доларів США і складається з:

- суми заборгованості за основним боргом та простроченим кредитом -132223,32 доларів США, що складає 1049549 грн. 05 коп.

- суми заборгованості по строковим і простроченим процентам за користування кредитом 35407,09 доларів США, що складає 281050 грн. 86 коп.

- суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом 1106,76 доларів США, що складає 8785 грн. 13 коп.

- суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 4667,93 доларів США, що складає 37052 грн. 62 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. на користь ПАТ «УкрСиббанк» з перерахуванням коштів за реквізитами ( м. Одеса, вул. Романа Кармена 21 А р/р 2909401006 МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) судові витрати у вигляді судового збору сплаченого при звернені до суду з позовною заявою в сумі 1700 грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн., а всього стягнуто судових витрат на загальну суму 1820 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить р ішення Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2011 року скасувати, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов;язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов;язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов;язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов;язання , згідно ст.526 ЦК України , має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі порушення боржником зобов;язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( стаття 554 ЦК України).

Встановлено, що 20.11.2007року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11253891000 на суму 135000 доларів США.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов;язань за кредитним договором , 20.11.2007р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки та 20.11.2007р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно яких поручитель зобов;язується відповідати за виконання зобов;язань позичальника за кредитним договором.

У зв;язку з невиконанням умов кредитного договору ОСОБА_1 допущено заборгованість у розмірі 1376437 грн.66 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ “ УкрСиббанк” та стягуючи солідарно з відповідачів 1376437грн.66коп., суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позичальником ОСОБА_1 та поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконуються взяті на себе зобов;язання за кредитним договором, а тому на них покладається солідарна відповідальність за порушення зобов;язань згідно із законом.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1- ОСОБА_4 вказується на те, що банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про систему валютного регулювання та валютного контролю” єдиною правовою підставою для здійснення ьанками кредитування в іноземній валюті є генеральна ліцензія НБУ. ПАТ “ УкрСиббанк” отримав банківську ліцензію та дозвіл № 75-2 на здійснення валютних операцій 28.10.2001р., копії яких знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 175-177).

Відповідно до ст.36 Закону України “ Про Національний Банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про систему валютного регулювання та валютного контролю “, встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно .

Отже , незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті . Сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь- яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Виходячи із змісту статей 1046,1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов;язання, як це передбачено статею 617 ЦК України.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішення справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І.Доценко

Судді О.Г. Журавльов

О.В.Оверіна