Постановление суда № 21680037, 21.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/40/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

21.02.12 Справа № 24/235/10

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 24/235/10

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу (42730, Сумська область, Охтирський район, с. Мала Павлівка, вулиця Центральна , 1; код ЄДРПОУ 00137041).

до відповідача: Приватної виробничо комерційної фірми “Насосмаш Плюс” (поштова адреса: 71100 , Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Шевченка 13, офіс 110; юридична адреса: 71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Піонерська, 51-б, квартира 37; код ЄДРПОУ 31312509),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Стар лайтс” (м. Донецьк , вулиця Сеченова , 31; код ЄДРПОУ 36560058).

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № юр-1153/д від 21.12.2011 р., юрисконсульт 2 категорії Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта»);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 16.02.2012 р., інженер-конструктор ПВКФ “Насосмаш Плюс”); ОСОБА_3 (наказ № 2-адм. від 20.10.2011 р., директор);

від третьої особи: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 р. у справі № 24/235/10 відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу про стягнення з Приватної виробничо комерційної фірми “Насосмаш плюс” вартості сплаченого неякісного обладнання (електродвигун АОЗ 315S 6 110 кВт 1000 об/хв.) в сумі 23 928 грн. 00 коп. та штрафу у сумі 3589 грн. 20 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011р. у даній справі рішення господарського суду залишено без змін.

21.01.2012р. на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та скасування рішення.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що після набрання чинності рішенням суду, а саме: 21.12.2011р. ПАТ «Укрнафта»в особі Качанівського газопереробного заводу стали відомі обставини, які є істотними для справи та не були відомі під час розгляду цієї справи. Зокрема, вказує, що 21.12.2011р. Качанівським ГПЗ ПАТ «Укрнафта»було отримано листа Державної митної служби України № 18/15-17-7971 від 14.12.2011р., яким повідомляється, що в базі даних електронних копій вантажних митних декларацій інформація щодо ввезення на митну територію України електродвигуна марки АОЗ-315, S6110 квт., 1000 об/хв., заводський номер НОМЕР_1 (виробництво ВАТ «Електромашина», м. Улан-Уде, Республіка Бурятія, Росія) за період з 01.01.2008 р. по 16.02.2010 р. не виявлена. Вказані факти, на думку позивача, свідчать про фізичну відсутність на території України зазначеного обладнання та ймовірність фальсифікації товару, а також спростовують твердження відповідача щодо поставки якісного двигуна марки АОЗ-315, S6110 квт., 1000 об/хв., заводський номер №111350, 2008-2009 року випуску.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2012 р. прийнято заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до розгляду, присвоєно справі номер провадження 2/40/12 та призначено розгляд заяви на 21.02.2012 р. (з урахуванням ухвали від 30.01.2012 р. про виправлення описки).

Відповідач (Приватна виробничо комерційна фірма “Насосмаш Плюс”) надав відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якому зауважив, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими та істотними для справи, оскільки їх зміст не може спростувати факти, встановлені господарським судом та покладені в основу рішення. У звязку з цим, просить залишити судове рішення без змін.

В судовому засіданні 21.02.2012р. були присутні представники позивача та відповідача, за їх заявою фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Також позивачем подані додаткові письмові обґрунтування до заяви, в яких позивач повідомив, що факт відсутності проходження митного оформлення двигуном вже існував на момент розгляду справи, оскільки справа розглядалась судом у 2010 році, в той час як період, за який могло бути здійснено ввезення на територію України двигуна російського походження та проведено його розмитнення у відповідності до вимог діючого законодавства, складав з 01.01.2008р. по 16.02.2010р. (дату, вказану у видатковій накладній ПВКФ «Насосмаш Плюс» №РН-002/003 від 16.02.2010 р.). Зауважує, що обставини щодо відсутності доказів перетинання митної території України електродвигуном не були відомі та не могли бути відомі заявнику, оскільки на час розгляду справи та винесення рішення у справі була відсутня відповідна інформація від Державної Митної Служби.

У звязку з викладеними обставинами позивач подав письмове клопотання про витребування доказів у відповідача та третьої особи. Зокрема, просить витребувати у відповідача документи на підтвердження придбання електродвигуна марки АОЗ-315, S6110 квт., 1000 об/хв., заводський номер НОМЕР_1 (виробництво ВАТ «Електромашина», м. Улан-Уде, Республіка Бурятія, Росія), а у третьої особи сертифікат походження, митну декларацію, сертифікат відповідності, договір, товаротранспортні документи тощо.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача, оскільки зазначені докази не спростовують фактів, що були покладені в основу рішення, та документи на підтвердження придбання відповідачем електродвигуна у третьої особи, що були наявні у відповідача, надавались суду при первісному розгляі спору (а.с.12-16,т.2). До того ж, відповідач не заперечує, що ним не ввозився спірний електродвигун на митну територію України, а цей двигун він придбав у ТОВ «Стар Лайтс»на території України.

Крім того, третя особа (ТОВ «Стар-Лайтс») на час розгляду заяви припинила свою господарську діяльність, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.02.2012 р., який наявний у матеріалах справи.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти заяви позивача з підстав, викладених у відзиві.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У п. п. 2, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»розяснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

У якості нововиявлених обставини позивач посилається на лист Державної митної служби України № 18/15-17-7971 від 14.12.2011 р., яким повідомляється, що в базі даних електронних копій вантажних митних декларацій інформація щодо ввезення на митну територію України електродвигуна марки АОЗ-315, S6110 квт., 1000 об/хв., заводський номер НОМЕР_1 (виробництво ВАТ «Електромашина», м. Улан-Уде, Республіка Бурятія, Росія) за період з 01.01.2008 р. по 16.02.2010 р. не виявлена. Копію даного листа додано до заяви.

Суд зазначає, що вказаний лист не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, а є доказом, який підтверджує певні обставини.

Самі обставини - факт ввезення (або неввезення) на митну територію України електродвигуна за період з 01.01.2008 р. по 16.02.2010 р. - обєктивно існували на момент розгляду справи та могли бути встановлені судом в порядку статті 38 ГПК України.

Тобто даний лист фактично є новим доказом у справі, подання якого має на меті здійснення переоцінки обставин, які вже були встановлені судом.

При цьому, обставини, які засвідчені даним листом (факт неперетинання товаром митного кордону), не доводять факту поставки продавцем товару неналежної якості, а також факту несплати позивачем вартості товару, які встановлені судом.

Тобтообставини,наякіпосилаєтьсяпозивач, не мають істотного значення для розгляду справи та не спростовують висновків, покладених в основу рішення господарського суду, а саме: порушення позивачем положень Інструкції про порядок приймання продукції з виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (П-7) щодо приймання електродвигуна за якістю, недоведення ним того факту, що недоліки товару виникли саме до моменту передання продукції позивачу, а також факту перерахування 23928грн. за договором № 181-МТР від 06.11.2009р.

Крім того, як пояснили представники відповідача, у разі, якщо спірний електродвигун завозився на митну територію України як складова насосного обладнання (агрегату), компресорної установки, вентиляторної установки тощо, то електродвигун не міг бути зареєстрований у митній базі електронних декрарацій окремо, оскільки він є складовою частиною певного комплексного обладнання, яке класифікується по УКТЗЕД по основному призначенню, тобто насос, компресор, вентилятор тощо. За таких обставин, лист Державної митної служби України, на який посилається позивач, не є беззаперечним доказом не ввезення спірного електродвигуна на митну територію України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України та не є підставою для перегляду рішення господарського суду в даній справі. Тому рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 р. № 24/235/10 слід залишити без змін.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення у разі залишення рішення без змін приймається ухвала.

Керуючись ст. ст. 86, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі Качанівського газопереробного заводу про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 р. № 24/235/10 залишити без змін.

Суддя Т.В.Мойсеєнко