№ 21675168, 23.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2012 р. Справа № 5019/929/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:С.Могил

Є.Борденюк, І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Рівненської філії

на постановувід 12.01.2012 р.

Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 5019/929/11

за позовомдочірнього підприємства "Агропромтранс" приватного підприємства "Трансагропром"

допублічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Рівненської філії

простягнення 32 792,88 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачОСОБА_1 (дов. від 22.02.2012)

відповідачаОСОБА_2. (дов. від 27.09.2011)

Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Агропромтранс" приватного підприємства "Трансагропром" звернулося до суду з позовом про присудження до стягнення з публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Рівненської філії 32 792,88 грн., з яких: 11 557,63 грн. заборгованості по орендній платі, 756,70 грн. пені та 20 478,55 грн. неустойки, в зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобовязань згідно з договором оренди від 01.02.2008 р.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.11.2011 р. (суддя І.Павлюк) позов задоволений повністю: присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Рівненської філії 11 557,63 грн. заборгованості по орендній платі, 756,70 грн. пені, 20 478,55 грн. неустойки та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване наступним.

01.02.2008 р. між дочірнім підприємством "Агропромтранс" приватного підприємства "Трансагропром" (орендодавець) і акціонерним товариством "Укрінбанк" в особі Рівненської філії АТ "Укрінбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк") (орендарем) укладений договір оренди та додаткова угода від 01.04.2009 р. до договору, відповідно до умов якої орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на термін з 01.02.2008 р. до 15.01.2011 р. частину нежитлових приміщень (з проведеним ремонтом), розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 83. Загальна площа майна становить 48 м.кв. на термін з 01.02.2008 р. до 31.03.2009 р., а з 01.04.2009 р. до 15.01.2011 р. площа приміщення становить 39,1 м.кв.

Факт передачі приміщення площею 48 м.кв. позивачем відповідачу відповідно підтверджується актом прийому-передачі від 01.02.2008 р., а 01.04.2009 р. відповідно до акту прийому-передачі відповідачем позивачу було повернуто приміщення площею 8,9 м.кв.

Відповідно до пункту 3.1 договору (з змінами внесеними додатковою угодою) орендар щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачує орендодавцю орендну плату. Базова орендна плата на момент укладення цього договору становить 3 600,00 грн., а станом на 01.04.2009 р. становить 2 932,50 грн. в місяць (без ПДВ). Розмір орендної плати за кожен наступний місяць корегується шляхом збільшення розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційний індекс інфляції за поточний місяць.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, не виконував взяті на себе зобовязання щодо сплати орендної плати, а тому станом на час розгляду справи у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2010 р. по 14.01.2011 р. в сумі 11 557,63 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами звільнити орендовані приміщення в зв'язку із закінченням 15.01.2011 р. строку дії договору та сплати заборгованість по орендній платі, проте, орендар заборгованість по орендній платі не погасив, а орендоване приміщення повернув позивачу згідно з актом прийому-передачі лише 14.04.2011р.

Згідно з п. 5.2 договору оренди при затримці сплати орендної плати чи інших платежів, передбачених цим договором, орендодавець може нараховувати орендарю пеню в розмірі 0,3% в день від суми заборгованості, яку орендар зобов'язаний сплатити протягом 10 днів з моменту направлення орендодавцем на адресу орендаря письмової вимоги про сплату заборгованості.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 10.11.2010 р. по 30.04.2011 р. в сумі 756,00 грн. на підставі положень п. 5.2 договору та неустойку за період з 15.01.2011р. по 14.04.2011р. в розмірі 20 478,55 грн. на підставі частини 5 статті 785 Цивільного кодексу України

Витрати на послуги адвоката в сумі 3 000,00 грн. та інші судові витрати визнані судом такими, що підлягають відшкодуванню відповідачем.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 р. у спраі №5019/929/11 (колегія суддів: Т.Філіпова, А.Василишин) рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.2011 р. скасовано в частині судових витрат по оплаті послуг адвоката. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові в частині стягнення 3 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити; в решті рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що між дочірнім підприємством "Агропромтранс" приватного підприємства "Трансагропром" та адвокатом Романюком Г.М. 03.05.2011 р. укладений договір про надання правової допомого у справі №5019/929/11, однак під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції інтереси позивача представляла інша особа - ОСОБА_1 за довіреністю, виданою йому 04.05.2011 р. ДП "Агропромтранс" ПП "Трансагропром".

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Підстава нарахування пені за прострочку виконання грошового зобов'язання передбачена пунктом 5.2 договору оренди, відповідно до якого орендодавець може нараховувати орендарю пеню в розмірі 0,3% в день від суми заборгованості, яку орендар зобов'язаний сплатити протягом 10 днів з моменту направлення орендодавцем на адресу орендаря письмової вимоги про сплату заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується факт направлення позивачем на адресу відповідача письмових вимог про сплату ним заборгованості за договором оренди, а тому господарськими судами попередніх інстанцій правильно застосована умова договору про нарахування пені, що підлягає до стягнення.

Посилання скаржника на безпідставне незастосування судом законодавчих положень щодо зменшення належної до сплати неустойки не може бути підставою для зміни рішення касаційною інстанцією, оскільки відповідно до положень ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права додатково перевіряти докази, які можуть лежати в основі реалізованого (або нереалізованого) судом права про зменшення неустойки.

Твердження скаржника про те, що залучення до матеріалів справи технічного паспорту на спірне приміщення може підтвердити обставини використання позивачем спірного приміщення, і, як наслідок, виконання відповідачем обов'язку з повернення приміщення, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 735 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 4.3 договору оренди сторони передбачили, що орендар зобов'язаний, в тому числі, в день закінчення терміну оренди майна передати майно в технічно справному стані орендодавцю за актом прийому-передачі.

Оскільки факт припинення користування відповідачем спірними приміщеннями пов'язаний виключно із підписанням сторонами акта прийому-передачі, витребування господарськими судами попередніх інстанцій технічного паспорту приміщення ніяким чином не впливає на розгляд справи про стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Рівненської філії залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 р. у справі № 5019/929/11 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк