№ 21672814, 23.12.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5251/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Дмитруку Михайлу Володимировичу

за участю представників сторін:

позивача : Шевчук О.В., Бурлаки В.В.

відповідача : Спесивцева В.В., Роздобудька П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК-Л"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК-Л" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010081520 від 15.09.2011 року та №0012051520 від 02.11.2011 року, за матеріалами якого відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0270/5251/11.

Крім того, 28.11.2011 року судом відкрито провадження і в адміністративній справі № 2а/0270/5259/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК-Л" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від № 0010091520 від 15.09.2011 року.

Ухвалою суду від 22.12.2011 року за клопотанням представника Позивача згадані адміністративні справи обєднані в одне провадження під спільним номером 2а/0270/5251/11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведеної камеральної перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток. Дані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, при складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року підприємство, згідно розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, повинно було керуватись нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а не п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України. А відповідно до п.6.1 ст.6 вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.

Також, позивач зазначив, що в податковому повідомленні-рішенні №0012051520 від 02.11.2011 року, складеному на підставі рішення ДПА у Вінницькій області за результатами розгляду первинної скарги №22424/10/25-009 від 25.10.2011 року, Відповідач послався на акт камеральної перевірки №876/157/15-1/35054568 від 30.08.2011 року, не врахувавши при цьому, що за наслідками камеральної перевірки вже прийнято податкове повідомлення-рішення №0010081520 від 15.09.2011 року, яке не скасоване повністю, чим фактично двічі зменшив суму від`ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у свої письмових запереченнях, в яких зокрема зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, зазначив, що приймаючи дані рішення, податковий орган виходив зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого зазначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Тобто, на думку відповідача, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

30 серпня 2011 року посадовою особою ДПІ у м. Вінниці проведено камеральну перевірку за звітний податковий період - ІІ квартал 2011 року, декларації з податку на прибуток ТОВ «ПІК-Л» за ІІ квартал 2011 року. Перевіркою встановлено порушення платником податків порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме, пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема, до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включено суму 3440974 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, в той час як відємне значення має дорівнювати 33926 грн., про що складено акт № 876/157/15-1/35054568 від 30.08.2011р. (а.с. 6-7).

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятих податковим органом податкових повідомленнях-рішеннях від 15.09.2011р. № 0010081520 (а.с. 8), яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на 3407048 грн., та від 15.09.2011р. №0010091520 (а.с.12), яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 4698 грн.

Судом встановлено, що не погоджуючись із прийнятими податкових повідомленнях-рішеннях від 15.09.2011р. № 0010081520, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на 3407048 грн., позивач оскаржив його до ДПА у Вінницькій області.

За результатами розгляду скарги, ДПА у Вінницькій області прийняла рішення №22424/10/25-009 від 28.10.2011р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 15.09.2011р. № 0010081520 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 20427 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 15.09.2011р. № 0010081520 залишено без змін (а.с. 89-91).

Листом від 02.11.2011р. №64881/10/15-1 ДПІ у м. Вінниці, керуючись п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, надіслала керівнику ТОВ «ПІК-Л» податкове повідомлення-рішення №0012051520 від 02.11.2011 року, яке було складено на підставі рішення

Крім того, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2011р. № 0010091520, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 4698 грн., позивач оскаржив його до ДПА у Вінницькій області, яка, рішенням №22423/10/25-009 від 28.10.2011р. відмовила позивачу в задоволенні первинної скарги, а оскаржувані рішення залишила без змін (а.с. 65-66).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Так, товариством в рядку 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (а.с. 9) зазначено від'ємне значення в сумі - 3440974 гривень. При цьому, у вказану суму увійшли як збитки минулих періодів, так і збитки І кварталу 2011 року.

Судом встановлено, що при його розрахунку позивачем, згідно ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний у рядку 08 показник не “розщеплюється” в декларації на “від'ємне значення (збитки) минулих років” і “від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року”, а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, цілком правомірно перенесло показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі - 3440974 гривень (а.с. 12-13).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК-Л" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак, підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, крім того, у звязку із вказаним та відсутністю порушень виявлених в актів перевірки не було і правових підстав у податкової інспекції і для збільшення зобовязань з податку на прибуток підприємств.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючі оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Більше того, відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №0010081520 від 15.09.2011 року, №0010091520 від 15.09.2011 року, №0012051520 від 02.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК-Л" 28,23 грн. (двадцять дев`ять гривень 55 копійок) сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна

23.12.2011