№ 21672607, 28.11.2011, Окружной административный суд Автономной Республики Крым

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

28 листопада 2011 р. <Текст >Справа №2а-12402/11/0170/3 (12:58) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до Яркополянського виробничого управління житлово-комунального господарства <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Феодосійська міжрайонна ДПІ АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення податкової заборгованості у сумі 36364,32 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань із ПДВ, з податку на прибуток, за спеціальне водокористування, за користування надрами, з екологічного податку.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Яркополенське виробниче управління житлово-комунального господарства (ЄДРПОУ 31179732) зареєстровано у якості юридичної особи 10.11.2000 р. Кіровською райдержадміністрацією в АР Крим за адресою: 97313, АР Крим, Кіровський р-н, с. Ярке поле, вул. Привокзальна, буд. 52А, що підтверджується Витягом з ЄДР.

10.05.11 р. відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2011 року, у якій відповідачем самостійно нараховано суму податкового зобов'язання до сплати у розмірі 20,00 грн.

14.06.11 р. Феодосійською МДПІ АР Крим проведено камеральну перевірку Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства, за результатами якої відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 513,00 грн. у зв'язку із допущенною відповідачем у першому кварталі 2011 року методологічної помилки у декларації, яка призвела до необґрунтованого зменшення податкового зобов'язання на суму 493,00 грн., про що складено акт № 107/15-01.

15.06.11 р. позивачем на адресу відповідача винесено податкове повідомлення-рішення № 0001161500 про збільшення суми податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 493,00 грн. за основним платежем та у сумі 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем у 2011 році було подано до контролюючого органу:

- податкові декларації з податку на додану вартість із самостійним нарахуванням суми податкового зобов'язання, а саме за лютий-липень 2011 року, що у загальному розмірі становить 20860,00 грн.;

- податкові декларації зі збору за спеціальне водокористування поверхневих та підземних вод за 1-3 квартали 2011 року, що у загальному розмірі становить 7039,74 грн.;

- податкові розрахунки зі сплати за користування надрами за 1-2 квартали 2011 року, що у загальному розмірі становить 3851,06 грн.,

- податкову декларацію з екологічного податку за 2 квартал 2011 року, згідно з якою сума податкового зобов'язання становить 3850,88 грн.

26.09.2011 р. позивачем на адресу Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства було направлено податкову вимогу № 1/97-2 на суму податкового зобов'язання у сумі 36346,32 грн. станом на 26.09.2011 р.

Згідно з даними довідки позивача заборгованість відповідача станом на дату розгляду справи становить 36364,32 грн. за період з 10.03.11 р. по 25.09.11 р.

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Феодосійська МДПІ АР Крим входить в систему органів податкової служби в Україні, є субєктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990 р. із змінами і доповненнями, п.2.1.4. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на момент проведення перевірки), якa виконує в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, а отже має право на звернення до суду з позовною заявою щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин, що передбачено п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, за кожний звітний період щодо кожного окремого податку, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49).

Підпунктом 49.18.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному місяцю (у тому числі - в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1. Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.2. Податкового кодексу України платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до абз. б) п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із нормами цього Кодексу.

Таким чином, позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованої суми податкового боргу у розмірі 20860,08 грн. за основним платежем та 486,08 грн. пені, недоїмка згідно з розрахунком виникнення податкового боргу дорівнює 20374,00 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.

Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334 від 28.12.94 р. п. 2.1.1 п.2.1 ст. 2 в редакції на час проведення перевірки платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 “Про оподаткування прибутку підприємств” резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

За недотримання цих вимог платник податку несе відповідальність згідно п. 20.1 ст. 20 Закону України № 334, тобто за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону України № 334 відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу 20 ПК України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже позивачем правомірно заявлені позовні вимоги в частині стягнення податку на прибуток у розмірі 525,56 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 519,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн., пені у сумі 5,56 грн.

Відповідно до п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України платниками збору за спеціальне водокористування є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до п.п. 326.1, 326.2 ст. 326 Податкового кодексу України водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Відповідно до п. 328.2, 328.3, 328.4 ст. 328 Податкового кодексу України платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до контролюючого органу були подані податкові декларації зі збору за спеціальне водокористування поверхневих та підземних вод за 1-3 квартали 2011 року, згідно яких сума основного платежу дорівнює 7039,74 грн., з огляду на що заборгованість відповідача зі збору за спеціальне водокористування у загальному розмірі становить 7177,49 грн., в тому числі за основним платежем 7039,74 грн., пеня 137,75 грн.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Отже предявлені позивачем вимоги стосовно стягнення заборгованості зі сплати збору за спеціальне водовикористання у звязку з несвоєчасною сплатою у загальній сумі 7177,49 грн. є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 263.1, 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які провадять господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та які у встановленому законодавством порядку отримали спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр і набули право користування об'єктом (ділянкою) надр та провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою).

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Відповідно до п. 263.14.1 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до контролюючого органу у 2011 році подані податкові розрахунки зі сплати за користування надрами, а саме за 1-2 квартали 2011 року, із нарахуванням податкового зобов'язання у сумі 3851,06 грн.

Відповідно до п. 263.13 Податкового кодексу України платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено позовні вимоги щодо стягнення плати з користування надрами у загальній сумі 3937,55 грн. є правомірними, зокрема 3851,06 грн. за основним платежем та 86,49 грн. пені.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно з положеннями ст. 249 Податкового кодекс України суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього розділу, та податковими агентами самостійно щокварталу.

У разі, якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Відповідного п. 250.2.1 ст. 250 Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього розділу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано податкову декларацію з екологічного податку за 2 квартал 2011 року, згідно з якою сума податкового зобов'язання становить 3850,88 грн.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено позовні вимоги в частині стягнення екологічного податку у загальному розмірі 3863,64 грн., зокрема у сумі 3850,88 грн. за основним платежем та 12,76 грн. пені.

Згідно матеріалів справи податковий борг відповідача у загальному розмірі 36364,32 грн. виник після набрання чинності Податковим кодексом України, підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття “податковий борг”, встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобовязання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 26.09.2011 р. позивачем на адресу Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства було направлено податкову вимогу № 1/97-2 на суму податкового зобов'язання у сумі 36346,32 грн. станом на 26.09.2011 р. за заявленими до стягнення позивачем податків (зборів).

Відповідачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів сплати стягуваної суми заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток, збору за спеціальне використання водних ресурсів, з плати за користування надрами, з екологічного податку за період з 10.03.2011 р. по 25.09.2011 р., яка на дату розгляду справи становить 36364,32 грн., про що свідчить довідка позивача про суму податкового боргу відповідача.

З урахуванням матеріалів справи, вимог чинного законодавства, що регулює спірні відносини, наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 28.11.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 02.12.11 р.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків Яркополенського виробничного управління житлово-комунального господарства (ЄДРПОУ 31179732) 36364,32 грн. податкового боргу, в тому числі:

- з ПДВ, код платежу 14010100, в сумі 20860,08 грн., в тому числі податкові зобов'язання 20374,00 грн.;

- з податку на прибуток, код платежу 11020200, в сумі 525,56 грн., в тому числі податкові зобов'язання 519,00 грн.;

- зі збору за спеціальне водокористування водних ресурсів, код платежу 13020400, в сумі 7177,49 грн., в тому числі податкові зобов'язання 7039,74 грн.;

- з плати за користування надрами, код платежу 13030100, в сумі 3937,55 грн., в тому числі податкові зобов'язання 3851,06 грн.,

- з екологічного податку, код платежу 19010300, в сумі 3863,64 грн., в тому числі податкові зобов'язання 3850,88 грн.

за період з 10.03.2011 р. по 25.09.2011 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Шкляр Т.О.

<Текст >