Решение № 21651091, 16.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2012 р. Справа № 5016/4128/2011(1/253)

м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська Інжинірингова Теплоенергетична Компанія “УТЕК”та КО-ІІІ”

/65059, м. Одеса, пр.. Добровольського, 71а/13/

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Картон”

/54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/30/

про: стягнення 56 261,99 грн.,

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1., дов. № 12.02.061 від 06.02.2012р.

Від відповідача:ОСОБА_2., дов. № 02/1/01 від 03.01.2012р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі продажу від 31.08.2010р. № 1008311 в сумі 56261,99 грн., з яких 48692,19 грн. основний борг, 5357,00 грн. неустойка, 1117,23 грн. інфляційні, 1095,57 грн. три проценти річних.

Відповідач письмовий відзив та заперечень по суті позовних вимог не надав. Представник відповідача усно проти позову заперечує, доказів на обґрунтування заперечень не надав. Заявив клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки письмового відзиву.

Суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, оскільки справу порушено 14.12.2011р., а отже у відповідача було достатньо часу для підготовки письмового відзиву та надання суду доказів, що підтверджують його доводи по спору.

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін - суд

в с т а н о в и в:

31.08. 2010 року сторонами був укладений договір купівлі продажу № 1008311, п. 1.1 якого встановлено, що позивач продає, а відповідач купує котли у комплекті визначені згідно специфікації, яка є невідємною частиною договору.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договору сторони узгодили, що поставка обладнання виконується в терміни, зазначені в специфікації, яка додається до даного договору та є його невідємною частиною. Кінцевий термін поставки обладнання протягом 60 діб з моменту сплати покупцем попередньої оплати першого етапу платежу відповідно до графіку розрахунків. Одночасно з відвантаженням обладнання покупцеві надаються товаросупровідні документи (накладні), рахунки, сертифікат якості (відповідності) та інші документи.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили загальну вартість обладнання 1327 253,76 грн.

Термін та порядок грошових розрахунків між сторонами здійснюється згідно графіку розрахунків до договору, що є невідємною частиною договору (п. 5.1 договору).

Перерахування коштів на поточний рахунок продавця проводиться на підставі рахунку фактури (п. 5.3 договору).

Платіжними дорученнями № 172 від 03.09.2010р., № 261 від 07.12.2010р., № 9 від 13.01.2011р. відповідач сплатив позивачу попередню плату в загальній сумі 1278561,00 грн.

За накладною № 1100120/2 від 20.01.2011р. відповідач отримав обладнання, передбачене договором, про що 20.01.2011р. сторонами був підписаний акт приймання обладнання (а.с. 18).

В порушення умов договору, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача за отримане за договором № 1008311 від 31.08.2010р. обладнання складає 48692,19 грн.

Відповідно до норм ст. ст. 525, 526, 629, ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що за прострочення оплати обладнання згідно з п. 5.1 даного договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується штраф. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період затримки поставки обладнання по даному договору, але не більше одного року.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення неустойку в сумі 5357,00 грн., 3% річних в розмірі 1095,57 грн., індекс інфляції в розмірі 1095,57 грн.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Картон” /54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/30, код ЄДРПОУ 36880389/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Інжинірингова Теплоенергетична Компанія “УТЕК” та КО-ІІІ” /65059, м. Одеса, пр.. Добровольського, 71а/13, код ЄДРПОУ 37089587/ 48 692,19 грн. основного боргу, 5 357,00 грн. неустойки, 1 117,23 грн. інфляції, 1095,57 грн. 3 % річних, судовий збір в сумі 1411,50 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

повний текст рішення складено та підписано 21.02.2012 р.