Решение № 21637821, 21.02.2012, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2012Справа №5002-18/5425-2011 за позовом - Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198)

до відповідача - Гвардійської селищної ради, смт Гвардійське (97500, Сімферопольський район, смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63)

про стягнення 112,04 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність № 08/1 ВІД 21.04.2011.

Від відповідача ОСОБА_2 ю/к, довіреність від 03.01.2012 року

Суть спору: Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (далі позивач) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Гвардійської селищної ради (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача шкоду у сумі 112,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 09.04.2009 було встановлено, що на території відповідача є несанкціоновані звалища твердих побутових відходів, що є засміченням землі.

Як вбачається з тексту позовної заяви своїми противоправними діями відповідач заподіяв державі шкоду на суму 112,04 грн., обчисленої на підставі Методики визначення розмірів збитку, обумовленого забрудненням і засміченням земельних ресурсів при порушенні природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України 27.10.1997 р. № 171. Невідшкодування відповідачем такої суми і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

14.02.2012 у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити.

Суд залучив такій відзив до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища і використовування природними ресурсами, здійснює серед інших функцій державний контроль в області охорони навколишнього середовища.

09.04.2009 Управлінням Державної екологічної інспекції Центрально - Кримського регіону була проведена перевірка Гвардійської селищної ради по дотриманню вимог природоохоронного законодавства.

На момент перевірки виявлено несанкціоноване звалище побутових відходів. Площі засміченої земельної ділянки складають: 10 кв.м., висота 0,15 м., обєм 1,5 куб.м.; 20 кв.м., висота 0,15 м., обєм 3 куб.м.; 85 кв.м., висота 0,3 м., обєм 25,5 куб.м.; 40 кв.м., висота 1 м., обєм 40 куб.м.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.04.2009, якій підписаний з боку відповідача спеціалістом і головою Гвардійської селищної ради. Також позивачем було складено протокол про адміністративне правопорушення № 004892/40-82 від 09.04.2009 та постанова № 004892/40-82 від 10.04.2009 про накладення адміністративного стягнення на голову Гвардійської селищної ради у сумі 85,00 грн.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про відходи”, органи місцевого самоврядування у сфері із обігом із відходами забезпечують виконання вимог законодавства про відходи.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про відходи” забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Президія Вищого арбітражного суду України в своїх роз'ясненнях від 27.06.2001 р. № 02-5/744 вказала, що збитки, заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства, повинні компенсуватися в розмірах, встановлених спеціальними методиками розрахунку розмірів збитків, що діяли на момент здійснення порушення. Представлений позивачем розрахунок суми збитку складений на підставі Методики визначення розмірів збитку, обумовленого забрудненням і засміченням земельних ресурсів при порушенні природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. № 285/2725.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаної Методики позивачем була обчислена шкода, заподіяна засміченням земельної ділянки у сумі 112,04 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із статтею 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 7 статті 33 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про відходи” органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів, вирішують питання щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Відповідно до статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлені повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища (зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), відповідно до яких місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Як вбачається зі змісту повноважень, місцеві ради не несуть відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на їх території невстановленими особами.

Селищна рада не входить до переліку осіб, які згідно із статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та статтею 43 Закону України “Про відходи” зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки не є установою, діяльність якої пов'язана з відходами.

Саме така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.1 Листа Вищого господарського суду України від 01.01.2009 р. “Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища”.

З урахуванням цього, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, у звязку із чим суд у позові відмовляє.

В судовому засіданні 21.02.2012 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.02.2012.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2.Стягнути з Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198; код ЄДРПО України 33713831) в дохід державного бюджету України (р/р 31211206783002 в банку отримувача ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, код ЄДРПО України 38040558, код класифікації доходів бюджету 22030001) 1411,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.