№ 21568394, 02.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/244/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - адвокат

відповідача : Шкільнюк І.І., Феодосова Т.О. - представники за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Калина"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Калина" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою від 20.01.2012 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області проведено позапланову документальну перевірку, в результаті чого складено акт №118/23/30807785 від 06.12.2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 21023 грн.; також порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 року в сумі 20977,52 грн. На підставі зазначеного відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №6223032301 від 22.12.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21023 грн. та нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 10511,50 грн. З такими діями Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області позивач не погоджується та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6223032301 від 22.12.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, посилаючись на письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

ПрАТ «Калина»є юридичною особою, що зареєстрована 22.09.2000 року в Калинівській районній державній адміністрації Вінницької області, як платник податків перебуває на обліку в Калинівському відділенні Козятинської ОДПІ з 27.09.2000 року за № 266, крім того, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 308077802074, свідоцтво платника на додану вартість № 100310535 від 21.11.2010 року.

В період з 09.11.2011 року по 29.11.2011 року на підставі наказу Козятинської ОДПІ від 07.11.2011 року № 771, направлення на перевірку №250 від 09.11.2011 року, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб згідно із п.200.11 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ та п.3.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 проведена документальна позапланова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Калина»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року.

Відповідно до п.п 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Крім того, п. 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка, що встановлено п. 86.1 ст.86 ПК України.

За результатами проведення перевірки складено акт №118/23/30807785 від 06.12.2011 року, яким встановлено порушення ПрАТ "Калина" п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 21023 грн.; п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 року в сумі 20977,52 грн.

На підставі зазначеного, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №6223032301 від 22.12.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21023 грн. та нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 10511,50 грн.

Щодо порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 21023 грн., порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 року в сумі 20977,52 грн., суд вважає, що висновок податкового органу помилковий, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, між ПрАТ "Калина" та фірмою REIFF MODE GmbH & Со КG (Німеччина) укладений договір на переробку давальницької сировини № 94/10 від 01.02.2010 року, який передбачає що нерезидент - замовник надає для переробки матеріали (тканину та фурнітуру) виконавцю - ПрАТ "Калина", який займається обробкою та переробкою сировини у готові вироби.

Транспортування давальницької сировини до виконавця, включаючи необхідну допоміжну та виробничу сировину, а також транспортування готових виробів із переробленої сировини відбувається за рахунок та на ризик замовника.

Судом встановлено, що відповідно до доповнення від 01.02.2010 року до договору № 94/10 від 01.02.2010 року ПрАТ "Калина" та фірма REIFF MODE GmbH & Со КG дійшли згоди, що допоміжним матеріалом для пошиття готових виробів можуть постачатись лекала, зразки та обміловки а також пакувальна тара для готових виробів.

Згідно вантажної митної декларації № 401000013/2011/007929 від 06.07.2011 нерезидентом фірмою REIFF MODE GmbH & Со КG в межах дії договору № 94/10 від 01.02.2010 поставлено картонні короба арт.24020, розміром 420*290*480мм в кількості 7100 шт. на загальну суму 51568,07 грн.

На підставі зазначеного, представники відповідача послались на норми Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 № 327/95-ВР, відповідно до якого, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

Здійснивши аналіз правопорушень позивача Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області було застосовано ст.204 Митного кодексу України, згідно якої, тимчасове ввезення - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Таким чином, у акті перевірки відповідач зробив висновок про неможливість використання позивачем картонних коробів, оскільки останні є давальницької сировиною іноземного замовника фірми REIFF MODE GmbH & Со КG та підлягають поверненню нерезиденту, при цьому зазначивши, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до п.206.1 ст.206 Податкового кодексу України, при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування

Ввезені картонні короби не входять під перелік товарів визначених Конвенцією про тимчасове ввезення, на які поширюються повне та часткове умовне звільнення від оподаткування передбачене п.206.4 ст.206 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що Вінницькою митницею для ПрАТ "Калина" було нараховано до сплати податок на додану вартість в сумі 20977,52 грн., які ПрАТ "Калина" була зобов'язана сплатити на єдиний казначейський рахунок на день подання митної декларації у відповідності до п.206.1 ст.206 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Позивачем виконано свої зобов'язання по сплаті до державного бюджету нарахованого митним органом податку на додану вартість в сумі 20977,52 гривні, що підтверджується платіжним дорученням № 585 від 06.07.2011 року та відміткою митного органу на вантажній митній декларації № 401000013/2011/007929 від 06.07.2011 року.

Згідно з п. 187.8 ст.187 Податкового кодексу України, - датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, - для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України.

Згідно із п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином, наявність у платника податку належним чином оформленої вантажної митної декларації та сплата ним нарахованого митним органу податку є підставою для віднесення сплачених сум податку до податкового кредиту.

В зв'язку з цим, ПрАТ "Калина" мала право включити до податкового кредиту сплачений податок на додану вартість за ввезення товару по вказаній вантажній митні декларації.

У відповідності п.198.3.ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, Але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В зв'язку з цим, ПрАТ "Калина" мала право на включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування сплачену до Державного бюджету України суму податку на додану вартість, визначену митним органом.

Щодо порушення позивачем п.п. "а" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме безпідставного включення до бюджетного відшкодування суми за товари/послуги, які фактично сплачені, але не отримані в податковому періоді від ВАТ "Вінницяобленерго" в сумі 45.12 грн., суд дійшов наступного висновку.

Між ПрАТ "Калина" та ПАТ "Вінницяобленерго" було укладено договір № КО-011300 від 25.01.2011 року, згідно з яким ПАТ "Вінницяобленерго" зобов'язувалось забезпечити ПрАТ "Калина" електропостачанням, а в ПрАТ "Калина" зобов'язувалось здійснювати оплату вартості електроенергії на умовах передоплати.

В червні 2011 року ПАТ "Вінницяобленерго" надало ПрАТ "Калина" рахунок від 20.06.2011 року, яким було визначено суму для попередньої оплати за липень 2011 року.

ПрАТ "Калина" в липні 2011 року було здійснено оплату вартості електроенергії в сумі 1804,90 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 300,28 грн. ) на користь ВАТ "Вінницяобленерго", що підтверджується платіжним дорученням № 626 від 18.07.2011 року.

Податкова накладна № 400 від 18.07.2011 року від ВАТ "Вінницяобленерго" за оплачену електроенергію були отримані вчасно та відображені за правилами першої події (сплата коштів із банківського рахунку) згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно із п.п. "а" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від 'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від 'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Вказаною нормою не передбачено, що обов'язковою умовою для бюджетного відшкодування має бути фактичне отримання оплачених товарів/послуг в податковому періоді.

Достатньою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів/послуг суми податку у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Оскільки вся сума податку на додану вартість була фактично сплачена ВАТ "Вінницяобленерго", то ПрАТ "Калина" мала всі підстави для включення такої суми до розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковий висновок Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, а отже оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність своїх дій не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача слід задовольнити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6223032301 від 22.12.2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Калина" ( вул. Промислова, 8, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 30807785) в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 316 грн. (триста шістнадцять гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяМультян Марина Бондівна

02.02.2012