Решение № 21549946, 14.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5016/97/2012(4/11)

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ МТС»

вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033

відповідач Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Берізка»

с. Берізки, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55114

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 130-37/2012 від 26.01.2012 р.

Від відповідача - не зявився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № М-007/06/2011 від 07.06.2011 р. в сумі 73928,32 грн.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України за адресою, вказаною у позовній заяві (арк.спр. 29), але вимоги ухвали суду від 20.01.2012 р. не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не зявився.

В судовому засіданні за ініціативою суду з допомогою програми АРМ ЄДР ІНФО (ЕЦП) (3.16.3.11817) було оглянуто відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого юридична адреса відповідача не змінювалась.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 73928,32 грн., з яких: 72000,00 грн. основний борг, 1058,40 грн. пеня, 869,92 грн. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обовязків за договором про надання послуг № М-007/06/2011 від 07.06.2011 р. щодо розрахунків та обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 629, 655, 692, 901, 903 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

07.06.2011р. сторони уклали договір про надання послуг № М-007/06/2011, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобовязався надати послуги із збирання сільськогосподарських культур: озимого ячменю, озимої пшениці своїми комбайнами на сільськогосподарських полях відповідача, а відповідач зобовязався прийняти виконані послуги та оплатити вартість послуг виконавця відповідно до умов договору.

Пунктом 2.3.1 вказаного договору передбачено, що відповідач зобовязується своєчасно здійснювати оплату послуг позивача на підставі рахунків виконавця у відповідності з умовами даного договору.

Вартість послуг по збиранню сільськогосподарських культур виконавцем за один зібраний гектар з ПДВ складає 300,00 грн., термін оплати протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання замовником наданих послуг від виконавця, акт приймання замовником наданих послуг від виконавця оформлюється сторонами після кожних зібраних 200 гектарів, однак не пізніше ніж по факту зібраних 250 гектарів (п.п., 4.1, 4.4, 4.5).

Позивач надав відповідачу послуги по збиранню сільськогосподарських культур на площі 340 га, на загальну суму 102000,00 грн., що підтверджується актом приймання замовником наданих послуг від виконавця від 22.07.2011 р., підписаним представниками обох сторін без зауважень (а.с. 15)

Відповідач частково погасив надані послуги в сумі 30000,00 грн., що підтверджується виписками банку від 20.09.2011р., 10.11.2011р., а заборгованість в сумі 72000,00 грн. залишилась не погашеною.

За змістом ст.ст. 901, 903, 905 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

10 листопада 2011 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу. Проте відповідач гарантійним листом від 20.12.2011р. підтвердив наявність заборгованості в сумі 72000,00 грн. за договором про надання послуг № М-007/06/2011 від 07.06.2011 р. та актом виконаних робіт від 22.07.2011р., але оплату зобовязався виконати до 30.06.12р.

Відповідно до ст.ст. 526, 525, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач позов не заперечив, доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2.1 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати замовником послуг виконавця, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення платежу.

На підставі викладеного, позивачем за період з 28.07.2011 р. по 21.12.2011 р. нараховані пеня в сумі 1058,40 грн., що не перевищує пені у розмірі подвійної ставки НБУ, та 3% річних за вказаний період в сумі 869,92 грн.

Визначені вимоги підлягають задоволенню повністю на підставі ст. ст. 546, 549, 625 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Берізка»(с. Берізки, Кривоозерський район, Миколаївська область, код 03764904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ МТС»(вул. Саксаганського, 1, м. Київ, код 37702357) заборгованість за договором про надання послуг № М-007/06/2011 від 07.06.2011 р. в сумі 73928,32 грн. (сімдесят три тисячі девятсот двадцять вісім грн. 32 коп.) та судовий збір в сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять грн. 50 коп.)

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 14.02.2012р.