№ 21493949, 27.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10864/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Іллічівську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість по єдиному податку у сумі 381,92 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що станом на 08.12.2011 року у ФОП ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 381,92 грн. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами. Згідно рішення Іллічівської міської ради «Про встановлення ставок єдиного та фіксованого податків для фізичних осіб підприємців на території м. Іллічівська»ставка по даним видам діяльності становить 200 грн. ФОП ОСОБА_1 на протязі 2010-2011 року не повністю сплачувала єдиний податок, у звязку з чим утворилася заборгованість у розмірі 381,92 грн. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Представник позивача в судове засідання зявилася.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно довідки ДПІ у м. Іллічівську ФОП ОСОБА_1 взята на облік до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області в якості платника податків від 25.01.2007 року за № 050 (а.с.7 зворот).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі Указу) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.12.2010 року (а.с.9), останній продовжена дія свідоцтва про сплату єдиного податку, строком дії на 2011 рік, серії Є № 220034, про що свідчить копія свідоцтва, що знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до її заяв про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 та 2011 рік, у 2010 та 2011 році була платником єдиного податку (а.с.9) та згідно цих заяв видом діяльності відповідача є 52.43.0 роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами.

Абзацом 2 п. 2 Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Іллічівська міська рада Одеської області рішенням від 17.07.2009 року № 563-V на виконання вищевказаного Указу затвердила ставки єдиного податку для фізичних осіб згідно класифікації видів економічної діяльності та згідно додатку ставка єдиного податку за КВЕД № 52.43.0 роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами складає 200 грн. на місяць (а.с.10-11).

Відповідно до абзацу 6 п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що відповідач у 2010-2011 році неповністю сплачував єдиний податок, а тому утворилася заборгованість 381,92 грн.

Вказана заборгованість підтверджується також обліковою карткою платника, станом на 31.12.2010 року, згідно якої заборгованість ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік становить 227,52 грн. (а.с.12-19).

Згідно облікової картки платника, станом на 08.12.2011 року, заборгованість ФОП ОСОБА_1 у 2011 році складає 154,40 грн. (а.с.20-25).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2.ст. 6 Закону № 2181, що діяв на час надсилання податкових вимог, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків; обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ФОП ОСОБА_1 була виставлена перша податкова вимога від 28.04.2010 року № 1/411 (а.с.26), яка в результаті не вручення платнику податку була розміщена на дошці податкових оголошень ДПІ у м. Іллічівську, про що свідчить довідка ДПІ у м. Іллічівську від 27.08.2010 року № 2710/24-00 (а.с.27).

Друга податкова вимога була виставлена відповідачу 01.10.2010 року № 2/949 (а.с.28), яка також, в результаті невручення платнику була розміщена на дошці податкових оголошень ДПІ у м. Іллічівську, про що свідчить довідка ДПІ у м. Іллічівську Одеської області від 01.11.2010 року № 2467/24-00 (а.с.28 зворот).

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового збору у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми податкового зобовязання, повноваження якого на звернення до суду визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Податковим кодексом України.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів, направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюється податковим органом.

Відповідно до п. 95.1 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області прийняла всі міри щодо відшкодування ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного податку, але відповідачем вказана заборгованість не сплачена.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Іллічівську Одеської області обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому з ФОП ОСОБА_1 слід стягнути суму заборгованості в розмірі 381,92 грн.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку у сумі 227,52 грн. нарахований до 01.01.2011 року на р/р 32417379700015 код платежу 18050200 та податковий борг по єдиному податку у сумі 154,40 грн. нарахований після 01.01.2011 року на р/р 31512970700015 код платежу 18050400, відкритий на імя ВДК м. Іллічівська, банк УДК Одеської області, МФО 828011, код 23215045.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов.