№ 21493752, 18.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/865/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Одесавинпром»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0001231620/0 від 10.08.2010 року, №0001231620/1 від 19.10.2010 року, №0001231620/2 від 12.11.2010 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом протиправно позбавлено позивача права на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітних періодів з посиланням на факт несплати контрагентом ПП «Абісаль»до бюджету даних сум ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, пояснивши, що при проведенні перевірки встановлено, що в порушення пп. «д»пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПАТ «Одесавинпром»завищенно суму податкового кредиту за травень 2010 року на загальну суму 618336,00 грн. у звязку з включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагенту ПП «Абісаль», оскільки позивачу виписувались податкові накладні які не були включені до складу податкових зобовязань зазначеного контрагента, не відображені у податковій звітності та фактично не сплачені до бюджету.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано юридичну особу приватне акціонерне товариство «Одесавинпром», ідентифікаційний код 00412027 (а.с.100, том 1) яке є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 29.07.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка правомірності формування податкового кредиту про податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року ПАТ «Одесавинпром», поданої до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі.

За результатами даної перевірки складений акт від 29.07.2010 року №475/16-2/00412027/84, в якому зазначено що в порушення пп. «д»пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПАТ «Одесавинпром»завищено ПДВ у травні 2010 року на загальну суму 618336,00 грн. (а.с.11-17, том 1).

На підставі акту перевірки від 29.07.2010 року №475/16-2/00412027/84, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001231620/0 від 10.08.2010 року, яким ПАТ «Одесавинпром»визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 803836,80 грн., в тому числі за основним платежем 618336,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 185500,80 грн. (а.с.18, том 1).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0001231620/0 від 10.08.2010 року, позивачем подано скаргу до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (а.с. 29-34). Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про результати розгляду первинної скарги від 13.10.2010 року №31973/10/25-021 (а.с. 35-40) податкове повідомлення-рішення №0001231620/0 від 10.08.2010 року залишено без змін та винесено нове повідомлення - рішення №0001231620/1 від 19.10.2010 року, яким ПАТ «Одесавинпром»визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 803836,80 грн., в тому числі за основним платежем 618336,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 185500,80 грн. (а.с.41, том 1).

У подальшому позивачем було подано скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення №0001231620/0 від 10.08.2010 року та №0001231620/1 від 19.10.2010 року до Державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с. 45-50, том 1). Рішенням ДПА в Одеській області №40655/10/25-0007 від 09.11.2010 року (а.с. 42-44, том 1), залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0001231620/0 від 10.08.2010 року та №0001231620/1 від 19.10.2010 року, та у звязку з чим СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі винесено податкове повідомлення-рішення №0001231620/2 від 12.11.2010 року, яким ПАТ «Одесавинпром»визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 803836,80 грн., в тому числі за основним платежем 618336,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 185500,80 грн. (а.с.51, том 1).

Підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень рішень №0001231620/0 від 10.08.2010 року, №0001231620/1 від 19.10.2010 року, №0001231620/2 від 12.11.2010 року, став висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від від 29.07.2010 року №475/16-2/00412027/84, що ПАТ «Одесавинпром»у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (а.с. 250-255, том 1) до податкового кредиту травня 2010 року включена сума ПДВ у розмірі 618336,00 грн. по контрагенту ПП «Абісаль»(код ЄДРПОУ 36794489). На запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо підтвердження наявності задекларованих податкових зобовязань від 19.07.2010 року №22091/7/16-2 - 48 отримано довідку ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.07.2010 року №8778/15-2 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ ПП «Абісаль»за травень 2010 року, яка свідчить про відсутність ПП «Абісаль»за юридичною та фактичною адресою, отже ПАТ «Одесавинпром»до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по податковим накладним, оформленим з порушенням законодавства, а саме: ПП «Абісаль»визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ. Крім цього, системою автоматичного співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року у ПАТ «Одесавинпром»встановлено розбіжність по правовідносинам з ПП «Абісаль»на суму ПДВ у розмірі 618336,00 грн. Так як податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця, а в даному випадку податкові зобовязання виникли за травень 2010 року, по контрагенту ПП «Абісаль»відсутні, то у ПП «Абісаль»не було підстав видавати податкову накладну ПАТ «Одесавинпром», а тому ПАТ «Одесавинпром»неправомірно сформовано податковий кредит по контрагенту ПП «Абісаль»за травень 2010 року у сумі 618 336,00 грн. Отже, ПП «Абісаль»виписувались податкові накладні які не були включені до складу податкових зобовязань, не відображені у податковій звітності та фактично не сплачені до бюджету. У звязку з цим, позивачем порушено пп. «д»пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму податкового кредиту за травень 2010 року у розмірі 618336,00 грн.

З даним висновком податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, що 25.03.2010 року між ПАТ «Одесавинпром»(замовник) та ПП «Абісаль»(виконавець) укладено договір про надання послуг №2503-1 з додатками (а.с. 26-28, 140 141 том 1).

На виконання даного договору ПП «Абісаль»надавало ПАТ «Одесавинпром»послуги по проведенню інформаційно маркетингових акцій, а ПАТ «Одесавинпром»оплачувало вартість даних послуг, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.05.2010 року (а.с. 19, том 1) від 05.05.2010 року (а.с. 21, том 1), податковими накладними від 31.05.2010 року (а.с. 20, том 1), від 05.05.2010 року (а.с. 22, том 1), переліком торгових місць, де були здійснені інформаційно маркетингові акції ПП «Абісаль»(а.а. 124-138, том 1), графіком приросту продажу за період проведення промо - акцій (а. с. 139, том 1), бріфи з інформаційним описом продукції (а.с. 142-157, том 1), звіт до договору про надання послуг №2503-1 від 25.03.2010 року за період: квітень травень 2010 року (а.с. 158 194, том 1), листи керівників торгівельних місць про знаходження працівників ПП «Абісаль»у даних торгівельних місцях та надання ними промо консультацій щодо алкогольної продукції ПАТ «Одесавинпром»(а.с. 205-220, том 1), довідкою Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк аваль»№ С16-43-1-5-19-2756 від 11.04.2011 року, згідно якої за період з 01.06.2010 року по 31.07.2010 року з рахунку ПАТ «Одесавинпром»на рахунки контрагента ПП «Абісаль»здійснені платежі за проведення інформаційно маркетингових акцій згідно договору про надання послуг №2503-1 від 25.03.2010 року та актів виконаних робіт (а.с. 65, том 1), переліком торгових місць, де були здійснені інформаційно маркетингові акції ПП «Абісаль»з зазначенням їх вартості (а.с. 66-89, том 2).

Слід зазначити, що ПП «Абісаль»на дату укладання договору №2503-1 від 25.03.2010 року, надання послуг та виписки податкових накладних за даним договором, у встановленому Законом порядку було зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Абісаль»№100250948 (а.с. 23, том 1).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.10.2. Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Отже, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку що Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, отже несплата податку або не зменшення суми податкових зобов`язань продавцем (виконавцем робіт) у тому числі внаслідок ухилення від сплати у разі здійснення господарської діяльності не впливає на формування податкового кредиту покупцем цих робіт та суму бюджетного відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне негативні наслідки саме для нього.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість або віднесення до податкового кредиту частини вартості товарів (послуг) податку у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, здійснив оплату товарів (робіт, послуг) з урахуванням податку на додану вартість для здійснення власної господарської діяльності та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Податкова накладна є документом який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, враховуючи те що ПАТ «Одесавинпром»сплатило своїму контрагенту - ПП «Абісаль»податок на додану вартість, та невиконання контрагентом позивача зобовязання зі сплати податку на додану вартість до бюджету своєчасно не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість шляхом формування податкового кредиту.

Отже, позивачем відповідно до п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно включено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 618336,00 грн. згідно податкових накладних, складених ПП «Абісаль» та виданих у травні 2010 року за наслідками та в межах виконання договору про надання послуг №2503-1 від 25.03.2010 року, оскільки первинна бухгалтерська документація була складена у відповідності до законодавства, а податкові накладні оформлені відповідно до вимог вищевказаного закону.

Та обставина, що ПП «Абісаль»не знаходиться за юридичною адресою не повинна була перевірятися ПАТ «Одесавинпром»при отриманні податкових накладних, оскільки адреса, зазначена у податкових накладних, співпадала з адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію ПП «Абісаль»та свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Абісаль».

Після отримання податкових накладних від ПП «Абісаль»у позивача виникло право на податковий кредит, як того вимагає п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, відповідно до п.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності формування ПАТ «Одесавинпром»податкового кредиту за травень 2010 року на загальну суму 618336,00 грн.

Крім цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пояснень представника позивача, декларації з податку на прибуток ПАТ «Одесавинпром»за 1 півріччя 2010 року (а.с. 7-8, том 2) та бухгалтерської довідки №643 від 09.11.2011 року (а.с. 6, том 2), ПАТ «Одесавинпром»віднесено до валових витрат за перше півріччя 2010 року сума валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Абісаль»згідно договору №2503-1 від 25.03.2010 року в розмірі 3091689,00 грн.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі 18.10.2010 року проведена перевірка ПАТ «Одесавинпром»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за наслідками якої складено акт №609/16-2/00412027/16 від 18.10.2010 року (а.с. 9-64, том 2). Згідно даного акту перевірки, за перше півріччя 2010 року не встановлено порушень формування ПАТ «Одесавинпром»валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Абісаль».

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що актом перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №609/16-2/00412027/16 від 18.10.2010 року підтверджено правомірність видачі податкових накладних на виконання договору про надання послуг №2503-1 від 25.03.2010 року та їх оформлення відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких податковим органом не встановлено порушень формування ПАТ «Одесавинпром»валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Абісаль»за 1 півріччя 2010 року. Отже, оскільки зазначені податкові накладні відповідно до податкового законодавства є підставою для формування позивачем валового доходу, валових витрат, податкового кредиту з ПДВ та податкових зобовязань з ПДВ за договором про надання послуг №2503-1 від 25.03.2010 року, у травні 2010 року позивач правомірно відніс до податкового кредиту з ПДВ суму 618336,00 грн.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Одесавинпром»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі №0001231620/0 від 10.08.2010 року, №0001231620/1 від 19.10.2010 року, №0001231620/2 від 12.11.2010 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 18 листопада 2011 року.

Суддя /підпис/ П.П.Марин