№ 21491439, 25.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5613/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : Благуна Б.М.

відповідача : Охрімовського Я.В., Бойка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія"

до: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" (далі - ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія», Товариство) із адміністративним позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі Вінницька МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000512300 від 18 серпня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року податковим органом складено акт №274/23/31983539 від 09.08.2011 року (далі Акт), що в подальшому стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 456567,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На думку позивача оскаржуване рішення податкового органу є протиправним, оскільки ґрунтується на безпідставних висновках про вчинення товариством правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Відтак позивач вважає, що спірні правовідносини були здійсненні Товариством з дотриманням вимог чинного законодавства та не потягли за собою завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 456567,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд скасувати податкове-повідомлення рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обґрунтованість висновків податкового органу. Свою позицію виклали в письмових запереченнях, що долучена до матеріалів справи (вх. №281 від 04.01.2012 року).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 21.06.2011 року по 02.08.2011 року Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією, на підставі направлень на перевірку №209, №210, №211 від 21.06.2011 року, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №274/23/31983539 від 09.08.2011 року (а. с. 10-55).

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія» п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого Товариством завищено бюджетне відшкодування в лютому 2011 року в сумі 456567,00 грн.

Крім того в Акті зазначається, що за результатами попередньої позапланової перевірки (акт №163/23/31983539 від 19.05.2011 року) було встановлено порушення Товариством ст. ст. 203, 215, 228, 674, 937 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених норм при вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними п.п. 3.1.3, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі ЗУ «Про ПДВ»), п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого Товариством завищено:

1) суму бюджетного відшкодування:

- по декларації за листопад 2010 р. на суму 20,00 грн.

- по декларації за грудень 2010 р. на суму 1 007656,00 грн.

- по декларації за січень 2011 р. на суму 1 178024,00 грн.

2) суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 2 642279,00 грн., в т.ч.:

- листопад 2010 р. - на 1 487510,00 грн.

- грудень 2010 р. - на 1 154769,00 грн.

3) завищено суму податкового кредиту по деклараціям за:

- листопад 2010 р. - на 1 487510,00 грн.

- грудень 2010 р. - на 1 154769,00 грн.

4) завищено значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за:

- листопад 2010 р. на суму 2 115680,00 грн.

- грудень 2010 р. на суму 2 595 534 грн.

- січень 2011 р. на суму 2 572 279 грн.

5) завищено обсяг операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, експортні операції, по деклараціям за:

- листопад 2010 р. на суму 7 483 478 грн.

- грудень 2010 р. на суму 5 885 712 грн.

Відповідно до Акту вище вказані порушення вплинули на залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 456567,00 грн.

На підставі даного акту перевірки 18 серпня 2011 року Вінницькою МДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000512300 (а. с. 9), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 456567,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія»звернулось зі скаргою (№1821-111082344 від 23.08.2011 року, (а. с. 56) до голови ДПС у Вінницькій області, розглянувши яку, останній залишив оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідне рішення №21884/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги, датоване 21.10.2011 року та міститься в матеріалах справи (а. с. 60-62).

Аналогічне рішення від 16.11.2011 року прийнято також Державною податковою службою України на скаргу позивача №1821-1111031145 від 31.10.2011р. (а. с. 67-69).

Таким чином, як встановлено судом, спірні правовідносини склалися навколо правомірності формування позивачем податкового кредиту в сумі 456567,00 грн., який був сформований на підставі здійснення господарських операцій, що описані в акті №163/23/31983539. До бюджетного відшкодування, з врахуванням періодів здійснення оплат за отримані товари та послуги по цим операціям, даний податковий кредит був заявлений лише в лютому 2011 року. В звязку з чим відповідачем було проведено перевірку за лютий 2011 року та складено Акт, що став підставою винесення оспорюваного податкового повідомлення рішення.

В акті №163/23/31983539 від 19.05.2011р. (далі Акт №163), вказано, що вчиненні товариством та його контрагентами операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів. Товариство здійснювало операції із закупівлі «жирів кондитерських, кулінарних»із ставкою податкового кредиту ПДВ 20% та подальшої передачі для реалізації на експорт із ставкою 0%, без мети реального настання правових наслідків, з наміром заниження об'єкту оподаткування, несплати грошових коштів до державного бюджету, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України (а. с. 135).

Крім того, перевіряючий в Акті №163 зазначає про те, що оскільки придбання жирів кондитерських, кулінарних та подальша їх реалізація на експорт відбувалися протягом одного календарного дня, постачальник продукції та відправник на експорт є однією особою, відсутні документи підтверджуючі транспортування товарів, встановити товарність операцій неможливо, тобто угоди укладались без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету (а. с. 137).

08 червня 2011 року, на підставі акта №163, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342300, згідно якого зменшено суму бюджетного зідшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) TOB «ТД Олійно-жирова компанія» з податку на додану вартість у розмірі 2 185700,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

07 листопада 2011 року, податкове повідомлення-рішення №0000342300 від 08 червня 2011 року, було оскаржено Товариством до Вінницького окружного адміністративного суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно матеріалів справи вбачається, що податковий кредит в сумі 456567,00 грн. був сформований в результаті здійснення операцій, що знайшли своє відображення в акті №163/23/31983539, а саме:

- згідно договору поставки №01/10/2010-ОЖП від 01.01.2010 р., згідно якого TOB «ТД Олійно-жирова компанія»придбало у TOB «Віойл-Агро» в грудні 2010 року, на умовах FCA франко-перевізник олійно-жирову продукцію на загальну суму 3 426600,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 571100,00 грн.;

- згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування №2233-009013002 від 30.01.2009 р., згідно якого TOB «Віойл-Агро» було надано послуги TOB «ТД Олійно-жирова компанія» по перевезенню вантажів, в грудні 2010 року, на загальну суму 55 560,24 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 9 260,04 грн.;

- згідно договору з Міською державною лікарнею ветеринарної медицини про здійснення лабораторних досліджень, в грудні 2010 року, на загальну суму 7,68 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1,28 грн.

Пунктом 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вже зазначалося вище, відповідачем, в ході перевірки, використано матеріали попередньої перевірки (акт від 19.05.2011 року №163/23/31983539), якою не підтверджено правомірність визнання відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ в сумі 2185700,00 грн.

Відповідна позиція податкового органу відображена й у рішеннях про розгляд поданих Товариством скарг на податкове-повідомлення рішення, яке є предметом даного спору.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті, якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і оплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; в разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про падання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З аналізу даної норми вбачається, що органи державної податкової служби при перевірці встановлюють порушення законодавства, а саме податкового в кожному конкретному випадку.

Єдиним аргументом відповідача щодо порушення Товариством положень п. 200.1, п.200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, які висловлені в Акті перевірки від 09.08.2011 року є посилання на Акт №163/23/31983539 від 19.05.2011 року.

Зокрема: згідно Акту від 09.08.2011 року в п.3.2.3. "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню" (а.с. 26-28) вказано, що завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 456657,00 грн. виникло внаслідок встановленого за результатами попередньої позапланової перевірки, яке відображено в акті №163/23/31983539 від 19.05.2011 року, порушення Товариством ст. 203, 215, 228, 674, 937 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм при вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Однак, ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія» 07.11.2011 року подано позов, предметом оскарження якого є правомірність винесення Вінницькою МДПІ податкового повідомлення-рішення №0000342300 на підставі акта №163/23/31983539.

09 грудня 2011 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року, у справі №2а/0270/5042/11 за позовом ТОВ «ТД Олійно-жирова компанія»до Вінницької МДПІ позов задоволено, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим дослідженням у справі №2а/0270/5042/11 були договори поставки №01/10/2010-ожп від 01.01.2010 року та додаткові угоди до договору поставки №01/10/2010-ожп від 01.01.2010 року, укладені між ТОВ "Торговий дім “Олійно-жирова компанія" та TOB «Віойл-Агро» щодо поставки олійно-жирової продукції, виконання яких відбувались в листопаді-грудні 2010 року.

Згідно постанови від 09 грудня 2011 року у справі №2а/0270/5042/11 судом першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, встановлено реальність господарських операцій щодо придбання позивачем в листопаді та грудні 2010 року товарно-матеріальних цінностей (жирів кондитерських, кулінарних) на загальну суму 15 694 200 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 2 615 700 грн., з подальшою відправкою на експорт.

Крім того, судами досліджувались і договір, який укладено позивачем із ТОВ «Віойл-Агро» на транспортно-експедиційне обслуговування №2233-009013002 від 30.01.2009 року, згідно якого ТОВ ТД «Олійно-жирова компанія» було надано послуги по перевезенню вантажів, в листопаді, грудні 2010 року, на загальну суму 132778, 92 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 22129, 82 грн.; договір №6/8, який укладено позивачем 01.01.2010 року із ПАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат» про навантаження-вивантаження, згідно якого в листопаді та грудні 2010 року надавались послуги по зважуванню вагонів при оформленні експорту вантажів; та договір щодо отриманих в листопаді та грудні 2010 року від Міської державної лікарні ветеринарної медицини послуг лабораторних досліджень.

Таким чином, реальність здійснення господарських операцій в грудні-листопаді 2010 року, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі Товариства та його зобовязань як платника податків доведено у справі за №2а/0270/5042/11.

Таким чином, податковий кредит в сумі 456 567грн. був сформований на підставі здійснення господарських операцій, що описані в Акті №163, але до бюджетного відшкодування, з урахуванням періодів здійснення оплат за отримані товари та послуги по цим операціям, даний податковий кредит був заявлений лише в лютому 2011 року.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою завищення Товариством суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 456567,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької МДПІ від 18.08.2011 року №0000512300.

Присудити з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" сплачений судовий збір у розмірі 28,23грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дмитришена Руслана Миколаївна

25.01.2012