Решение № 21434973, 26.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/38826.01.12 За позовом Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”

До Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Про стягнення 8450,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н від 28.11.11.

Від відповідача не зявився

Рішення прийнято 26.01.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 14.12.11. по 10.01.12., з 10.01.12. по 24.01.12., з 24.01.12. по 26.01.12.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди в порядку регресу в розмірі 8450,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічним акціонерним товариством “Страхова компанія “Універсальна” на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.08.08. виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля Міцубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.11. порушено провадження у справі № 30/388; розгляд справи призначено на 29.11.11. о 12-20.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.11. про порушення провадження у справі № 30/388 не виконав, але 29.11.11. подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з неможливістю виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі по технічним причинам.

В судовому засіданні 14.12.11. відповідачем подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.11. розгляд справи № 30/388 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14.12.11. о 14-30.

В судовому засіданні 24.01.12. позивачем подано суду письмові пояснення по справі.

В судових засіданнях 14.12.11., 10.01.12., 24.01.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Представник позивача в судовому засіданні 26.01.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 26.01.12. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/388.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.08. між позивачем (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір), відповідно до умов якого обєктом страхування є транспортний засіб марки Міцубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У відповідності до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.08. у справі № 3-41691/2008 встановлено, що 04.11.08. о 09-20 в м. Києві, на перехресті вулиці М. Тимошенко та проспекту Оболонського, сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем Міцубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.08. у справі № 3-41691/2008.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

12.11.08. ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу та виплату страхового відшкодування на користь ВАТ «Універсалбанк», який відповідно до Договору добровільного наземного транспорту від 18.08.08. є вигодонабувачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 985 Цивільного кодексу України передбачено, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Позивач страховим актом № 31/09/01/3244 від 10.12.08. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 8450,00 грн.

Відповідно до п. 36. 4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_4 було виставлено рахунок-фактуру № 100 від 08.12.08. Публічному акціонерному товариству “Страхова компанія “Універсальна” щодо виплати грошових коштів у розмірі 8450,00 грн.

Виплата страхового відшкодування позивачем на користь СПД ОСОБА_4 підтверджується документами, які долучені до матеріалів справи, а саме, - платіжне доручення 2443 від 19.12.08. на суму 8450,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судом встановлено, що до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Матеріали справи свідчать про те, що в постанові Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.08. у справі № 3-41691/2008 не вказано та не встановлено незаконність керування автомобілем ОСОБА_2, жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП не встановлено.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував транспортним засобом - ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.08. у справі № 3-41691/2008.

Цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3224033 від 26.07.08.).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки автомобілю Міцубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/3224033), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.08.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою № 1199/290У від 14.10.09., яку було отримано відповідачем 22.10.09., та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 8450,00грн.

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За Договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВА/3224033 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза 0,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач зобовязаний був провести виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 8450,00грн.

Враховуючи вищевикладене, та визначені полісом № ВА/3224033 розміри лімітів відповідальності та франшизи, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, в звязку з чим відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8450,00грн. до 22.11.09., а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А, код ЄДРПОУ 20113829) 8450 (вісім тисяч чотириста пятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 02.02.12.