Решение № 21397418, 31.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.12р.Справа № 16/5005/17705/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 76 086 грн. 52 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від16.01.2012р. №16/01-02;

від відповідача: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням заяви (вх. №5261/12 від 31.01.2012р.) про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 76 086 грн. 52 коп., що складає: 69688 грн. 06 коп. - заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 01.06.2009р. №В-50231 товар, 139 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 715 грн. 33 коп. 3% річних, 3695 грн. 82 коп. пені та 1847 грн. 93 коп. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Відповідач та третя особа відзивів на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, правом на направлення своїх представників на участь у судовому засіданні не скористались, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.06.2009р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (постачальником) та третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (покупцем) було укладено договір поставки №В-50231 (надалі Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення покупця, що є невідємною частиною Договору (надалі Додаток №3 „Замовлення товару”), а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до даного Договору ”Додаткові умови”, що є невідємною частиною Договору (надалі додаток №4 ”Додаткові умови”);

- право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару (пункт 1.2 Договору поставки); асортимент та ціна товару узгоджуються в специфікації до договору; специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток №1 „Специфікації”) і є невідємною частиною цього договору (пункт 2.1 Договору поставки);

- відповідно до пункту 7.1 Договору поставки загальна сума Договору складається з суми товару, отриманого за всіма накладними;

- як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем з листопада 2009р. по вересень 2010р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 86334 грн. 60 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 31-62);

- відповідно до пункту 7.2 Договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”;

- відповідно до пункту 6 Додатку №4 до Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару;

- 20.05.2011р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова група „Рейнфорд” (новим боржником), третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (первісним боржником) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (кредитором) було укладено договір №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу, відповідно до пункту 1 якого цим договором регулюються відносини, повязані із зміною зобовязання сторони (первісного боржника) у зобовязання, що виникає із Договору поставки від 01.06.2009р. №В-50231, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі основний договір); первісний боржник переводить на нового боржника грошове зобовязання, яке існує у первісного боржника, перед кредитором у розмірі 75594 грн. 06 коп., що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків, підписаним між кредитором та первісним боржником станом на 01.04.2011р., який є невідємною складовою частиною даного договору; новий боржник зобовязаний сплатити зазначену суму кредитору на умовах визначених в додатковій угоді до цього договору, яка укладається між новим боржником та кредитором (пункт 2 Договору про переведення боргу);

- у пункті 3 Договору про переведення боргу зазначено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи з свого боку цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором;

- відповідно до пункту 4 Договору про переведення боргу новий боржник має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором;

- новий боржник цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), повязана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором (пункт 5 Договору про переведення боргу);

- в подальшому між відповідачем (новим боржником) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (кредитором) було укладено додаткову угоду до договору від 20.05.2011р. №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу, якою сторони узгодили, що новий боржник здійснюватиме оплати по основному договору у розмірі 75594 грн. 06 коп., в наступному порядку до 30-го числа кожного поточного місяця платежами: - з травня по листопад 2011р. у розмірі 9449 грн. 00 коп.; - у грудні 2011р. у розмірі 9451 грн. 06 коп.;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк оплати за отриманий товар вважається таким, що настав;

- як вбачається відповідачем частково було сплачено заборгованість у сумі 5906 грн. 00 коп., про що свідчать банківські виписки від 07.06.2011р. на суму 2953 грн. 00 коп. (а.с. 65) та на суму 2953 грн. 00 коп. (а.с. 66);

- отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 69688 грн. 06 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 139 грн. 38 коп. (червень 2011р.- січень 2012р.), а річні 715 грн. 33 коп. (з 31.05.2011р. по 25.01.2012р.).

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3695 грн. 82 коп., то вона є безпідставною, виходячи з наступного:

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно з пунктами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

- як вбачається умови Договору від 20.05.2011р. №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу не містять положень щодо розміру пені за несвоєчасне виконання своїх зобовязань відповідачем;

- отже, посилання позивача на наявність у відповідача обовязків щодо сплати пені відповідно до умов Договору поставки від 01.06.2009р. №В-50231, згідно якого він не є його стороною, безпідставне, тому і відсутні підстави для стягнення з відповідача пені у сумі 3695 грн. 82 коп.

Необґрунтованою також є і вимога позивача що стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 1847 грн. 93 коп., оскільки:

- відповідно до положень частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, на які позивач посилається як на підставу вимоги сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, унормовано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами;

- також при нарахуванні відсотків за користування чужими грошовими коштами позивач посилається на:

частину 3 статті 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та у порядку, визначених законом або договором;

частину 6 статті 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

частину 4 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк;

- як вбачається умови Договору від 20.05.2011р. №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу не містять положень щодо розміру відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а частина 6 статті 231 Господарського кодексу України, яку позивач застосовує при нарахуванні відсотків, не визначає їх розміру, оскільки положеннями цієї правової норми визначається розмір штрафних санкцій, якими визнаються відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання;

- тобто розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України не встановлено, а посилання позивача на вказану правову норму є помилковим, оскільки відсотки за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова група „Рейнфорд” (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд.12; ідентифікаційний код 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код 33497570) 69688 грн. 06 коп. - заборгованості, 139 грн. 38 коп. інфляційних нарахувань, 715 грн. 33 коп. річних та 1410 грн. 86 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„03„ лютого 2012р.