№ 2134355, 14.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14.04.2008 р.                                                                                                     № 7/96

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючий суддя АрсірійР.О., судді Вовк П.В., Кочан В.М. при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

За позовомЗакритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго"

доДержавної податкової адміністрації в Київській області Державна податкова адміністрація України пропро скасування податкових повідомлень-рішень Представники:

від позивачаБужор А.М., Довжик Д.В., за довіреністями

від відповідача 1Поповіченко О.М, за довіреністю

Позивач, Закрите акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго” звернулось з позовом до Державної податкової адміністрації в Київській області, Державної податкової адміністрації України про скасування та визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ДПА у Київській області від 14.11.2006 № 0000423210/0, № 0000433210/0, №0000443210/0; від 26.01.2007 № 0000423210/1, № 0000433210/1, № 0000443210/1; рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 06.04.2007 № 3370/6/25-0115.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що висновки акту перевірки № 28/32-111/23243188 від 01.11.2006 року, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, а саме: понаднормативні витрати електроенергії правомірно були включені до складу валових витрат, оскільки електроенергія придбавалась з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, відповідно, правомірним є обчислення податкового кредиту з урахуванням сум коштів, витрачених на придбання такої електричної енергії, в т.ч. з урахуванням тієї електроенергії, яку було витрачено понад встановлені нормативи; отримання нерезидентом компенсації вартості наданих ним позивачу послуг не кваліфікується як дохід, отриманий нерезидентом з джерелом його походження з України, тому відсутні підстави для оподаткування такого доходу.

Відповідач повністю заперечує проти позовних вимог Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго”, посилаючись на те, що відповідно до Постанови НКРЕ від 02.04.2001 року нормативні витрати електроенергії включаються до роздрібних тарифів на спожиту електроенергію, і тим самим, до валового доходу, так як вони характеризують економічно обґрунтовану кількість затрат, що є необхідним для доставки конкретної кількості електроенергії конкретним споживачам.

Понаднормативні витрати електроенергії (крім допустимого коефіцієнта) не закладаються в тариф, відповідно не складають валовий дохід підприємства, тобто є витратами, які не пов’язані з продажем продукції.

Отже, позивачем включено до складу валових витрат понаднормативні витрати, які не пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, що призвело до порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У зв’язку з тим, що понаднормативні витрати електроенергії не відносяться до складу валових витрат згідно вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно і податковий кредит в цій частині не відноситься на розрахунки з бюджетом у звітному періоді, тобто підприємством порушено п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Крім того, перевіркою встановлено, що перевіреному періоді 16.10.2003 між ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” (Компанія) та “Тавева Лімітед” (Підрядник, Велика Британія) було укладено договір б/н про надання консультативних послуг. Відповідно до п.13.1 ст. 13 “Податкові зобов’язання” зазначеного договору Підрядник має статус незалежного підрядника і несе відповідальність за всі зобов’язання, що стосуються сплати прибуткового податку. В порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” у ІV кв. 2003 року не утримало і не сплатило до бюджету податок на доходи нерезидента в сумі 6230,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -встановив:

Державною податковою адміністрацією в Київській області було проведено перевірку позивача –Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго”, за результатами якої складено акт “Про результати виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” (код ЄДРПОУ 23243188) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року” від 01.11.2006 № 28/32-111/23243188 (далі –акт перевірки).

На підставі акта перевірки ДПА в Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000423210/0 від 14.11.2006р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та відповідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1 045 238,97 грн., в т.ч. 696 825,98 грн. –основний платіж, 348 412,99 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000433210/0 від 14.11.2006р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно п.п. 17.1.3 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 836 191,18 грн., в т.ч. 557 460,79 грн. –основний платіж та 278 730,39 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

- 0000443210/0 від 14.11.2006р., яким встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та відповідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 18 690,00 грн., в т.ч. 6 230,00 грн. –основний платіж та 12 460,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ та п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (в редакції наказу ДПА України від 02.03.2001 №82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 за № 238/5429) позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА в Київській області № 92/10/25-55/310 від 25.01.2007р. податкові повідомлення-рішення від 14.11.2006 № 0000423210/0, № 0000433210/0, № 0000443210/0 залишені без змін, а скарга ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” –без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем-1 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 26.01.2007 № 0000423210/1, яким встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та відповідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1 045 238,97 грн., в т.ч. 696 825,98 грн. –основний платіж, 348 412,99 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000433210/0 від 14.11.2006р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно п.п. 17.1.3 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 836 191,18 грн., в т.ч. 557 460,79 грн. –основний платіж та 278 730,39 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

- 0000443210/0 від 14.11.2006р., яким встановлено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та відповідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 18 690,00 грн., в т.ч. 6 230,00 грн. –основний платіж та 12 460,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПА України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА України № 3370/6/25-0115 від 06.04.2007 оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення ДПА у Київській області № 92/10/25-55/310 від 25.01.2007р. залишено без змін, крім того, застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 225043,57 грн. відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Оцінюючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2006 № 0000423210/0, № 0000433210/0, від 26.01.2007 № 0000423210/1, № 0000433210/1 суд зазначає наступне.

Як випливає з акта перевірки, підставою визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток є, зокрема, порушення п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, так ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” включило до складу валових витрат понаднормативні витрати електроенергії, які не пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) у І кв. 2004 року в сумі 343 364,63 грн., у ІV кв. 2004 року в сумі 1 456 983,90 грн., у І кв. 2005 року в сумі 264 753,81 грн., у ІV кв. 2005 в сумі 722 201,61 грн.

В ході перевірки включення до валових витрат сум понаднормативних витрат, які виникають в процесі передачі електроенергії споживачам, відповідачем було встановлено, що фактичні витрати

за І кв. 2004 р. становлять: січень - 99421,054 кВт. год., лютий - 72042,698 кВт. год., березень –68572,461 кВт. год.;

за ІV кв. 2004 р. становлять: жовтень - 80219,876 кВт. год., листопад –80063,005 кВт. год., грудень –97319,120 кВт. год.;

за І кв. 2005 р.: січень - 84275,032 кВт. год., лютий –69378,603 кВт. год., березень –90345,389 кВт. год.;

ІV кв. 2005 р.: жовтень –89678,033 кВт. год., листопад –78940,291 кВт. год., грудень –93569,634 кВт. год.

Нормативні витрати електроенергії розраховувалися на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України “Про коефіцієнти нормативних технологічних втрат електроенергії та наднормативних звітних технологічних втрат для ВАТ “Київобленерго” від 19.04.2001р. за № 384, Постанови НКРЕ “Про затвердження Порядку визначення тарифів на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електроенергії для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом” від 02.04.2001р. № 309 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ України від 10.04.2001р. № 348), та Протоколу узгодження нормативних характеристик технологічних витрат електроенергії (НХТВЕ) на передачу по електричних мережах ЗАТ “А.ЕС. Київобленерго” на 2002р., узгодженого АТ “ЛьвівОРГРЕС” 15.02.2002р. та управління координації роботи електричних мереж Мінпаливенерго України, затвердженого державним департаментом електроенергетики Мінпаливенерго України. Нормативні витрати електроенергії за І кв. 2004р. становлять: січень –86976,146 кВт. год., лютий –84044,773 кВт. год., березень –65471,495 461 кВт. год.; за ІV кв. 2004р.: жовтень –71644,175 кВт. год., листопад –80856,199 кВт. год., грудень –91406,521 кВт. год.; за І кв. 2005р.: січень - 78963,806 кВт. год., лютий –81139,607 кВт. год., березень –81611,215 кВт. год.; ІV кв. 2005р.: жовтень –75273,854 кВт. год., листопад –82569,819 кВт. год., грудень –88253,449 кВт. год.

Згідно Постанови НКРЕ від 19.04.2002р. № 398 “Про затвердження Положення про порядок врахування частки понаднормативних витрат електроенергії при формуванні роздрібних тарифів на електроенергію” частка понаднормативних витрат у вигляді коефіцієнта приймає участь у формуванні валового доходу, тобто, вартість цієї частки витрат відображається в реалізації продукції. У зв’язку з цим для розрахунку понаднормативних витрат використовуються нормативні витрати з урахуванням коефіцієнта понаднормативних витрат.

Понаднормативні витрати за І кв. 2004р. складають 3543,799 кВт. год.; ІV кв. 2004р. –13695,106 кВт. год.; І кв. 2005р. –2284,496 кВт. год.; ІV кв. 2005р. –6090,836 ІV кв. 2004р. і відображені в “Структурі балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) на передачу по електричних мережах. Вони розраховуються, як різниця між фактичними та нормативними витратами з урахуванням коефіцієнта понаднормативних витрат (99421,054 кВт. год. –86976,146 кВт. год.).

За наведеним алгоритмом (обсяг придбаної електроенергії –обсяг поставленої електроенергії –нормативні витрати) відповідачем-1 було розраховано понаднормативні витрати електроенергії ЗАТ “А.ЕС. Київобленерго” за І, ІV кв. 2004р., І, ІV кв. 2005р. з посиланням на постанови НКРЕ від 02.04.2001р. № 309 “Про затвердження Порядку визначення тарифів на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електроенергії для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом” (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ України від 10.04.2001р. № 348).

Відповідачем-1 в акті перевірки розмір понаднормативних витрат визначено у розмірі 722 201,61 грн.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про електроенергетику” електрична чи теплова енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Відповідачем-1 було зроблено висновок про те, що кількість кіловат/годин втраченої електроенергії, втрати якої не підтверджені ніякими документами, списана по балансу електроенергія не буде ніколи реалізована або використана в господарській діяльності. У зв’язку із цим відповідачі дійшли висновку, що викладене свідчить про заниження податку на прибуток внаслідок включення до валових витрат понаднормативних витрат електроенергії за перевіряємий період у сумі 722201,61грн.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3 –5.7 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” обмеження щодо віднесення до складу валових витрат плати за понаднормово втрачену електричну енергію не встановлено.

Згідно п. 5.11 ст. 5 зазначеного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.3 постанови НКРЕ № 1171 від 28.11.2001 “Про економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електроенергії та наднормативних звітних технологічних втрат для ВАТ “Київобленерго” зазначені коефіцієнти використовуються при застосуванні Порядку визначення роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електроенергії для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які забезпечують повну оплату електроенергії, купованої ними на оптовому ринку електроенергії України, затвердженого постановою НКРЕ від 02.04.2001 №309.

Отже, сфера застосування зазначеного нормативу безпосередньо передбачена у нормативному акті, яким такий норматив установлений та на підставі даних нормативів встановлюються тарифи (максимальна ціна електроенергії для споживачів та вартість її транспортування), понаднормові втрати, які пов’язані з господарською діяльністю (постачанням електроенергії), які хоча й перевищують встановлений для застосування ціни тариф, проте фактично здійснені, та також мають включатися до складу валових витрат, оскільки відповідачами не заперечується обсяг придбання та відсутність зберігання електроенергії.

Факт придбання електричної енергії з метою використання у господарській діяльності та її втрата саме під час здійснення господарської діяльності відповідачами не заперечується.

Суд враховує, що зазначені відповідачем-1 в акті перевірки нормативні акти не містять обмеження втрат, нормативів втрат, які мають використовуватися позивачем при обчисленні сум, сплачених за придбану енергію, до валових витрат у податковому та бухгалтерському обліку.

Також суд відмічає, що Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містить визначення терміну “витрати”, сума яких складає валові витрати платника податку. Поняття “витрати” визначено національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до яких витрати –зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Отже, понаднормативні витрати є “витратами” для цілей Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і мають бути віднесені до складу валових витрат.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що висновки відповідачів про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених за електроенергію, яку було втрачено при її транспортуванні є необґрунтованими.

В акті перевірки також зроблено висновок, що в зв’язку з тим, що понаднормативні втрати електроенергії не відносяться до складу валових витрат згідно вимог п.п. 5.2.1 п.5.2 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закрите акціонерне товариство “А.Е.С Київобленерго” в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищило податковий кредит у і кв. 2004р. на 68672,93 грн.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Суд відмічає, що при проведенні перевірки та формуванні висновків щодо неправомірності включення до валових витрат і віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у ціні електричної енергії, відповідач-1 невірно врахував вимоги п.5.2.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідачі не спростували допустимими доказами того, що електрична енергія придбана позивачем для подальшого продажу користувачам, в процесі реалізації була направлена кінцевому споживачу.

Також суд враховує, що в 5.3 –5.7, 5.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” наведений вичерпний перелік операцій, по яких витрати не включаються до складу валових витрат і він не містить витрати на оплату електричної енергії, яка може бути втрачена при транспортуванні, тобто на оплату понаднормативної електроенергії, а отже у ДПА в Київській області не було законних підстав для поширювального тлумачення окремих вимог зазначеного Закону.

Отже, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є безпідставними, наведені відповідачами обґрунтування заперечень на позов визнаються такими, які не відповідають вимогам законодавства та ґрунтуються на його невірному трактуванні.

Враховуючи викладене, донарахування спірними податковим повідомленнями-рішеннями від 14.11.2006 № 0000423210/0, № 0000433210/0, від 26.01.2007 № 0000423210/1, № 0000433210/1 податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, застосування відносно позивача штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань суд вважає безпідставним. Також суд дійшов висновку, що рішення ДПА України № 3370/6/25-0115 від 06.04.2007 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині залишення в силі податкових повідомлень-рішень від 26.01.2007 № 0000423210/1, № 0000433210/1.

Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає наступне.

Як випливає з акта перевірки, підставою визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток є, зокрема, порушення п.13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. В перевіряємому періоді між ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” (Компанія) та компанією “Тавева Лімітед” (Підрядник, Велика Британія) було укладено договір б/н від 16.10.2003 про надання консультативних послуг.

Згідно Вступної інформації зазначеного договору Підрядник –компанія, що надає консультативні та дорадчі послуги; Компанія –електроенергетична розподільча компанія, що працює в Київській області, Україна (“Проект”).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п.2 вказаного договору ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” надає компанії “Тавева Лімітед” свою фінансову модель для Проекту, а компанія “Тавева Лімітед” допомагає ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” відпрацювати фінансову модель для Проекту. Компанія “Тавева Лімітед” надає підходящий, кваліфікований персонал для виконання завдання, а ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” схвалює весь персонал, який підрядник має намір використати для виконання завдання. Виконання робіт починається 16.10.2003р. і триває до 30.11.2003 (п.3 договору б/н від 16.10.2003).

У відповідності до п.5.1 п.5 договору б/н від 16.10.2003 ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” платить компанії “Тавева Лімітед” на щоденній основі гонорар у розмірі 650 англ. фунтів на день протягом строку цього договору, максимум сім днів, тобто сума винагороди складає 4550 англ. фунтів.

Виконання договору підтверджується складеним та підписаним сторонами актом прийому-передачі консультативних послуг від 25.11.2003 р.

Згідно виписки АКБ Сітібанк (Україна) по рахунку ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” валютні кошти 21.11.2003 року були списані на рахунок компанії “Тавева Лімітед” у розмірі 7789,15 доларів США (еквівалент в гривні - 41530,97) на покупку 4550 англійських фунтів по курсу 1,711900.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами визнаються.

Відповідно до ч.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У відповідності до п.13.1 п.13 договору б/н від 16.10.2003 Підрядник –компанія “Тавева Лімітед” має статус незалежного підрядника і несе відповідальність за всі зобов’язання, що стосуються сплати прибуткового податку.

Суд враховує, що в договорі сторони обумовили сплату прибуткового податку компанією “Тавева Лімітед” (Підрядник), який згідно ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” сплачується з доходів громадян які не мають постійного місця проживання в Україні, але отримують доход з джерел в Україні.

Відповідно до п.п. “й” п.13.1 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Пунктом 13.2 статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” закріплено, що резидент або постійне представництво нерезидента, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п.18.1 ст. 18 зазначеного Закону, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, в такому випадку застосовуються норми міжнародного договору.

У відповідності до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470 “Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування” підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством тієї країни.

Як свідчать матеріали справи ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” не було надано довідку, яка б підтверджувала той факт, що компанія “Тавева Лімітед” є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір.

За таких підстав, суд вважає, що відповідачами правомірно зроблено висновок щодо порушення ЗАТ “А.Е.С Київобленерго” п.13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, позивач зобов’язаний був утримати податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України за ІV кв. 2003 у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок. Суд враховує, що податок не було нараховано та не сплачено до бюджету.

Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованим нарахування позивачеві податку на доходи нерезидента податковими повідомленнями-рішеннями від 14.11.2006 №0000443210/0, від 26.01.2007 № 0000443210/1, рішення ДПА України від 06.04.2007 №3370/6/25-0115 в частині залишення в силі податкових повідомлень-рішень від 14.11.2006 № 0000443210/0, від 26.01.2007 № 0000443210/1 –правомірним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закрите акціонерне товариство „А.Е.С. Київобленерго" про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

1.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПА в Київській області від 14.11.2006 р. № 0000423210/0;

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПА в Київській області від 14.11.2006 р. № 0000433210/0;

4.          Визнати протиправним та скасувати податкове          повідомлення-рішення ДПА в Київській області від 26.01.2007 р. № 0000423210/1;

5.          Визнати протиправним та скасувати податкове          повідомлення-рішення ДПА в Київській області від 26.01.2007 р. № 0000433210/1;

6.          Визнати протиправним та скасувати рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 06.04.2007 р. № 3370/6/25-0115 в частині залишення в силі податкових повідомлень-рішень № 0000423210/1 від 26.01.2007 р. та № 0000433210/1 від 26.01.2007 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано –14

Головуючий Суддя                                                                       Арсірій Р.О.

Суддя                                                                                                     Вовк П.В.

Суддя                                                                                                    Кочан В.М.