Постановление суда № 21209100, 18.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"18" січня 2012 р. Справа № 13/269 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могила С.К.,

Борденюк Є.М.,

Вовка І.В.,

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року у справі № 13/269 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкоммаш" до відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Подана ВАТ "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 4 статті 111 цього ж Кодексу обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги додавати до неї докази сплати судового збору.

Згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 26.10.2011 року встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Вищого господарського суду України:

№ рахунку- 31211254700007

банк –ГУ ДКУ у м. Києві

одержувач - УДК у Печерському районім. Києва

код банку–820019

код за ЄДРПОУ–26077922

код бюджетної класифікації 22030004, символ звітності банку 254.

З доданої до касаційної скарги квитанції від 12.12.2011 року № 5 на суму 201 грн. вбачається, що кошти перераховані не за вказаними реквізитами, а тому додана до касаційної скарги квитанція не може бути доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

          Крім того, з 01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

          Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Зокрема, за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

До касаційної скарги додано квитанцію від 12.12.2011 року № 5 на суму 201 грн.

Водночас, вимагаючи скасування судових рішень в повному обсязі відповідач мав сплатити судовий збір в сумі 705,75 грн. (з огляду на мінімальний розмір судового збору, виходячи з майнового характеру заявлених позовних вимог).

Отже, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

          Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року повернути без розгляду.

Судді С.Могил

Є.Борденюк

І.Вовк