Решение № 21206706, 23.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р. Справа № 5016/3595/2011(1/219)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Феєрверк”

/02156, м. Київ, вул. Кіото, 27/

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Алмаз”

/54000, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 76-А/

про: стягнення 44919,48 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. від 22.02.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. від 02.01.2011р.

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою (з врахуванням заяви № 25 від 17.01.2012р.) щодо стягнення з відповідача грошових коштів в загальній сумі 44919,48 грн., з яких: 15052,77 грн. 3% річних та 29866,71 грн. індексу інфляції.

В обгунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заборгованість в загальному розмірі 636169,86 грн. за договорами від 25.11.04 № 25/11-04, від 07.02.07р. № 02/02 та угодою про погашення заборгованості від 07.02.07р., щодо стягнення якої господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення у справі № 3/148/09-НР від 16.09.2009р., відповідачем була погашена частково, у звязку з чим позивачем здійснено відповідні нарахування 3% річних та індексу інфляції на непогашену суму боргу.

Відповідач письмовий відзив та заперечення по суті позову не надав. У судовому засіданні представник зазначив, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, всього на загальну суму 22517,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 133 від 24.01.2011р., № 148 від 17.02.2011р., № 150 від 18.02.2011р., № 244 від 24.05.2011р., видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 03.05.2011р.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін суд,-

встановив:

16.09.2009р. господарським судом Миколаївської області було прийняте рішення у справі № 3/148/09-НР, яким з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість в загальному розмірі 636169,86 грн. за договорами від 25.11.04 № 25/11-04, від 07.02.07р. № 02/02 та угодою про погашення заборгованості від 07.02.07р.

На виконання вказаного рішення суду 14.12.2010р. господарським судом Миколаївської області був виданий наказ № 3/148/09-НР, на підставі якого 17.01.2011р. Центральним відділом державної виконавчої служби міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження та надано відповідачеві семиденний строк для добровільного виконання рішення суду у справі № 3/148/09-НР від 16.09.2009р.

Разом з тим, відповідач рішення суду № 3/148/09-НР від 16.09.2009р. добровільно не виконав, заборгованість погасив частково, в загальній сумі 22517,25 грн., а саме:

-платіжним дорученням № 133 від 24.01.2011р. в сумі 321,00 грн.;

-платіжним дорученням № 148 від 17.02.2011р. в сумі 6200,00 грн.;

-платіжним дорученням № 150 від 18.02.2011р. в сумі 484,19 грн.;

-видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 03.05.2011р. в сумі 15312,06 грн.;

-платіжним дорученням № 244 від 24.05.2011р. в сумі 200,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання зобовязання щодо оплати ТОВ “Феєврерк” боргу, встановленого рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 3/148/09-НР від 16.09.2009р., позивач звернувся до суду із позовом щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 29866,71 грн., 3% річних в сумі 15052,77 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до норм ч.1 ст.174, ст.193 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта. Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони..

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 3% річних від простроченої суми за період з 14.12.2010р. по 30.09.2011р. в розмірі 15052,77 грн. та 29866,71 грн. індексу інфляції за період з 14.12.2010р. по 30.09.2011р.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про сплату заборгованості по вищезазначеним договорам, та яка встановлена рішенням господарського суду № 3/148/09-НР від 16.09.2009р.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання позивача про відшкодування йому витрат повязаних з прибуттям його представника з м. Києва до м. Миколаєва, судом відхиляється, оскільки позивачем не надано розрахунку зазначених витрат та доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Алмаз” /54000, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 76-А, код ЄДРПОУ 32820148/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Феєрверк” /02156, м. Київ, вул. Кіото, 27, код ЄДРПОУ 31036152/ 3% річних в сумі 15052,77 грн. та індекс інфляції в сумі 29866,71 грн., 449,19 грн. державного мита та 41,25 витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2012р.