Решение № 21204351, 19.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2012 р. Справа № 5016/3236/2011(17/146)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратова О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/№ від 06.01.2012р.

від відповідача -1: ОСОБА_2, довіреність № 3-1 від 11.03.2011р.

- 2: Рознін А.Ю., директор.

- 3: представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3236/2011(17/146)

За позовом: Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 43; адреса для кореспонденції: 21000, м.Вінниця, вул. Київська, 38 А, РВ “ОТП Банк”у м.Вінниці

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоцентр-Поділля”, 54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Радянська, буд.13,кв.2,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця”, 57500, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Миру, буд. 16

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир”, 54028, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 1,

про: солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № СR 08-313/В00 від 11.06.2008р. в сумі 4026340,09 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “ОТП Банк” звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоцентр-Поділля”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир”, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № СR 08-313/В00 від 11.06.2008р. в сумі 4026340,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ “Автоцентр-Поділля” своїх зобовязань за кредитним договором № CR 08-313/В00 та неналежним виконанням умов додаткових угод до нього.

26.09.11 р. від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову по даній справі, в якій просить суд

1.Накласти арешт на грошові кошти та все рухоме та нерухоме що належить на праві власності відповідачу-1- Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Поділля».

2.Накласти арешт на грошові кошти та все рухоме та нерухоме що належить на праві власності Відповідачу-2: Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомир Вінниця».

3. Накласти арешт на грошові кошти та все рухоме та нерухоме що належить на праві власності Відповідачу-3- Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомир».

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач не довів суду необхідність забезпечення позову, не вказав обставини, які можуть зробити неможливим виконання рішення в строк.

Отже, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі.

Відповідач-1 позовні вимоги заперечив та наполягав в судовому засіданні про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідач-2 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вих. № 1411/46 від 14.11.2011р.), в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що до позовної заяви представником АТ “ОТП Банк” ОСОБА_3 не було додано довіреності, яка б підтверджувала її представницькі повноваження, по-друге, позивач не надав належні і допустимі докази надання кредиту згідно із договором про надання кредитної лінії № СR 08-313/ВОО від 11.06.2008р., по- третє, відповідачу-2 не була надіслана письмова вимога, а отже, через неналежне виконання позивачем своїх кореспондуючих зобовязань відповідно до положень п.п 1.1, 3.3 договору поруки № SR 08-263/В00 від 12.06.2008р., зобовязання відповідача-2 перед позивачем не виникли, а це означає, що стягнення заборгованості з відповідача-2 є безпідставною.

Відповідач-3 в судові засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, у звязку з чим за ініціативою суду було одержано витяг з ЄДРЮОФОП на офіційному сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсного центру»http://irc.gov.ua/index.html, з якого вбачається, що 09.06.2011р. була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Таким чином, провадження по справі відносно відповідача-3- Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир” підлягає припиненню.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує наступним:

11 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр (надалі-відповідач-1) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого з усіма правами та обовязками є Публічне Акціонерне Товариство «ОТП Банк»(надалі- позивач) був укладений договір про надання кредитної лінії №СR 08-313/В00 та додаткові угоди до даного Договору:

1.Договір №1 від 23.07.2008 про зміну договору про надання кредитної лінії № №СR 08-313/В00 від11.06.2008 р.;

2.Договір №2від 04.09.2008 про зміну договору про надання кредитної лінії № №СR 08-313/В00 від11.06.2008 р.;

3.Договір №3 від 02.09.2008 про зміну договору про надання кредитної лінії № №СR 08-313/В00 від11.06.2008 р.;

4.Договір №4 від 18.02.2010 про зміну договору про надання кредитної лінії №СR 08-313/В00 від11.06.2008 р.;

5.Договір №5 від 21.08.2010 про зміну договору про надання кредитної лінії №СR 08-313/В00 від11.06.2008 р.;

6.Договір №6 від 10.03.2011 про зміну договору про надання кредитної лінії № №СR 08-313/В00 від11.06.2008 р.;

Пунктом 1.4. кредитного договору було встановлено, що позичальник зобов'язаний сплати відповідну плату за користування кредитом, а саме проценти, які розраховуються банком на підставі річної процентної ставки LIBOR, зазначеної у п. 1.4.1. кредитного договору, із розрахунку 360 днів на рік, та які повинні сплачуватися позичальником банку щомісячно протягом 3 банківських днів, наступних за таким 20 (двадцятим) числом кожного календарного місяця (пп. 1.4.5. кредитного договору).

У відповідності до ст. 4.2.1. кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредит, відповідач-1 зобов'язаний позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором були укладені наступні договори:

1)Договір поруки № SR 08-263/В00 від 12.06.2008р.укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомир Вінниця»(надалі - відповідач-2) у простій письмовій формі (із змінами та доповненнями) (надалі - договір поруки 1).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки 1, відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань та згідно п.1.2. договору поруки 1, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник. Кредитор має право звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Відповідно до п. 2.1. договору поруки 1, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в і порядку, як встановлено у кредитному договорі.

2)Договір поруки № SR 08-261/В00 від 12.06.2008 року укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомир» (надалі - відповідач-3) у простій письмовій формі (із змінами та доповненнями) (надалі - договір поруки 2).

Пунктом 1.1. договору поруки 2 сторони визначили, що відповідач 3 зобов'язався відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань та згідно п.1.2. договору поруки 2, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у обсязі, що і боржник. Кредитор має право звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Відповідно до п. 2.1. договору поруки 2, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі.

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що на виконання зобовязання, передбачені кредитним договором, позивач надав відповідачу-1 кредит з лімітом фінансування 4 750 000,00 (чотири мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) грн., що підтверджується меморіальними ордерами (№1-№363, арк. спр. 92-150 т.І та арк. спр. 1-120 т.ІІ) та випискою по рахунку позичальника ТОВ «Автоцентр-Поділля» (арк. спр. 121-146 т. ІІ).

Відповідач же, отримавши від банку в обумовлені кредитним договором терміни кредитні ресурси в сумі 4 750 000,00 грн., взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, а саме своєчасно не погашав кредит згідно графіку та відсотки за користування кредитними коштами.

У звязку із вищенаведеним, у відповідача-1 станом на 04.08.2011р. утворилась заборгованість в розмірі 4 026 340,09 гривень, з яких: 3 603 500,00 (три мільйона шістсот три тисячі) гривень - сума заборгованості по тілу кредиту; 255 134,29 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять чотири гривен 29 коп.) гривень- заборгованість по відсоткам; 167 705,80 (сто шістдесят сім тисяч сімсот п'ять гривень 80 коп.) гривень - сума заборгованості по пені за період з 23.03.2011 року по 05.08.2011 року.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню підлягають в повному обсязі з огляду на наступне:

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

У звязку з тим, що відповідачем-1 не було дотримано вищезазначених умов кредитного договору, позивач цілком правомірно 17.05.2011р. направив рекомендованим листом з повідомленням на юридичну та відому фактичну адресу відповідача-1 досудову вимогу за вих. № В00-01-10/604 від 17.05.2011р. про погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СR 08-313/В00 від 11.06.2008 року, яка була отримана уповноваженими представниками відповідача-1 23.05.2011р. за місцем реєстрації та 20.05.2011 року за фактичним місцезнаходженням, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. спр. 74-75 т.І).

Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 7 (семи) банківських днів з дня пред'явлення, але станом на момент розгляду справи, відповідач-1 зазначену вимогу не виконав та відповідні суми позивачу не сплатив.

Крім того, у звязку із порушенням відповідачем-1 своїх кредитних зобовязань, позивач на виконання встановлених умов у договорі поруки- 1 та договорі поруки- 2 звернувся із письмовими вимогами про виконання відповідачем 2 та відповідачем 3 боргових зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором.

Так, позивач 03.06.2011р. направив цінним листом відповідачу 2 досудову вимогу за вих.№ В00-01-100/716 від 02.06.2011р. про погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СR 08-313/В00 від 11.06.2008 року, що підтверджується описом вкладення в цінний лист; 03.06.2011р. направив цінним листом відповідачу 3 досудову вимогу за вих. № В00-01-10/717 від 02.06.2011р. про погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СR 08- 313/В00 від 11.06.2008 року, що підтверджується Описом вкладення у цінний лист (арк. спр. 76-79 т.І)

Але як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 та відповідач-3 в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами поруки, вказані вимоги не виконали, боргові зобов'язання не сплатили.

Невиконанням своїх обовязків за договором поруки, відповідач-2 та відповідач-3 порушили положення ст.ст. 525,526,530,553,554 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України, України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином, своєю неправомірною бездіяльністю відповідачі порушили прийняті ними на себе зобов'язання, встановлені в кредитному договорі та договорах поруки.

Щодо посилання відповідача-2 про нелегитимність довіреності представника банку Неумивакіної І.О., яка підписала позовну заяву, то останнє відхиляється судом, оскільки відповідно до п. 15.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», якщо не забороняється законодавством, банк також може бути представленим двома службовцями, які мають спільне повноваження щодо підпису документів банку, надані правлінням». Крім того, даною статтею встановлено, що банк також може бути представлений особою (юридичною фізичною) на підставі відповідної довіреності, виданої згідно окремого рішення правління». Як вбачається з підписаної довіреності на представництво інтересів Банку ОСОБА_3, легітимність якої ставиться під сумнів стороною відповідача, довіреність підписана двома службовцями банку - Заморським О.В. та Кузьміним М.В., що передбачено статутними документами товариства.

Відповідно до рішення правління №54 від 09.02.2009 року (що відповідно до статутних документів є колегіальним виконавчим органом Банку), службовці банку Заморський О.В та Кузьмін М.В. уповноважені правлінням банку видавати юрисконсультам довіреності на представництво інтересів банку (арк. спр. 46-47 т. ІІІ).

Твердження відповідача про те, що меморіальні ордери та виписка по рахунку відповідача-1 не можуть бути належними доказами видачі відповідачу-1 кредитних коштів, спростовуються судом з огляду на те, що меморіальні ордери та виписка по рахунку в розумінні ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинними обліковими бухгалтерськими документами і підтверджують видачу кредитних траншів.

Крім того, позивачем в ході розгляду справи були надані кредитні заявки ТОВ «Автоцентр-Поділля», а це є фактичним підтвердженням отримання відповідачем кредитних траншів.

Посилання відповідача-2 на ту підставу невизнання позову, що відповідачу-2 не була надіслана письмова вимога, а отже, через неналежне виконання позивачем своїх кореспондуючих зобовязань відповідно до положень п.п 1.1, 3.3 договору поруки № SR 08-263/В00 від 12.06.2008р., зобовязання відповідача-2 перед позивачем не виникли, а це означає, що стягнення заборгованості з відповідача-2 є безпідставною, спростовується матеріалами справи, тому також відхиляється судом.

Так, в матеріалах справи наявна досудова вимога банку від 02.06.2011р. з доказами отримання уповноваженими представниками відповідача-2 за місцем його реєстрації та за місцем здійснення підприємницької діяльності, про що відмітка на корінцях поштових відправлень.

Крім того, відповідно до умов договору про надання кредиту, позичальник, у разі зміни місцезнаходження чи місця реєстрації, зобов'язаний повідомити про це кредитора протягом 3 днів, що не було зроблено відповідачем, а тому банк направив вимогу на місце реєстрації відповідача-2. Тому, твердження відповідача-2 про його необізнаність з фактом направлення досудової вимоги банком про погашення заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності і не може виступати підставою для задоволення заперечень відповідача-2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі не надали суду належних доказів виконання умов кредитного договору № СR 08-313/В00 від 11.06.2008р. та умов договору поруки № SR 08-263/В00 від 12.06.2008р та договору поруки № SR 08-261/В00 від 12.06.2008.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про солідарне стягнення з ТОВ «Автоцентр-Поділля»та ТОВ «Автомир Вінниця»заборгованості у розмірі 4026340,09 грн., з яких 3 603 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 255 134,29 грн. - заборгованість по відсоткам; 167 705,80 грн. - заборгованість по пені, підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст.32,33, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № № 5016/3236/2011(17/146) відносно відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир” припинити

2. В задоволенні заяви про забезпечення позову № В00-12-4-10/1094 від 21.09.11 р. відмовити.

3. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоцентр-Поділля”, 54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Радянська, буд.13,кв.2, ідентифікаційний код 35297375, та з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця”, 57500, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Миру, буд. 16 , ідентифікаційний код 34272286 на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 43; адреса для кореспонденції: 21000, м.Вінниця, вул. Київська, 38 А, РВ “ОТП Банк” у м.Вінниці, ідентифікаційний код 21685166, заборгованість в сумі 4026 340,09, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3603500,00 грн. (три мільйони шістсот три тисячі пятсот грн. 00 коп.), сума заборгованості по відсоткам 255134,29 грн. (двісті пятдесят пять тисяч сто тридцять чотири грн. 29 коп.), сума пені за невиконання умов кредитного договору 167705,80 грн. (сто шістдесят сім тисяч сімсот пять грн.. 80 коп.), 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот грн.. 00 коп.)- держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 24.01.2012 року.