№ 211893, 25.10.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" жовтня 2006 р. Справа № 464/7-06

11 год. 45 хв. м.Київ, вул.Комінтерну, 16

(зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом управління пенсійного фонду України у Баришівському районі, смт. Баришівка

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська”, с. Лукаші, Баришівський район

про стягнення 4892,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ющенко О.В. (дов. №26/02 від 21.02.2006р.);

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернулось управління пенсійного фонду України у Баришівському районі, смт. Баришівка з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська”, с. Лукаші, Баришівський район про стягнення 4892,18 грн.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 09.10.2006р. її розгляд призначено на 25.10.2006р. (а.с. 1).

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 25.10.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав.

В зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв відповідача належним чином про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на копії повістки, повідомленням про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 14 та частини першої ст. 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закону) відповідач є платником страхових внесків.

Згідно з п. п. 3, 4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. А відповідно до частини першої абзацу другого п. 2 цього Розділу, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стужу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пільгові умови на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи визначені п.п. «а»–«з»частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII від 05.11.1991р.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону.

Згідно п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадян, які працювали на підприємстві відповідача за травень, липень 2006 року та додаткового розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень –червень 2006р. (а.с. 8-10), загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, які отримують зазначені вище громадяни становить 4895,18 грн.

Проте, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4892,18 грн., а відповідно до частини другої ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог, тому і сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає стягненню, становить 4892,18 грн.

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Враховуючи викладене вище та те, що відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень щодо суми заборгованості перед позивачем і доказів її відсутності не надав, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 4892,18 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 частини першої ст. 14, частиною першої ст. 15, п. п. 3, 4 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI; п.п. «а»–«з»частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII від 05.11.1991р.; частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV; частиною другою ст. 11, п. 4 частини першої ст. 17, частиною першою ст. 69, частиною першою ст. 71, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська” (ЗКПО 30534661) на користь управління пенсійного фонду України у Баришівському районі (ЗКПО 22200194) –4892,18 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

3. Копію даної Постанови направити відповідачу.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя Бабенко К. А.