Решение № 21119721, 30.01.2012, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-88/11

Провадження № 2/1424/6/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року                                         Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:          головуючого судді Франчук О. Д.

                    при секретарі Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18.01.2008 року в сумі 228690 грн. 68 коп..

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 18 січня 2008 року було укладено кредитний договір № ML-402/014/2008, відповідно до якого останній одержав кредит в сумі 24096,10 швейцарських франків та зобов’язався повернути вищезазначену суму до 19 серпня 2019 року зі сплатою за користування кредитом плаваючої процентної ставки, розмір якої становить 5,99% річних + FIDR. Погашення заборгованості ОСОБА_1 зобов’язався здійснювати в строки зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом. ОСОБА_1 частково було погашено заборгованість по кредиту, однак в подальшому відповідач припинив виконувати свої обов'язки за кредитним договором в частині сплати тіла кредиту та відсотків, не реагуючи на вимоги банку, в зв’язку з чим станом на 12 жовтня 2010 року загальна заборгованість по кредиту складає 228690 грн. 68 коп. грн., з яких: 22416,33 швейцарських франків, що еквівалентно 184217 грн. 39 коп. – заборгованість по кредиту; 4184,80 швейцарських франків, що еквівалентно 34390 грн. 68 коп. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 10007 грн. 60 коп. – пеня; 75 грн. – штраф, просив задовольнити вищезазначені позовні вимоги.

17 лютого 2011 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області до участі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залучено в якості позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», як правонаступника Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк». Так, як згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 01.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18.01.2008 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1. Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк», щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18.01.2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1.

Представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, а в ході розгляду справи надала суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, щодо заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами станом на 18 січня 2012 року, 4581,77 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ, станом на 18 січня 2012 року складає 38726 грн. 96 коп., та пені в розмірі одного відсотка від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення за період з 19.01.2011 року по 18.01.2012 року, що складає 832925 грн. 64 коп., а всього з врахуванням заборгованості за тілом кредиту, просила стягнути з відповідача 1289323 грн. 22 коп. та судові витрати.

ОСОБА_1 позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що за кредитним договором, який є предметом спору, він одержав грошові кошти в національній валюті України – гривні, а не у швейцарських франках, як зазначено у договорі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 січня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-402/014/2008, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 24096,10 швейцарських франків, зі сплатою за користування кредитом плаваючої процентної ставки, розмір якої становить 5,99% річних + FIDR, на термін до 19 серпня 2019 року (а.с. 8-14).

Згідно п.1.5.1 кредитного договору № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року, повернення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим Договором.

Відповідно до п.1.5.1.1. кредитного договору нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту та в строк передбачений в Графіку Платежів.

В судовому засіданні встановлено, що ЗАТ "ОТП Банк" змінило своє найменування на ПАТ "ОТП Банк" та ПАТ "ОТП Банк" є правонаступником всіх прав і обов'язків.

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.4.1.1. кредитного договору № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року, за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно уточненого розрахунку заборгованості за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року ОСОБА_1 було прострочено погашення кредиту та нарахованих відсотків, в зв’язку з чим станом на 18 січня 2012 року загальна заборгованість по кредиту складає 1061124 грн. 43 коп., з яких: 22416,33 швейцарських франків, що еквівалентно 189471 грн. 83 коп. – заборгованість по кредиту; 4581,77 швейцарських франків, що еквівалентно 38726 грн. 96 коп. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 20.07.2009 року по 10.12.2010 року; 832925 грн. 64 коп. – заборгованість по сплаті пені за період з 19.01.2011 року по 18.01.2012 року (а.с. 187).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у встановлені строки, взяті на себе Кредитним договором обов’язки не виконує. Кредит не сплачує та в добровільному порядку виниклу заборгованість не погашає.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з положеннями ст.ст. 530, 612 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Згідно з умовами кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно протягом дії договору до виконання сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором установлений обов’язок позичальника повернути позику частинами з розстроченням, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів. Отже судом встановлено, що відповідно до п.1.9 кредитного договору і ч. 2 ст. 150 ЦК України є підстави для дострокового стягнення заборгованості.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10 грудня 2010 року та договору відступлення права вимоги від 10 грудня 2010 року ПАТ "ОТП Банк" продало (переуступило) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього Договору), а останнє прийняло право вимоги за кредитним договором, а тому до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с. 100-106, 107-109).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як вбачається з рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2011 року (а.с. 173-174), у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року недійсним та покладення, у зв’язку з цим, обов’язку вчинити певні дії було відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору іпотеки № РML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року недійсним та покладення, у зв’язку з цим, обов’язку вчинити певні дії також було відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилено, а вищезазначене рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2011 року залишено без змін, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 15 грудня 2011 року (а.с. 178-179).

Судом встановлено факт порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року, отже позивач правомірно заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені за невиконання кредитних зобов’язань.

Порушенням зобов’язання в даному випадку є несплата відповідачем заборгованості по кредиту в установлені договором терміни та несплата нарахованих відсотків за використання кредитними коштами в розмірах та у строки, встановлені кредитним договором.

Через невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року, позивач – ТОВ "ОТП Факторинг Україна" несе матеріальні збитки, які відповідачами в добровільному порядку не відшкодовуються.

Станом на 18 січня 2012 року офіційний курс гривні, встановлений НБУ по відношенню до швейцарського франка складав 8,452402 гривень за 1 швейцарський франк.

В силу ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року, яка станом на 18 січня 2012 року складає 1061124 грн. 43 коп., тобто позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" підлягають задоволенню частково, так як загальна сума заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 187) та загальна сума заборгованості, яка зазначена в заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 186), а саме - 1289323 грн. 22 коп., не співпадають.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що укладення з ним кредитного договору в іноземній валюті є порушенням його прав, так як на час укладання договору предметом договору могли бути кошти, як в національній валюті, так і в іноземній.

З врахуванням того, що в січні 2008 року курс долара США по відношенню до національної валюти складав 4 грн. 80 коп. за 1 долар, а процентна ставка за користування кредитом 5,99 % річних, умови укладання кредитного договору були вигідні ОСОБА_1.

Крім того, як видно з додаткового договору, укладеного 18.01.2008 року (а.с. 14) ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» домовилися внести зміни та доповнення до кредитного договору, а саме викласти застереження п.1.11.1.1. кредитного договору в наступній редакції: валютний курс НБУ застосовується, якщо валютою кредиту виступає долар США, євро чи швейцарський франк.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Всього з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" підлягає стягненню 1062944 грн. 43 коп..

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором № ML-402/014/2008 від 18 січня 2008 року станом на 18 січня 2012 року в сумі 1061124 грн. 43 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1062944 (один мільйон шістдесят дві тисячі дев’ятсот сорок чотири) грн. 43 коп..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                          ОСОБА_3