№ 21077654, 23.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10145/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В»(далі ТОВ «Таврія-В») до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 22.06.2011 року № 0000641540.

У своєму позові позивач зазначив, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах позивача з НВЦ «СІГМА»(підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) за період грудень 2010 року складено акт перевірки від 10.06.2011 року № 252/15-4/19202597/33, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 року № 0000641540. Позивач вказує на порушення порядку прийняття оскаржуваного ним податкового повідомлення-рішення, що повязано із порушенням терміну прийняття податкового повідомлення рішення, визначеного нормами п. 58.1. ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України. Також позивач зазначає про порушення проведення зазначеної перевірки через його несвоєчасне повідомлення по проведення такої перевірки, а також через відсутність достатніх підстав проведення такої перевірки. Порушення податкового законодавства з боку позивача відповідач в акті перевірки обґрунтовує висновками, зробленими в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 року № 610/23-1/22486960 про неможливість проведення документальної перевірки контрагента позивача НВЦ «СІГМА»(у формі ТОВ) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якому йдеться про наявність угод вищевказаного підприємства, укладених з контрагентами, які містять ознаки нікчемності. Проте, з листів ДПА в Одеській області, наданих у відповідь на скарги контрагента позивача, вбачається, що вказана перевірка проводилась з порушенням вимог законодавства, у звязку з чим вирішується питання про притягнення до відповідальності винних осіб. Виходячи з того, що акт перевірки складений з порушенням вимог чинного законодавства, тобто, як доказ отриманий з порушенням вимог законодавства, такий акт не може прийматися до уваги судом. Щодо змісту відносин позивача з контрагентом позивач зазначив, що між ними було укладено договір поставки від 03.01.2008 року № 241, дія якого була продовжена відповідною додатковою угодою. У грудні 2010 року вказана юридична особа на підставі вказаного договору здійснила поставку товарів позивачу на загальну суму 568252,94 грн., що підтверджується заказами позивача, товарно-транспортними накладними. По факту здійснених поставок складались відповідні податкові накладні, на підставі яких позивач відніс сплачені ним суми ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, контрагент позивача також задекларував у складі своїх податкових зобовязань з ПДВ суму ПДВ, сплачену йому позивачем за поставлені товари у повному обсязі.

Відповідач надав до суду заперечення (т. 2 а.с. 46-48), в яких зазначив, що під час проведеної перевірки ТОВ «Таврія-В»було встановлено, що одним з постачальників позивача є НВЦ ТОВ «Сігма». На запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі до ДПІ у Приморському районі м. Одеси був отриманий акт від 08.04.2011 року № 610/23-1 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за грудень 2010 року. За даними податкової звітності у контрагента позивача основні засоби 1 групи відсутні. За результатами аналізу відповідно до автоматизованої системи «АІС РПП та АІС «Бест Звіт»не встановлено наявність у НВЦ ТОВ «Сігма»власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які субєкт господарюванню міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що НВЦ ТОВ «Сігма» до податкових зобовязань з ПДВ за грудень 2010 року не було включено суму у розмірі 85720,18 грн. по контрагенту ТОВ «Таврія-В». Оскільки податкова накладна відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця, а в даному випадку податкові зобовязання за грудень 2010 року у НВЦ ТОВ «Сігма»по контрагенту ТОВ «Таврія-В»відсутні, на думку відповідача, у НВЦ ТОВ «Сігма» не було підстав надавати податкові накладні позивачеві. Зазначені обставини привели до неправомірного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обґрунтування, викладені в письмових запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що зявились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень до нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

10.06.2011 року співробітниками СДПІ по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах ТОВ «Таврія-В»(код ЄДРПОУ 19202597) з НВЦ ТОВ «Сігма»(код ЄДРПОУ 22486960) за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.06.2011 року № 252/15-4/19202597/33 (т. 1 а.с. 231-236).

Зазначеним актом перевірки було встановлено порушення ТОВ «Таврія-В»пп. 7.2.3., пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року всього у сумі 85720,18 грн.

17.06.2011 року позивач подав заперечення до вищевказаного акту (т. 1 а.с. 237-241). У відповідь на вказані заперечення відповідач повідомив ТОВ «Таврія-В»телефонограмою про те, що заперечення будуть розглядатись на засіданні спірної комісії 24.06.2011 року.

Відповідь на вказані заперечення № 23701/10/15-4 (т. 1 а.с. 243-244) без дати були отримані позивачем 04.07.2011 року, по що свідчить копія конверта з відповідними штампами (т. 1 а.с. 245).

На підставі зазначеного акта перевірки 22.06.2011 року СДПІ по роботі з ВПП прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000641540, яким ТОВ «Таврія-В»збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)у сумі 150010,32 грн., в тому числі за основним платежем 85720,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 64290,14 грн. (т. 1 а.с. 8).

Не погодившись зі згаданим податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 11.07.2011 року № 289 (т. 1 а.с. 246-251), в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 року № 0000641540.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 26.08.2011 року № 29749/10/25-0007 скарга позивача була залишена без розгляду, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення без змін (т. 2 а.с. 1-2).

09.09.2011 року позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України (т. 2 а.с. 4-10), за результатами розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду повторних скарг від 14.11.2011 року № 5451/6/10-2115 (т. 2 а.с. 11-12), яким скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Перевірка проводилась на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП від 09.06.2011 року № 410 на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.2. п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України, враховуючи порушення, встановлені ДПІ у Приморському районі м. Одеси з боку контрагента позивача НВЦ ТОВ «Сігма»(т. 1 а.с. 229).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений у ст. 78 Податкового кодексу України, у пп. 78.1.1. п. 78.1. якої, зокрема, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач у своєму позові вказує про невиконання відповідачем умов, за наявності яких виникає право проведення позапланової перевірки позивача, оскільки йому не було надіслано запит щодо надання відповідних пояснень та документів у порядку, визначеному ст. 78 Податкового кодексу України, а також вказує на несвоєчасне повідомлення про проведення перевірки, що, на думку позивача, свідчить про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки за результатами проведення відповідної перевірки.

Проте, порушення податковим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки, неналежне виконання обовязку щодо попередження про проведення перевірки є підставами для недопущення працівників такого органу для проведення відповідної перевірки. У разі якщо особа, перевірка діяльності якої здійснювалась з відповідними порушенням, не чинила жодних дій щодо запобігання проведенню такої перевірки, ці обставини не можуть вважатися достатніми доказами безпідставності висновків, зроблених в ході відповідної перевірки, та скасування рішень податкового органу, прийнятих за результатом проведення відповідної перевірки.

Поряд з цим, суд вважає, що прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі податкове повідомлення рішення від 22.06.2011 року № 0000641540 є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у субєкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у звязку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обовязковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року позивач задекларував суму податкового кредиту за рахунок придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операція, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою (р. 10.1) у сумі 15315524 грн., в тому числі 85720,18 грн. сплачених сум ПДВ під час придбання товару у ТОВ НВЦ «Сігма» (т. 2 а.с. 28-41).

Судом встановлено, що між ТОВ «Таврія-В»(покупець) та НПЦ ТОВ «Сігма»(постачальник) було укладено договір поставки від 03.01.2008 року № 241, згідно із яким постачальник приймає на себе зобовязання поставляти покупцю, а покупець зобовязується приймати та оплачувати товари в асортименті та кількості, передбаченими накладними, які є невідємними частинами цього договору (т. 1 а.с. 9-14). Умовами вказаного договору також передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі відповідних письмових заявок покупця; погрузка товару та його доставка здійснюється автомобільним транспортом постачальника за його рахунок на умовах «до території покупця».

Додатковими угодами до вищезазначеного договору від 31.12.2008 року (т. 1 а.с. 15) та від 31.12.2009 року (т. 1 а.с. 16) було продовжено його термін дії.

На підставі договору поставки від 03.01.2008 року № 241 протягом грудня 2010 року здійснювалась поставка товару, що підтверджується відповідними заявками покупця, видатковими накладними, складеними сторонами угоди під час здійснення поставки, відповідними податковими накладними, що виписувались постачальником покупцю (т. 1 а.с. 18-129). Протягом грудня 2010 року за вищевказаним договором ТОВ НВЦ «Сігма», яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.01.2008 року № 1000931153 (т.1 а.с.169) зареєстровано платником податку на додану вартість, видавало позивачеві податкові накладні на загальну суму ПДВ 85720,18 грн. Дослідивши зазначені документи, суд встановив, що відомості, викладені в заявках покупця, видаткових накладних та податкових накладних, повністю співвідповідають.

Крім того, на підтвердження здійснення доставки відповідно до умов зазначеного договору, до суду надані копії товарно-транспортних накладних, з яких вбачається, що поставка товару відбувалась на замовлення ТОВ «Таврія-В»від вантажовідправника ТОВ НВЦ «Сігма»до вантажоодержувача ТОВ «Таврія-В»з пункту навантаження, розташованого за адресою: 65042, м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5 (т. 1 а.с. 129-164).

При цьому до суду наданий договір оренди частини будівлі від 01.07.2009 року № 01/07-2009, укладений між контрагентом позивача ТОВ НВЦ «Сігма»та ТОВ «Людмила Плюс», відповідно до якого НВЦ ТОВ «Сігма»прийняло у користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення, розташованого, за адресою: 65042, м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5, з метою його використання як складського приміщення (т. 1 а.с. 171-175), а також акт приймання передачі відповідного приміщення згідно з умовами договору оренди (т. 1 а.с. 176). Також судом досліджений договір найму (оренди) автомобіля від 27.11.2008 року, відповідно до якого НВЦ ТОВ «Сігма»прийняла у платне користування автомобіль марки ЗИЛ 433362 2000 року випуску, обєм двигуна 6000 куб см, шасі № XTZ433362Y3453609 (т. 1 а.с. 177-178), що спростовує висновки викладені в акті перевірки щодо відсутності у контрагента позивача умов для здійснення ним господарської діяльності.

Факт оплати товару, в тому числі сум ПДВ, підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 165-166).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, первинними документами, що підтверджують господарські операції з придбання позивачем товару у НВЦ ТОВ «Сігма», є видаткові накладні, в яких фіксуються всі відомості, необхідність засвідчення яких передбачена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З акту перевірки позивача вбачається, що висновки про виявлені порушення ґрунтуються на відомостях, викладених в акті від 08.04.2011 року № 610/23-1 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, складеному ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т. 2.а.с. 50-62). В зазначеному акті, зокрема, йдеться про відсутність у НВЦ ТОВ «Сігма»власних основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, а також про те, що системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено розбіжності по взаємовідносинах з НВЦ ТОВ «Сігма»на суму ПДВ 85720,18 грн., в тому числі за грудень 2010 року 85720,18 грн.

Проте, викладені в акті обставини спростовується доказами наявності орендованих складських приміщень та транспортних засобів у контрагента позивача, про які зазначено вище, а також копією податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року НВЦ ТОВ «Сігма», в якій задекларована сума податкових зобовязань з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Таврія-В», що відповідає сумі податкового кредиту з ПДВ, задекларованій за аналогічній період позивачем (т. 1 а.с. 179-192).

Суд також критично оцінює твердження відповідача щодо відсутності у НВЦ ТОВ «Сігма»підстав надавати позивачеві податкові накладні, у звязку з тим, що податкова накладна відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця, а в даному випадку податкові зобовязання за грудень 2010 року у НВЦ ТОВ «Сігма»по контрагенту ТОВ «Таврія-В»відсутні. По-перше, як зазначено вище, факт декларування контрагентом позивача зазначеної суми підтверджується відповідною податковою декларацією. По-друге, момент видачі податкової накладної визначається моментом виникнення податкових зобовязань продавця, однак момент виникнення зобовязань не збігається з моментом їх виконання. У звязку з цим невиконання податкових зобовязань формально не позбавляє продавця права видавати податкові накладні. Поряд з цим, покупець не несе відповідальності за порушення податкових зобовязань постачальником товарів, під час придбання яких покупець сплатив суму ПДВ.

Більш того, у відповідь на скаргу НВЦ ТОВ «Сігма», направлену на адресу ДПА України в Одеській області, було отримано лист від 17.08.2011 року № 28716/10/14-ОШ за підписом першого заступника Голови ДПА України в Одеській області, в якому зазначено про допущення під час проведення перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси порушень вимог ст. 75, 79 Податкового кодексу України, у звязку з чим вирішується питання щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності, а також вказано про те, що висновок, зазначений в акті від 08.04.2011 року № 610/23-1/22486960 про неможливість проведення документальної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року, щодо наявності угод з контрагентами за грудень 2010 року з ознакою нікчемності, не знайшов свого підтвердження в ході проведення планової виїзної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма (т. 1 а.с. 227). Викладене у цьому листі підтверджується також наданим до суду актом перевірки від 20.04.2011 року № 2382/23-60/22486960, складеним ДПІ у Приморському районі м. Одеси за результатами планової виїзної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (т. 1 а.с. 196-226).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї норми право встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, всупереч вищезазначеним нормам права відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки від 10.06.2011 року № 252/15-4/19202597/33, складеного за результатом перевірки ТОВ «Таврія-В», та акті від 08.04.2011 року № 610/23-1 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки НВЦ ТОВ «Сігма»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року. Натомість, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

Поряд з цим, надані до суду первинні документи щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом відповідають вимогам, встановленим чинним на момент здійснення таких операцій законодавством, та у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочину з придбання позивачем товару у ТОВ НВЦ «Сігма», що повністю спростовує висновки перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства з боку позивача.

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що позивачем правомірно визначений податковий кредит за грудень 2010 року, а висновок спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі щодо заниження ТОВ «Таврія-В»податкових зобовязань з податку на додану вартість за відповідний період є таким, що не підтверджується належними доказами по справі.

На підставі встановленого суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 22.06.2011 року № 0000641540, яким збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Таврія-В» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 150010,32 грн., в тому числі за основним платежем 85720,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 64290,14 гривень.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 23.01.2012 року.

СуддяС.М.Корой

23 січня 2012 року.