№ 21077596, 04.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6447/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника позивача Клочкової І.С.

представника відповідача(за довіреністю) не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними податкових повідомлень рішень від 29.07.2011 року №0000831530 та № 0000841530, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними податкових повідомлень рішень від 29.07.2011 року №0000831530 та № 0000841530.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що встановлені в ході перевірки та відображені в Акті від 11.07.2011 року № 314/15-3/01125666/32 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ДП «Одеський морський торгівельний порт»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Вилайн»(код 26248140) за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 р., ТОВ «НПЛ-Техно» (код 32790323) за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., ПП «Светолюкс-Николаев»(код 30397329) за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р., 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р.»висновки фахівців СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про порушення ДП «Одеський морський торгівельний порт»вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п.7.4. 5п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1, п.188.1, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме: заниження значення податку на додану вартість всього на суму 8373грн., у тому числі по періодах: грудень 2009 р. на суму 5045 грн.; січень 2010 р. на суму 81 грн.; лютий 2010 р. на суму 3137 грн.; лютий 2011 р. на суму 110 грн. безпідставні.

Завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 2747 грн., на думку позивача, не містять належного обґрунтування, а висновки щодо наявності у ДП взаємовідносин з контрагентами по яким було виявлено нікчемний правочин при взаємовідносинах зазначених підприємств є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного Податкового законодавства України.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату судового засідання був повідомлений у встановленому порядку та строки, що підтверджується особистим підписом старшого державного податкового інспектора юридичного відділу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Галюрова М.Ю.(довіреність наявна в матеріалах справи) у довідковому листі.

Частиною 4 статті 128 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними згідно із законом України від 17.11.2011 р. № 4054-VІ) визначено, що у разі не прибуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі - надав до суду письмові заперечення (а/с.107-113) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту перевірки № 314/15-3/01125666/32, складеного за результатами проведеної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Вилайн»(код 26248140) за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 р., ТОВ «НПЛ-Техно» (код 32790323) за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., ПП «Светолюкс-Николаев»(код 30397329) за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р., 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. зазначивши, що посадові особи діяли в межах наданих повноважень у відповідності до чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, 77.4 ст.77 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до приписів чинного законодавства, наказу №420 від 10.06.2011р. виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та направлення на перевірку від 14.06.2011 р. №298/15-3 та №296/15-3, проведено позапланову виїзну документальну перевірку від 14.06.2011р. ДП «Одеський морський торгівельний порт»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Вилайн»(код 26248140) за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 р., ТОВ «НПЛ-Техно» (код 32790323) за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., ПП «Светолюкс-Николаев»(код 30397329) за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р., 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р.

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 83.1-83.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що за перевіряємий період ДП «ОМТП»задекларовано податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 83735899 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на додану вартість не встановлено заниження (завищення) податкових зобовязань по взаємовідносинам ДП «ОМТП» із ТОВ «Вілайн»за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2011 р., ТОВ «НПЛ-Техно»за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., ПП «Светолюкс-Николаев»за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р., 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р.

За зазначений період ДП «ОМТП»задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47435110 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період, який перевірявся, встановлено завищення податкового кредиту всього на суму 11120 грн., у тому числі по періодам: грудень 2009 р. на суму 5045 грн.; січень 2010 р. на суму 81 грн.; лютий 2010 р. на суму 3137 грн.; лютий 2011 р. на суму 110 грн.

Перевіркою встановлено, що за період, який перевірявся ДП «ОМТП»мав взаємовідносини з контрагентами по яким було виявлено нікчемний правочин, а саме:

1) На підставі отриманого акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011 року № 1366/23-200/30397329 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Светолюкс Николаев»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Мік-Будівництво»за грудень 2010 року та ТОВ «Мері Мо»за грудень 2009 р., січень та лютий 2010 р.», відповідачем по справі /СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі/ встановлено, що ПП«Светолюкс Николаев» безпідставно сформовано податкові зобовязання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента покупця ДП «ОМТП»на загальну суму 8263, 32 грн.

Зазначені операції ПП«Светолюкс Николаев»та контрагентів - покупців на думку перевіряючи не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ПП«Светолюкс Николаев»є виключно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Отже, перевіряючи в ході перевірки встановили: неможливість фактичного здійснення ПП«Светолюкс Николаев»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів;відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з чим, усі операції з купівлі продажу ПП«Светолюкс Николаев»не спричиняють реального настання правових наслідків тобто є нікчемними, в наслідок чого ДП «ОМТП»завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП«Светолюкс Николаев»на загальну суму 8263, 32 грн.

2) На підставі отриманого акту ДПІ у м. Іллічівську від 06.04.2011 року № 836/23-0304/32790323 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НПЛ-Техно»з питань правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. встановлено, що ТОВ «НПЛ-Техно» безпідставно сформовано податкові зобовязання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента покупця ДП «ОМТП» у грудні 2010 року на суму 3490, 51 грн.

Зазначені операції ТОВ «НПЛ-Техно»та контрагентів - покупців на думку перевіряючи не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «НПЛ-Техно»є виключно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Отже, перевіряючи в ході перевірки встановили: неможливість фактичного здійснення ТОВ «НПЛ-Техно»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів;відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з чим, усі операції з купівлі продажу ТОВ «НПЛ-Техно»не спричиняють реального настання правових наслідків тобто є нікчемними, в наслідок чого ДП «ОМТП»завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НПЛ-Техно»за грудень 2010 року на суму 2158, 53 грн.

3) На підставі отриманого акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.03.2011 року № 1112/23-5/26248140 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вилайн»з питань підтвердження господарських відносин з ПП «ДАНА ДАБЛЪЮ»за грудень 2010 р. встановлено, що ТОВ «Вилайн»безпідставно сформовано податкові зобовязання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента покупця ДП «ОМТП» у грудні 2010 року на суму 588, 76 грн.

Зазначені операції ТОВ «Вилайн»та контрагентів - покупців на думку перевіряючи не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Вилайн»є виключно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Отже, перевіряючи в ході перевірки встановили: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Вилайн»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів;відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з чим, усі операції з купівлі продажу ТОВ «Вилайн»не спричиняють реального настання правових наслідків тобто є нікчемними, в наслідок чого ДП «ОМТП»завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вилайн»за грудень 2010 року на суму 588, 76 грн.

4) На підставі отриманого акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.05.2011 року № 1502/23-5/26248140 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вилайн»з питань підтвердження господарських відносин з ПП «ДАНА ДАБЛЪЮ»за січень лютий 2011 р. встановлено, що ТОВ «Вилайн» безпідставно сформовано податкові зобовязання, за рахунок сум з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента покупця ДП «ОМТП» на загальну суму 110 грн.

Зазначені операції ТОВ «Вилайн»та контрагентів - покупців на думку перевіряючи не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Вилайн»є виключно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Отже, перевіряючи в ході перевірки встановили: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Вилайн»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по автоперевезенню вантажів;відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з чим, усі операції з купівлі продажу ТОВ «Вилайн»не спричиняють реального настання правових наслідків тобто є нікчемними, в наслідок чого ДП «ОМТП»завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вилайн»за лютий 2011 року на суму 110 грн.

З урахуванням досліджених в ході проведення перевірки Актів ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011 року № 1366/23-200/30397329 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Светолюкс Николаев»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Мік-Будівнмицтво»за грудень 2010 року та ТОВ «Мері Мо»за грудень 2009 р., січень та лютий 2010 р.», ДПІ у м. Іллічівську від 06.04.2011 року № 836/23-0304/32790323 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НПЛ-Техно»з питань правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.03.2011 року № 1112/23-5/26248140 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вилайн»з питань підтвердження господарських відносин з ПП «ДАНА ДАБЛЪЮ»за грудень 2010 р., ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.05.2011року № 1502/23-5/26248140 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вилайн»з питань підтвердження господарських відносин з ПП «ДАНА ДАБЛЪЮ»за січень лютий 2011 р. відповідач прийшов до висновку про порушення пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», п. 185.1, п.188.1, п. 189.1, п.198.1, 198.2, п.198.3, п. 198.5, п.198.6 ст. 198 ПК України, а саме, ДП «ОМТП»завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 11120 грн.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Також суд враховує положення Господарського кодексу України, відповідно до ч.ч 1, 2 ст.3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд не погоджується з висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо порушень ДП «ОМТП»за правочинами, укладеними з ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев» з огляду на таке.

Дослідивши встановлені в Акті перевірки порушення, суд дійшов висновку, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки іншого органу податкової служби (ДПІ у м. Іллічівськ, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва).

Однак, з положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, підстав вважати платника вчинившим никчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Представник позивача наголошував на тому, що відповідно до наданих первинних документів, у період взаємовідносин ДП «ОМТП»із ТОВ «Вилайн», ТОВ «НПЛ-Техно», ПП «Светолюкс-Николаев», вони були належним чином зареєстровані та мали свідоцтво платника ПДВ.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приводу викладеного в акті судження субєкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів:

-копія податкової декларації за грудень 2009 р. з копією розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з засвідченою копією податкового кредиту до декларації (а/с. 189-200);

- копія податкової декларації за січень 2010 р. з копією розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з засвідченою копією податкового кредиту до декларації (а/с. 201-215);

-копія податкової декларації за лютий 2010 р. з копією розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з засвідченою копією податкового кредиту до декларації (а/с. 216-227);

-копія податкової декларації за грудень 2010 р. з копією розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з засвідченою копією податкового кредиту до декларації (а/с. 228-240);

-копія податкової декларації за лютий 2011 р. з копією розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з засвідченою копією податкового кредиту до декларації (а/с. 241-251).

Вказані суми в силу приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. № 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 391/3684) є доходом, оскільки під доходами розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобовязань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків вкладників). Активами є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками субєктів господарювання, які є сторонами правочинів.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на правте відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Крім того, розглядаючи даний адміністративний спір суд бере до уваги лист Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»де зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також положення Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11, згідно з яким: «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, висновки акту перевірки щодо порушення ДП «ОМТП» п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а винесені на підставі вищезазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними податкових повідомлень рішень від 29.07.2011 року № 0000831530 та № 0000841530 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000831530.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000841530.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі пяти діб.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними податкових повідомлень рішень від 29.07.2011 року № 0000831530 та № 0000841530 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000831530.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0000841530.

04 листопада 2011 року