№ 21077511, 02.12.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6852/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіПотоцької Н.В.

при секретаріПаровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Танасюк А.О.

представника позивача Лазарчук М.І.

представника відповідача Бровченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Одеська залізниця»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011р. № 0000701510,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеська залізниця»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками у м. Одесі податкове повідомлення-рішення №0000701510 від 18 липня 2011 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП щодо неправомірного віднесення ДП «Одеська залізниця»сум ПДВ до складу податкового кредиту за операціями з ТОВ «Укртрансхолдінг»на підставі нікчемних правочинів, не відповідають фактичним обставинам та нормам законодавства, а посилання на недодержання вимог п.п. 1,2 ст.215 , п.5 ст.203 ЦК України, під час вчинення правочинів між позивачем та ТОВ «Укртрансхолдінг», як на підставу визнання нікчемними правочинів є безпідставним, оскільки відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної ціни) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, підпункт 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є наявність податкової накладної та подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку, що мало місце в спірних правовідносинах.

Фактом постачання ТОВ «Укртрансхолдінг»товарів ДП «Одеська залізниця»підтверджується відповідними документами, а саме: договором поставки від 17.12.2010 №ОД/НХ-Ю-1572 НЮ, видатковою накладною № РН-0000070 від 20.12.2010, податковою накладною №6/109 від 20.12.2010, платіжним дорученням № 43 від 10.01.2011 на суму 674010,00 грн., а також витягом з книги реєстрації довіреностей, згідно якої матеріально - відповідальній особі Майдан Є.Н. було видано довіреність від 20.12.2010 № 628403 на отримання ТМЦ від ТОВ «Укртрансхолдінг».

На підставі зазначених документів, сума 112 335,00 грн. включена до складу податкового кредиту у грудні 2010 року, що підтверджується податковою накладною від 20.12.2010 № 6/109, яка оформлена згідно вимог п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та п. 18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає правомірним віднесеня до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 112 335,00 грн. за грудень місяць 2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в письмових запереченнях посилався на те, що відповідно до податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртрансхолдінг»на адресу ДП «Одеська залізниця» реалізовано товарно - матеріальні цінності на загальну суму 674010,00 грн., в т. ч. податку на додану вартістьі 112 335,00 грн., які раніше було придбано у постачальника ТОВ «Топстаф».

А саме: ТОВ «Укртрансхолдінг»(«Продавець») із ДП «Одеська залізниця»Покупець») укладено договір від 17.12.2010р. № ОД/НХ-Ю-1572 НЮ, згідно якого «Продавець»(ТОВ «Укртрансхолдінг») зобовязаний поставити у власність «Покупця»товар, згідно виписаних накладних, а «Покупець»(ДП «Одеська залізниця») зобовязаний прийняти та оплатити товар в порядку і на умовах, визначених цим «Договором».

На виконання умов договору від 17.12.2010р. № ОД/НХ-Ю-1572-НЮ ТОВ «Укртрансхолдінг»поставляє на адресу ДП «Одеська залізниця» за період з 08.10.2009р. по 31.12.2010 року товарно - матеріальні цінності згідно з накладною та податковою накладною на загальну суму 674010,00 грн., в т.ч. податку на додану вартість 112335,00 грн.

Розрахунки за реалізовані товарно - матеріальні цінності у перевіряємому періоді не здійснювалися.

Згідно статті 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (статті 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обовязку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 Цивільного кодексу України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний разом з товаром передати покупцю його належності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості та інш.), що мають відношення до товару та, що належить до передачі разом із товаром у відповідності з договором або актами цивільного законодавства.

ТОВ «Укртрансхолдінг» на адресу ДП «Одеська залізниця», реалізуя товар отриманий від постачальника ТОВ «Топстаф», який здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, отже зазначені правочини є нікчемними в силу статті 216 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Одеська залізниця зареєстрована рішенням Одеської міської ради від 18.02.1998 року. Підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про систему оподаткування»та Закон України «Про податок на додану вартість»втрачають чинність.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до переліку загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на додану вартість.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.07.2011 року за результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одеса складено Акт № 303/15- 1/01071315/25, яким встановлено, що відповідач в порушення ст.203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків та є нікчемними, що потягнуло за собою порушення п.1.3 ст.1, п.п 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було знижено податок на додану вартість за грудень місяць 2010 року в сумі 112335,00 грн.

На підставі встановленого порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті якого ДП «Одеська залізниця»було знижено податок на додану вартість за грудень місяць 2010 року в сумі 112335,00 грн., відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011року №0000701510 (т. 1 а/с. 9).

Позивач в адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення рішення оскаржив до ДПА в Одеської області, 17.08.2011 позивач отримав рішенням №28765/10/25-007 ДПА в Одеській області, яким залишило без змін податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 18.07.2011року №0000701510, а скаргу ДП «Одеська залізниця»від 28.07.2011 №Н-7/431 - без задоволення (т. 1 а/с. 14-20).

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».)

З вищенаведених положень Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної; придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності платника податку; сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Одеська залізниця»(Замовник) та ТОВ «Укртрансхолдінг» (Постачальник) було укладено договір від 17.12.2010 № ОД/НХ-Ю-1572 НЮ, згідно якого ТОВ «Укртрансхолдінг»зобовязаний поставити та передати у власність Замовника товар, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (а/с. 19-21). Згідно з умовами договору вартість поставки визначається сторонами у відповідній специфікації за одиницю виміру (шт.) і по позиціям без врахування ПДВ. Відповідно до специфікації № 1 ТОВ «Укртрансхолдінг» поставляє позивачу «головну частину 270.023-1»ТУ У 05763783.021-1999 у кількості 225 шт. на суму 257 625, 00 грн.; «частину магістральну 483 М. 010»у кількості 230 шт. на суму 240350, 00 грн.; «кран кінцевий 1 ?»190 сб»ТУ У 02971676001- 99»у кількості 350 шт. на суму 63700, 00 грн. строк поставки - протягом 2010 року. Сторони за договором виконали свої зобовязання.

Окрім того, слід зазначити, що Одеська залізниця використала отримані згідно договору поставки від 17.12.2010 № ОД/НХ-Ю-1572 НЮ товаро матеріальні цінності для проведення ремонтних робіт.

Готова продукція була доставлена ТОВ «Укртрансхолдінг» позивачу що, підтверджується видатковою накладною №РН- 0000070 від 20.12.2010р., податковою накладною №6/109 від 20.12.2010р., платіжним дорученням № 43 від 10.01.2011р. на суму 674010,00 грн., а також витягом з книги реєстрації довіреностей, згідно якої матеріально - відповідальній особі Майдан Є.Н. було видано довіреність від 20.12.2010 №628403 на отримання ТМЦ від ТОВ «Укртрансхолдінг»(т. 1 а/с.22-24).

Після чого, службою МТЗ Одеської залізниці на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-569 від 22.12.2010 р. було доставлено до НХТер-4 Херсон ТМЦ на суму 88236, 93 грн. - видаткова накладна № 24-569 від 30.12.2010 р. (т. 1 а/с. 25);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-581 від 29.12.2010 р. було доставлено до НХТер-4 Херсон ТМЦ на суму 179 450, 40 грн. - видаткова накладна № 24-581 від 30.12.2010 р. (т. 1 а/с. 26);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-585 від 29.12.2010 р. було доставлено до НХТер-2 Шевченко ТМЦ на суму 165 275, 00 грн. - видаткова накладна № 24-585 від 30.12.2010 р. (т. 1 а/с. 27);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-580 від 30.12.2010 р. було доставлено до ЛВЧД-3 ТМЦ на суму 12740, 00 грн. - видаткова накладна № 24-580 від 30.12.2010 р. (т. 1 а/с. 28);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-586 від 11.01.2011 р. було доставлено до ВЧД-1 ТМЦ на суму 72 310, 00 грн. - видаткова накладна № 24-586 від 26.01.2011 р. (т. 1 а/с. 103);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-14 від 17.01.2011 р. було доставлено до ЛВЧД-3 ТМЦ на суму 29 242, 70 грн. - видаткова накладна № 24-14 від 17.01.2011 р. (т. 1 а/с. 29);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-17 від 18.01.2011 р. було доставлено до ВЧД-2 ТМЦ на суму 5 090, 00 грн. - видаткова накладна № 24-17 від 18.01.2011 р. (т. 1 а/с. 106);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-30 від 26.01.2011 р. було доставлено до НХТер-4 Херсон ТМЦ на суму 30 150, 00 грн. - видаткова накладна № 24-30 від 26.01.2011 р. (т. 1 а/с. 101);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-45 від 02.02.2011 р. було доставлено до ТЧ-2 Котовськ ТМЦ на суму 10 410, 00 грн. - видаткова накладна № 24-45 від 04.02.2011 р. (т. 1 а/с. 112);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-64 від 11.02.2011 р. було доставлено до НХТер-4 Херсон ТМЦ на суму 38 400, 00 грн. - видаткова накладна № 24-64 від 17.02.2011 р. (т. 1 а/с. 105);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-107 від 18.03.2011 р. було доставлено до НХТер-3 Знаменка ТМЦ на суму 15 996, 72 грн. - видаткова накладна № 24-107 від 24.03.2011 р. (т. 1 а/с. 107);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-141 від 12.04.2011 р. було доставлено до НХТер-4 Херсон ТМЦ на суму 90 652, 60 грн. - видаткова накладна № 24-141 від 14.04.2011 р. (т. 1 а/с. 108);

на підставі Наказу на постачання ТМЦ № 24-220 від 27.05.2011 р. було доставлено до НХТер-4 Херсон ТМЦ на суму 59 330, 00 грн. - видаткова накладна № 24-220 від 31.05.2011 р. (т. 1 а/с. 104).

Також, в судовому засіданні був досліджений в якості доказів:

- «Журнал обліку результатів вхідного контролю продукції, яка підлягає обовязковому вхідному контролю»з 06.01.2011 р. по 30.05.2011р. ВСП Вагонного депо ст. Херсон (т. 1 а/с. 237-239);

- «Журнал обліку результатів вхідного контролю продукції, яка підлягає обовязковому вхідному контролю»Вагонного депо ст. Одеса Застава 1 (т. 2 а/с. 11-14);

- карточка № 35204480180101313346, № 35204480180101313347, № 35204480180101313352 складського обліку матеріалів (форма № М-12) (т. 1 а/с.241-243);

- вимога № б/н від 25.12.2010 р., вимога № 74 від 28.12.2010 р., вимога № б/н від 31.12.2010 р., вимога № б/н від 06.01.2011 р., вимога № б/н від 14.01.2011 р., вимога № б/н від 27.01.2011 р. Вагонного депо ст. Одеса Застава 1 (т. 1 а/с. 244-247);

- накладна - вимога № б/н від 04.01.2011 р., накладна - вимога № б/н від 28.01.2011 р., накладна - вимога № б/н від 20.04.2011 р., накладна - вимога №б/н від 22.03.2011 р., накладна - вимога № б/н від 31.03.2011 р., накладна - вимога №б/н від 02.02.2011 р., накладна - вимога № б/н від 30.04.2011 р., накладна - вимога № б/н від 10.02.2011 р., накладна - вимога № б/н від 11.02.2011 р., накладна - вимога № б/н від 22.02.2011 р. Вагонного депо ст. Херсон (т. 2 а/с. 14-24);

- прибутковий ордер № 001824 від 31.12.2010 р. (умови поставки рах. № 2958 від 31.12.2010 р.) (т. 1 а/с. 248), прибутковий ордер № 000410 від 30.04.2011 р. (умови поставки рах. № 484 від 29.04.2011 р.ТМЦ для ВЧД-11) (т. 1 а/с. 253);

- видаткова накладна № 006512 від 13.01.2011 р., видаткова накладна №007232 від 30.04.2011 р., видаткова накладна № 006500 від 31.12.2010 р.,

- Актом № 4 проведення вхідного контролю якості продукції, отриманої Котовським вагонним депо (згідно п. 1.3 Наказу № 227/Н від 10.10.2008) (т. 2 а/с. 25);

- накладна - вимога № 1410 від 26.01.2011 р. вагонне депо Котовськ (т. 2 а/с.26);

- Акт № 2/1 від 05.02.2011 р. згідно якого поставлено нову головну частину № 59251 та магістральну частину № 1001 (т. 2 а/с. 27);

- карточка № 028, № 027, № 100, № 101 складського обліку матеріалів (форма № М-12) вагонне депо Котовськ (т. 2 а/с.28-29, 65);

- матеріальний звіт за березень 2011 р. локомотивне депо Котовськ (т. 2 а/с. 66-67);

- Акт вимога на заміну матеріалів № 5, № 6, № 7, № 46, №47, локомотивне депо Котовськ (т. 2 а/с. 68-70, 72-73);

- «Журнал обліку результатів вхідного контролю продукції, яка підлягає обовязковому вхідному контролю»з 04.03.2011 р. по 31.03.2011 р. локомотивне депо Херсон (т. 2 а/с. 30-37);

- карточка № 23, № 28, 22 складського обліку матеріалів (форма № М-12) локомотивне депо Херсон (т. 2 а/с.38-40);

- вимога № 6 від 08.02.2011 р., вимога № 7 від 27.04.2011 р. локомотивне депо Херсон (т. 2 а/с.41-42);

- Акт № б/н від 05.02.2011 р. згідно якого виконано ремонт ГО 3 маневр ЧМ7-3, ТР - 1 грузов. 2Г З10М, ТО - 3 грузов 2Г210М, ТР 1 маневр ЧМ7-3 локомотивне депо Херсон (т. 2 а/с. 43-53);

- прибутковий ордер № 000041 від 31.01.2011 р. (умови поставки рах. № 30 від 31.01.2011 р. тмц для ТЧ-10), прибутковий ордер № 000115 від 21.02.2011 р. (умови поставки наряди ТМЦ для ТЧ-10), прибутковий ордер № 000503 від 31.05.2011 р. (умови поставки рах. № 645 від 31.01.2011 р. тмц для ТЧ-10) локомотивне депо Херсон (т. 2 а/с. 54-55, 59);

- видаткова накладна № 007534 від 31.05.2011 р., видаткова накладна №006647 від 31.01.2011 р., видаткова накладна № 006771 від 21.02.2011 р., видаткова накладна № 7534 від 31.05.2011 р. локомотивне депо Херсон (т. 2 а/с. 56-58, 60);

- карточка № 100, № 101 складського обліку матеріалів (форма № М-12) вагонне депо Котовськ (т. 2 а/с.65);

- Акт (сертифікат) від 16.10.2010 р. згідно технічних умов ТУУ05763783.02 та ЦВ ЦЛ 0013 (т. 2 а/с. 76);

- карточка № 583, № 582, № 581 складського обліку матеріалів (форма № М-12) Шевченківський відділ служби МТЗ (т. 2 а/с. 77-78);

- Висновок № 7, № 8, № 9 від 11.01.2011 р. Шевченківський відділ служби МТЗ (т. 2 а/с. 79-81);

- приходний ордер № 24-585 від 30.12.2010 р.(Форма № М-4) Шевченківський відділ служби МТЗ (т. 2 а/с. 74);

- видаткова накладна № 2-309 від 24.01.2011 р., видаткова накладна № 2-303 від 11.01.2011 р., видаткова накладна № 30098 від 28.03.2011 р. Шевченківський відділ служби МТЗ (т. 2 а/с. 82-84);

- карточка № б/н складського обліку матеріалів (форма № М-12) ВСП локомотивне депо Знам'янка (т. 2 а/с. 85);

- накладна - вимога № 13 від 08.03.2011 р. ВСП локомотивне депо Знам'янка (т. 2 а/с. 86);

- Акт № 4, №5 про виконання планового ремонту автоматизованого обладнання в обсязі ТР-2 електровоза ВЛ 80Т № 1294, ВСП локомотивне депо Знам'янка (т. 2 а/с. 87);

- Акт проведення вхідного контролю продукції, пасажирське вагонне депо Одеса - Головна (т. 2 а/с. 88-89);

- карточка № 0128, № 0014, № 0015, № 0017, № 0018 складського обліку матеріалів (форма № М-12) пасажирське вагонне депо Одеса - Головна (т. 2 а/с. 92, 96-98, 103);

- приходний ордер № 24-580 від 30.12.2010 р., № 24-14 від 17.01.2011 р., № 24-41 від 04.02.2011 р. (Форма № М-4) пасажирське вагонне депо Одеса - Головна (т. 2 а/с. 90, 94, 102);

- накладна - вимога № 231 від 27.12.2010 р., накладна - вимога № 192 від 18.01.2011 р., накладна - вимога № 412 від 07.02.2011 р., пасажирське вагонне депо Одеса - Головна (т. 2 а/с. 93, 99, 104);

- видаткова накладна № 24-41 від 04.02.2011 р. (умови поставки наказ на постачання ТМЦ № 24-41 від 01.02.2011 р.) пасажирське вагонне депо Одеса - Головна (т. 2 а/с. 100).

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реальність господарських операцій підтверджено приєднаними до справи копіями первинних документів, котрі в силу положень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, не містять дефектів форми, змісту або походження, що спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а також копіями накладних вимог на відпуск (переміщення) матеріалів, картками складського обліку, журналом обліку результатів вхідного контролю продукції та іншими дослідженими первинними документами (докуметів, які засвідчують факт фізичного переміщення товару у спірних правовідносинах).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансовихсанкцій,передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення,ата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Як встановлено у судовому засіданні, висновки відповідача про те, що ТОВ «Укртрансхолдінг» реалізуючи товар ДП «Одеська залізниця», отриманий від постачальника ТОВ «Топстаф», який здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з надання податкової вигоди третім особам має ознаки фіктивності, нічим не підтверджені, не містять під собою правового підґрунтя.

Податковим органом в акті перевірки від 04 липня 2011р. зроблено висновок про те, що позивачем був вчинений правочин, який не спрямований на настання правових наслідків та є нікчемним.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, позивачем і при перевірці, і до позовної заяви було надано усі первинні документи які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000701510 від 18 липня 2011 року, а тому позовні вимоги ДП «Одеська залізниця»підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Одеська залізниця»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011р. № 0000701510 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000701510.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі пяти діб.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов державного підприємства «Одеська залізниця»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011р. № 0000701510 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 18.07.2011 року № 0000701510.

02 грудня 2011 року