Постановление суда № 21049978, 23.01.2012, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-п-178/11

Ухвала

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

23 січня 2012 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого одноособово судді Боярського О.О.

при секретарі Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ПрАТ «УТСК»про перегляд заочного рішення від 13 жовтня 2011 року року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO), Одеської філії ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO) про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Заочним Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені. Стягнуто з ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія” (UTICO) (код ЄДРПОУ 22945712) на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 108 575 (сто вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.; стягнуто з ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія”(UTICO) на користь ОСОБА_2 3% річних від простроченої суми, що складає суму в розмірі 9 236 ( дев'ять тисяч двісті тридцять шість) гривнів; стягнуто з ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO) на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за весь час прострочення, що складає суму в розмірі 32 572 (тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні; стягнуто з ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO) на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривнів.

22.11.2011 року представник відповідача по справі ПрАТ «УТСК»звернувся до суду з письмовою заявою про перегляд заочного рішення від 13.10.2011 року, посилаючись на те, що представник відповідача не був присутнім у судовому засіданні при ухваленні заочного рішення, оскільки про судове засідання по справі №2-1170/11 призначене на 13.10.2011 року, суд повідомив відповідача вже після його проведення, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПрАТ «УТСК»та довідкою №21 з Київського поштового відділення №33 від 09.11.2011 року, що в свою чергу призвело до неповного зясування судом обставин по справі.

Так, згідно абз. 6 стор. 2 Рішення, суд зазначає, що Відповідач у встановлені договором страхування строки виплату страхового відшкодування не провів, та відповідно до умов договору в письмовому вигляді не сповістив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Дані висновки Суду на думку представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки 21 травня 2008 року, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування своїм листом №654-у. Зазначений лист було направлено за адресою вказаною Позивачем у Договорі страхування №015160 від 09.10.2007 року, а саме: м. Одеса, пров. Союзний,4.

В свою чергу, зазначений лист було повернуто відповідачу у зв'язку з тим, що лист не вручено позивачу, оскільки за даною адресою позивач прописаний але не проживає.

Щодо причин відмови у виплаті страхового відшкодування, то дійсно, 09 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір добровільного страхування № 015160. Згідно вказаного договору було застраховано автомобіль «Субару Форестер»д.н.з. НОМЕР_1.

22 жовтня 2007 року позивач, керуючи застрахованим транспортним засобом потрапив у ДТП унаслідок якої автомобіль зазнав значних механічних ушкоджень.

21 травня 2008 року, зібравши всі матеріали відносно ДТП та відповідно до умов договору страхування, відповідач відмовив ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування листом № 654-у.

Підставами для вказаного рішення було те, що 20 лютого 2007 року вказаний автомобіль «Субару Форестер»був зареєстрований РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_4, яка вже через 6 місяців, тобто 28 серпня 2007 року видала довіреність на ім'я ОСОБА_2 на право користування та розпорядження даним автомобілем з правом його продажу, зняття з обліку і т.п., а 22 жовтня 2007 року ОСОБА_2 скоїв ДТП на вже застрахованому згідно договору № 015160 від 09.10.2007 року автомобілі.

Разом з тим, відповідно до статті 8 ЗУ «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, нотного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що іасзяться громадянами при переселенні на постійне місце проживання в Україну», підлягають жхггановці на тимчасовий облік в органах Державної автомобільної інспекції МВС України на термін до одного року з оформленням документів на право тимчасової експлуатації таких транспортних засобів або передачі у користування іншим особам.

Тобто, громадянка ОСОБА_4 не мала до лютого 2008 року законних підстав для передачі вказаного транспортного засобу в користування або розпорядження іншим особам. Таким чином, позивач не мав законних підстав для управління застрахованим транспортним засобом, що в свою чергу не вважається страховим випадком.

Згідно пункту 5.1.2. Договору, управління транспортним засобом особою, що не має на це законних підстав є виключенням із страхових випадків, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Беручи до уваги викладене, відповідач вважає, що суд безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 ухваливши 13.10.2011 р. Рішення за відсутності доказів належного повідомлення відповідача про судове засідання, що призвело до неповного та неправильного з'ясування обставин справи.

Представник відповідача ПрАТ «УТСК»у судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечував, з підстав зазначених в письмових запереченнях.

Вивчивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи за №2-1170/11, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст.232 ч.1 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справи 2-1170/11 вбачається, що докази про те, що відповідач по справі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відсутні, отже суд вважає його неявку поважною.

Також, суд приходить до висновку, що докази на які посилається відповідач, як на підставу для скасування заочного рішення мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, зважаючи на те, що цивільне процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ПрАТ «УТСК» про перегляд заочного рішення від 13 жовтня 2011 року по цивільній справі №2-1170/11 за позовною заявою ОСОБА_2 до ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO), Одеської філії ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO) про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO), Одеської філії ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”(UTICO) про стягнення страхового відшкодування - скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 22 лютого 2012 року о 12 годині 00 хвилин у приміщенні суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: