Постановление суда № 21018339, 17.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2012 р. Справа № 5019/2749/11

за позовом Публічне акціонерне товариство "Полтава - банк" в особі <Текст >

до відповідача <Текст >Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 <Текст >

про стягнення 80 277 грн. 74 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_2 (довіреність №2039 від 02.12.2011 року);

від відповідача : представник не зявився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Полтава-Банк»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 80277,74 грн. заборгованості по кредитному договору. Свої доводи позивач аргументує наступним: згідно кредитного договору №3558 від 15 червня 2010 року Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»надав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 кредит на суму 80000,00грн.. За умовами підпункту в) п.3.2.1. кредитного договору позичальник зобовязується повернути наданий кредит у повному обсязі в строк, встановлений вимогою банку згідно п.5.2.3.кредитного договору, а при відсутності такої вимоги згідно графіка. Станом на 15 червня 2011 року відповідач свої зобовязання по кредитному договору №3558 від 15.06.2010р. не виконав грошові кошти у сумі 71084,81грн, з яких 69991,76грн. основне зобовязання (тіло кредиту), 1093,05грн. прострочені нараховані відсотки за користування кредитом позивачу не сплатив.

01 серпня 2011 року банком наручно і особисто відповідачу ФОП ОСОБА_1 була вручена претензія за вих. №3088-088/409, про необхідність сплатити заборгованість. Відповідач вимог претензії не виконав, кредитну заборгованість не сплатив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3301303456849.

17.01.2012 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

15 червня 2010 року між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк»(надалі позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір №3558 (надалі-договір), відповідно до предмету якого банк надає в користування позичальнику кредит у формі овердрафту для поповнення обігових коштів та проведення платежів в сумах, що перевищують залишок коштів на його поточному рахунку НОМЕР_2, відкритому в Банку, в межах встановленого ліміту згідно п.1.4. цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо на поточному рахунку.

Відповідно до пункту 1.2. договору кредит надається в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків, комісій, інших платежів в оговорені договором строки.

Згідно пункту 1.4. договору відновлювальний загальний ліміт заборгованості за кредитом у формі овердфарту встановлюється в сумі 80000,00грн. на період з 15 червня 2010 року по 14 червня 2011 року з пониженням ліміту кредитування згідно графіка додаток №1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Згідно пункту 2.2. договору плата за обороти встановлюється в розмірі 0,01% від суми дебетових оборотів по рахунку «овердрафт» за поточний розрахунковий період.

Відповідно до підпункту в) пункту 3.2.1. договору позичальник зобовязаний повернути наданий кредит, зазначений в п.1.1. цього договору, в повному обсязі в строк встановлений вимогою банку згідно п.5.2.3. , п.3.1.2 «ж», або п.6.16. а при відсутності такої вимоги згідно графіка, зазначеного в п.1.4., але не пізніше «14»червня 2011 року (включно).

Позивач свої обовязки по кредитуванню відповідача виконав.

01 серпня 2011 року відповідачу було вручено особисто претензію № 088-008/409, в якій ПАТ «Полтава-банк»вимагає погасити заборгованість по договору №3558 від 15 червня 2010 року про кредитування у формі овердфарту з забезпеченням АБ «Полтава-банк»в повному обсязі у сумі 80000грн.00коп..

Відповідач залишив дану претензію без задоволення.

Доказів розрахунку за договором Відповідач суду не надав.

Таким чином за відповідачем перед позивачем відповідно до кредитного договору №2558 від 15 червня 2010 року рахується заборгованість у сумі 69991,76грн..

Позивачем відповідно до п.2.1. договору було нараховано відповідачу 5292,60грн. прострочених відсотків за користування кредитом

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до пункту 5.1.2. договору при порушенні передбачених цим договором строків повернення наданого кредиту чи його окремих траншів, або неповного повернення суми кредиту, окремих його траншів, при порушенні строків сплати нарахованих процентів, плати за обороти та комісій або при неповній сплаті нарахованих процентів, плати за обороти та комісій позичальник сплачує банку суму боргу за весь час прострочення, а також (додатково), за кожний день прострочення платежів пеню у розмірі, що розраховується виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування її коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За прострочення виконання грошового зобовязання позивачем на суму боргу в період з 15.06.2011 року по 30.11.2011 року нараховано відповідачу 4993,38 грн. пені за прострочення виконання кредитного договору. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 69991,76 грн., прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 5292,60грн. та пені за прострочення виконання кредитного договору в сумі 4993,38 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (34743, Рівненська обл., Корецький р-н, с.Черниця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» (м.Полтава, вул. Паризької Комуни, буд. 40-а, код ЄДРПОУ 09807595) основний борг в сумі 69991,76 грн., прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 5292,60грн., пені за прострочення виконання кредитного договору в сумі 4993,38 грн. Та судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1605,55грн. 00.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "20" січня 2012 р.